Справа № 22-11719/2006 рік Категорія: 21

Головуючий 1 інстанції Канурна О.Д. Доповідач Ігнатова Л.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2006 року       Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої: Шабанової В.О.

суддів: Ігнатової Л.Є., Маширо О.П.

                      при секретарі Кошмак Т.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропілля на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 9 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції. Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропілля про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, перевіривши в обсязі апеляцїйної скарги досліджені судом по справі докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропілля звернулось до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 9 листопада 2006 року, яким ОСОБА_1 задоволені позовні вимоги частково і на його користь з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої умовами виробництва стягнуто 10 000 грн.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропілля просить скасувати рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 9 листопада 2006 року, постановити нове рішення про відмову позивачу в позові, посилаючись на те, що судом при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права. А саме, суд не врахував, що факт моральних страждань потерпілого не доведений висноком МСЕК; що з 01.01.2006 року набрав чинності Закон України "Про державний бюджет України на 2006 рік" і відповідно до п. 27 ст.77 цього Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст.1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам сімей), п.п."є"п.1 ч.1 ст.21; ч.З. ст 34 Закону України " Про   загальнообов'язкове  державне   соціальне  страхування  від  нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Тобто з 1.01.2006 року обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди було припинено, а тому Фонд немає законних підстав для здійснення даних виплат.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а

рішення суду залишити без зміни.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував у

трудових відносинах з відокремленим підрозділом шахта „Алмазна". Під час виконання трудових обов'язків 24 серпня 2005 року з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму у вигляді гострої черепно-

мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому кісток носу.

Згідно висновку МСЕК від 16 травня 2006 року йому втановлено 30% втрати

професійної працездатності та встановлена 3 група інвалідності.     

Внаслідок трудового каліцтва значно погіршився стан його здоров"я, він змушений терпіти фізичний біль, крім того, змінився звичайний спосіб життя. Окрім фізичних, позивач також зазнав і моральних страждань.

Задовольняючи частково позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того, що факт спричинення позивачеві моральної шкоди випливає з факту його трудового каліцтва і часткової втрати працездатності. Ушкодження стану здоров'я позивача через  трудове каліцтво, необхідність постійного лікування, фізичний біль, обмеження у праці і таке інше призвело до певних моральних

страждань.

Такий  висновок суду є підставним та обгрунтованим матеріалами

справи.

На думку апеляційного суду розмір зробленого судом морального відшкодування відповідає ступеню моральних страждань позивача, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити, оскільки її доводи не впливають на висновки суду.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване рішення відповідає діючому законодавству, тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропілля Донецької області відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 9 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту и проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.