ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/236

22.05.09

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт Логістікс»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус Алко»

Про                              стягнення 4576,02 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Леонтьєв Г.Є., довіреність № 825 від 19.05.2009 року

від відповідача          Мамаєнко О.Д., довіреність б/н від 03.04.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт Логістікс»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус Алко»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 4576,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 143/тэ від 09.04.2009р.

Ухвалою суду від 27.03.09 порушено провадження у справі № 1/236 та призначено розгляд на 22.05.09.

22.05.2009р. позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, та надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, також повідомив про часткове погашення боргу відповідачем.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення суми стягуваних штрафних санкцій, оскільки частина боргу була погашена ним до подачі позову до суду.

Суд у задоволенні даного клопотання відмовив, оскільки ст. 83 ГПК України передбачено право суду лише на зменшення неустойки (пені).

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 143/тэ транспортного експедирування.

Згідно наведеного договору позивач протягом 2008 року надавав відповідачу транспортно-експедиційні послуги. Так, відповідно до умов договору та заявки № А-ПЛ003008 від 04.10.08р. позивач здійснив пошук перевізника і залучив до перевезення транспортний засіб ФОП Паламаря А.М. Перевезення здійснювалось по маршруту м.Золотоноша –м.Чернівці –м.Івано-Франківськ, автомобілем КАМАЗ АТ 5849 АА, перевізника було залучено до перевезення шляхом підписання разового договору-заявки № 159/зЛЦ/ЛД від 04.10.08р. від імені позивача.

Ціна кожної послуги по транспортному експедируванню та перевезенню вантажів визначається і погоджується сторонами у відповідній заявці (п.4.2 договору). У вищевказаній заявці погоджено вартість послуг в сумі 4330 грн.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що оплата наданих послуг проводиться на протязі 20 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт обома сторонами. При цьому п.4.3 договору встановлено, що розрахунок за надані послуги проводиться відповідачем на підставі акту виконаних робіт, до якого в обов’язковому порядку додаються товарно-транспортні накладні, податкова накладна та рахунок. Строк підписання акту становить 5 банківських днів, тобто строк оплати не повинен був перевищувати 25 банківських днів.

Свої зобов’язання за договором позивач виконав у повному обсязі, всі документи передбачені договором та необхідні для оплати були отримані відповідачем 28.10.2008р.

Проте відповідач свої договірні зобов’язання за договором не виконав, оплату за отримані послуги не провів.

Позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити отримані послуги, проте лише після третьої претензії від 13.03.2009р. відповідач перерахував на рахунок позивача 2400 грн.

Борг станом на день подачі позову до суду становить 4193,49 грн.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 4576,02 грн. боргу, а саме: 4193,49 грн. –основного боргу, 345,41 грн. –інфляційних втрат, 37,20 грн. –3% річних.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

У судовому засіданні позивач повідомив суд про сплату відповідачем основної суми заборгованості.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі  102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором надання послуг доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Петрус –Алко»(03115, м.Київ, вул. Святошинська 32, код ЄДРПОУ 35057160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт Логістикс»(10025, м.Житомир, вул. Сингаївського 3, код ЄДРПОУ 35057160) 37 (тридцять сім) грн. 20 коп. –3% річних, 345 (триста сорок п’ять) грн. 41 коп. –інфляційних втрат,  держмито в розмірі 102 (сто дві)грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.

В частині стягнення 4193 (чотири тисячі сто дев’яносто три)грн. 49 коп. –основного боргу –провадження у справі припинити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 28.05.2009р.)