ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.02.2007 | Справа №2-16/3112.1-2006 |
За позовом Фірми «Союз – Віктан» ЛТД (ТОВ) (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38Б)
До відповідача Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі (97503, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Бєлова, 2)
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суддя Омельченко В.А.
Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача - Харманська Д.О., дов. № 260305 від 14.03.2005 року
Від відповідача - Зуєва О.В., державний податковий інспектор, дов. № 2437/9/10-0 від 23.11.2006 року; Виноградов В.Т., головний державний под. ревізор інспектор дов. № 74/9/10-0 від 31.01.2007 року
Суть спору – Викладена в рішенні господарського суду АРК від 05-06.11.2003 року. Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2004 року здійснена заміна позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю Національна алкогольна компанія «Союз – Віктан» на його правонаступника Фірма Союз – Віктан» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю). Касаційна скарга Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції від 04.03.2004 року № 354/9/10-0 задоволена частково, у зв’язку з чим рішення ГС АРК від 05-06.11.2003 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.02.2004 року скасовані, справа № 2-15/15290-2003 направлено до господарського суду АРК на новий розгляд.
Ухвалою суду від 08.07.2004 року справа прийнята до провадження суддею Омельченко В.А.
Ухвалою суду від 16.07.2004 року провадження по справі № 2-16/9981.1-2004 було припинено у зв’язку з запитом Вищого господарського суду України від 09.07.2004 року за № 03-2/3334/3251, про витребування даної справи, оскільки в Вищий господарський суд надійшла касаційна скарга на постанову ВГС України від 09.06.2004 року, відповідно до якого справа підлягає направленню до Верховного суду України.
Ухвалою суду від 19.10.2004 року провадження по справі було поновлено.
Ухвалою суду від 05.11.2004 року провадження по справі № 2-16/9981.1-2004 було припинено у зв’язку з розглядом Верховним Судом касаційної скарги № 75/03 від 27.10.2004 року на постанову Вищого господарського суду України від 09.06.2004 року.
Ухвалою суду від 14.02.2005 року провадження по справі № 2-16/609.1-2005 (новий номер) було поновлено у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили припинення провадження по справі.
Ухвалою суду від 01.08.2005 року провадження по справі було зупинено у зв’язку з призначенням по справі судово – економічної експертизи.
Ухвалою суду від 11.07.2007 року здійснена заміна відповідача Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекцій на її правонаступника Державну податкову інспекцію в Сімферопольському районі.
Ухвалою суду від 06.12.2006 року провадження по справі було поновлено у зв’язку з поверненням справи та висновком експерта до господарського суду АРК.
Відповідач проти позову заперечує, при цьому вказує, що відповідно до п. 1.19 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» бартер (товарний обмін) – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) в будь – якій формі, іншій ніж грошова, включаючи будь – які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається нарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). Свої заперечення відповідач також мотивує, ст. 3 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок», п.п. 3.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст. ст. 4, 6 ЗУ «Про обіг векселів в Україні.
З 01.09.2005р. набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАСУ). Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень КАСУ до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України 1991 р., вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАСУ. При цьому підсудність таких справ визначається ГПК України.
Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
За таких обставин, беручи до уваги те, що відповідачем по справі є орган виконавчої влади, суд, керуючись п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень КАСУ, вважає необхідним продовжити розгляд справи згідно з КАСУ.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 01.02.2007 року.
Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція провела документальну перевірку ТОВ „Національна Алкогольна Компанія „Союз-Віктан”, про що було складено відповідний акт №92/23-2/23-2-2/32002936 „Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Національної Алкогольної Компанії „Союз-Віктан”, код ЄДРПОУ 32002936 за період з 0.05.2002р. по 31.03.2003 року” від 15.07.2003р.
Актом встановлено заниження податку на додану вартість за лютий 2003р. в сумі 247950,53 грн. в результаті порушення п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР, ст. 6 Закону України „Про обіг векселів в Україні” від 25.12.02р. №364-VI.
Вказаний висновок оснований на тому, що залік взаємних однобічних вимог з використанням векселів, що пред’являються до погашення, є бартерною (товарообмінною) операцією, тому така операція підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №989-23-2/32002936-3832 від 13.10.2003р. про донарахування податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 247 950,53 грн. та застосуванні штрафних (фінансових) санкцій в сумі 247 950,53 грн.
Судом встановлено, що 02.12.2002р. між ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” (Продавець) та ТОВ „НАК „Союз-Віктан” (Покупець) було укладено договір №397-Т/02 купівлі-продажу алкогольної продукції. За даним договором борг НАК „Союз-Віктан” перед ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” за отриману продукцію склав: станом на 26.02.2003р. – 2 198 327,10 грн., станом на 27.02.2003р. – 1 717 007,28 грн., що підтверджується довідкою про взаєморозрахунки між ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” та ТОВ „НАК „Союз-Віктан” станом на 26.02.2003р. та 27.02.2003р.
07.02.2003р. Фірма „Союз-Віктан” ЛТД та ТОВ „НАК „Союз-Віктан” уклали договір купівлі-продажу векселів №47-в/03, відповідно до якого Фірма „Союз-Віктан” ЛТД продала, а ТОВ „НАК „Союз-Віктан” купило простий вексель №613846070827, емітований ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” 27.12.2002р., номінальною вартістю 498 047,82 грн.
27.02.2003р. Фірма „Союз-Віктан” ЛТД та ТОВ „НАК „Союз-Віктан” уклали договір купівлі-продажу векселів №52-в/03, відповідно до якого Фірма „Союз-Віктан” ЛТД продала, а ТОВ „НАК „Союз-Віктан” купило прості векселі, емітовані ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” 25.02.2003р.: №613846072444 номінальній вартістю 400 000 грн. та №613846072445 номінальній вартістю 341 704,86 грн.
25.02.2003р. ТОВ „НАК „Союз-Віктан” пред’явило до платежу ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” вексель №613846070827 відповідним актом та передало йому вказаний вексель на підставі акту прийому-передачі від 25.02.2003р.
На зворотному боці вказаного векселю зроблено надпис „Платити не наказу ЗАТ „Завод марочних вин та коньяку „Коктебель”, підписи директора та головного бухгалтера та печатка ТОВ „НАК „Союз-Віктан”.
27.02.2003р. ТОВ „НАК „Союз-Віктан” пред’явило до платежу ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” векселі №613846072444 та №61384607244 відповідними актами та передало йому вказані векселі на підставі акту прийому-передачі від 27.02.2003р.
На зворотному боці вказаних векселів зроблено надписи „Платити не наказу ЗАТ „Завод марочних вин та коньяків „Коктебель”, підписи директора та головного бухгалтера та печатка ТОВ „НАК „Союз-Віктан”.
26.02.2003р. між ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” та ТОВ „НАК „Союз-Віктан” було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу №397-Т/02 від 02.12.2002р. та простого векселя №613846070827 від 27.12.2002р. На момент укладення цієї додаткової угоди ТОВ „НАК „Союз-Віктан” було боржником ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” за договором №397-Т/02 від 02.12.2002р. за отриману продукцію, а ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” – боржником ТОВ „НАК „Союз-Віктан” за пред’явленим простим векселем №613846070827.
27.02.2003р. між ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” та ТОВ „НАК „Союз-Віктан” було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу №397-Т/02 від 02.12.2002р. та простих векселів №613846072444 та №613846072445 від 25.02.2003р. На момент укладення цієї додаткової угоди ТОВ „НАК „Союз-Віктан” було боржником ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” за договором №397-Т/02 від 02.12.2002р. за отриману продукцію, а ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” – боржником ТОВ „НАК „Союз-Віктан” за пред’явленими простими векселями №613846072444 та №613846072445 .
Керуючись ст. 217 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року (діяв на момент укладення додаткових угод) сторони домовились про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки кожна зі сторін була боржником і кредитором іншої сторони одночасно.
Згідно зі статтею 217 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.
За змістом наведеної норми зарахування зустрічних однорідних вимог є одним зі способів припинення цивільно-правового зобов’язання.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року (діяв на момент виникнення спірних правовідносин) за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше.
Суд вважає доведеним той факт, що дії позивача з пред’явлення векселів емітенту до платежу та зарахуванню зустрічних однорідних вимог призвели до припинення цивільно-правового зобов’язання, а не до укладення та виконання договору товарного обміну (бартеру). Тому твердження відповідача, що між позивачем та ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” було проведено бартерну угоду не відповідають дійсності.
Згідно з пунктом 1.19 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” із змінами та доповненнями станом на проведення спірних операцій бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Пунктом 1.6 статті 1 вказаного Закону встановлено, що товари це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Відповідно до пункту 1.11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями в редакції на момент виникнення спірних правовідносин товари розуміються у значенні, визначеному Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Згідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Стаття 11 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевської конвенцією 1930 року, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 06.07.1999р. №826-XIV, передбачає, що за наявності у векселі слів „Не за наказом” або будь-якого іншого рівнозначного вислову такій вексель може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії. Отже вказаний надпис виключає подальший обіг векселю як цінного паперу.
Суд вважає, що при здійсненні наведеної операції відбулось саме погашення векселів, виходячи з того, що векселі були пред’явлені їх емітенту до платежу на підставі відповідного акту, на векселях зроблено відмітку „Платити не наказу”, право власності на векселі не перейшло на підставі цивільно-правової угоди.
На підставі аналізу вищевказаних норм законодавства суд приходить до висновку, що у вказаних господарських операціях прості векселя виконували функцію розрахункового документу, тому передачу векселів з метою їх погашення не можна вважати продажем товару, а самі векселя – товаром у розумінні Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.08.2005р. було призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлено запитання: Чи підтверджуються висновки акту Сімферопольської МДПІ „Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Національної Алкогольної Компанії „Союз-Віктан”, код ЄДРПОУ 32002936 за період з 0.05.2002р. по 31.03.2003 року” в частині перевірки правильності розрахунку, повноти та своєчасності сплати до бюджету податків при здійсненні операцій з векселями фактичним обставинам (у відповідності до документів первинної звітності) здійснення ТОВ „НАК „Союз-Віктан” та ЗАТ „ЗМВК „Коктебель” операцій з простими векселями №№613846070827, 613846072444, 613846072445.
У Висновку № 45 судово-бухгалтерської експертизи від 04.12.2006р. вказано, що не донарахування ПДВ в сумі 99 609,56 грн. та 148 340,97 грн. по ТОВ „НАК „Союз-Віктан” за лютий 2003 року наданими на експертизу документами і нормативно не підтверджується.
Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про наявність бартерної операції між ТОВ „НАК „Союз-Віктан” та ЗАТ „ЗМВК „Коктебель”, що підлягає оподаткуванню ПДВ.
Як свідчить судова практика Верховного Суду України (наприклад, постанова Верховного Суду України від 31.05.2005р. №32/370) вексель необхідно вважати товаром, а передачу векселю в оплату за товари (роботи, послуги) – бартерною операцією у випадках, коли така передача не є емісією векселю або його погашенням.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України права та законні інтереси осіб можуть бути захищені зокрема шляхом визнання нечинним рішення суб’єкта владних повноважень.
Суд за викладеними обставинами приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №989-23-2/32002936-3832 від 13.10.2003р., отже позов підлягає задоволенню.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні 01.02.2007р.
Постанова оформлена та підписана відповідно до ст. 160 КАС України – 08.02.2007 року
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задовольнити
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №989-23-2/32002936-3832 (№ 0001522301/2) від 13.10.2003р., винесене Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією.
3. Стягнути з Державного бюджету України ( рахунок № 31118095600002 в банку платника : Управління державного казначейства в АР Крим, Держбюджет, м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 22301854) на користь Фірми «Союз – Віктан» ЛТД (ТОВ) (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38Б) 3, 40 грн. державного мита.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.