ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.06.09Справа №2а-5392/09/1/0170

       Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складіголовуючого судді Трещової О.Р., при секретарі  Дубініной А.В. за участю

представника позивача – Сейтумерова Р.А.,

представника відповідача –Бора І.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест " до Державної податкової інспекції  м. Сімферополя про скасування рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Мастер Інвест” звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до ДПІ м. Сімферополя  про скасування рішення ДПІ м. Сімферополя  № 0004942303 від 12.03.2009 року про застосування фінансових санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.04.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.04.2009 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідачем проведена перевірка залу гральних автоматів ТОВ “Мастер Інвест”, в результаті якої складений акт перевірки по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу. Представник позивача  зазначив, що відповідно до спірного рішення актом перевірки нібито встановлено порушення позивачем п.п.1,2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено спірне рішення про застосування до позивача фінансових санкцій.  

Представник позивач зазначив, що зал гральних автоматів оснащений зареєстрованим, опломбованим і переведеним у фіскальний режим РРО, який внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Відносно застосування фінансової санкції  за непроведення в фіскальний режим роботи РРО представник позивача пояснив, що  санкція застосована  неправомірно у зв’язку з тим, що на час проведення перевірки гральні автомати не виконували фіскальних функцій і облік готівкових коштів  в якості кредитів, внесених через купюроприймачі до гральних автоматів не передбачений, оскільки у залі гральних автоматів застосовувався зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, через який в зазначеному залі гральних автоматів і проводяться розрахункові операції.

Представник позивача зазначив, що виконати вимоги Постанови КМУ, відповідно до якої  суб’єкти  підприємницької  діяльності, які використовують гральні автомати,   у термін до 31.12.2006 р.  мали перевести  розрахунки із застосуванням РРО на час проведення перевірки було неможливо у зв’язку з тим, що запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів  на час проведення перевірки розроблено не було та у продажі  вони не знаходилися.

Стосовно допущення іншого порушення, встановленого перевіркою: проведення розрахункової операції без використання РРО представник позивача зазначив, що воно мало місце та позивач проти штрафних санкцій за непроведення розрахункової операції через РРО не заперечував.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі та пояснив, що з липня 2008 року, тобто  з моменту внесення до реєстру запамятуючого пристрою, всі гральні автомати мають бути ним обладнані, оскільки всі РРО є місцем проведення розрахунків, тому вони мають бути фіскалізовані. Також, представник відповідача зазначив, що позивачем у порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР не проведено розрахункову операцію через РРО та не видано розрахунковий документ, у зв’язку з чим до позивача застосовані фінансові санкції.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності,  суд

                                               ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України  дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем по справі є  Державна податкова інспекція м. Сімферополя АР Крим.

Частиною 1,3  статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.       

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція м. Сімферополя АР Крим  є суб’єктом владних повноважень.

          Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо  скасування рішення про застосування штрафних санкцій, суд зобов’язаний перевірити, чи здійснювалася перевірка позивача відповідачем на підставі закону, які  повноваження мав відповідач щодо проведення цих перевірок, чи діяли посадові особи ДПІ м. Сімферополя безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно у зв’язку з проведенням  перевірки позивача.

Відповідно до частини 1 статті 55  Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми  зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю  "Мастер Інвест " має статус юридичної особи, 10.02.2006 року було зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії НОМЕР_1, Довідкою з ЄДР підприємств та організацій України серії НОМЕР_2 від 22.08.2008 року.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю  "Мастер Інвест" являється суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції   здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом встановлено, що ДПІ м. Сімферополя  в АР Крим  уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, органи податкової служби зобов’язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб’єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Загальні підстави та порядок  проведення перевірок  встановлений Законом України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

Відповідно до ч.1 статті 11 Закону  України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ  органи державної   податкової  служби  у  випадках,  в  межах компетенції та у порядку,  встановлених  законами  України,  мають право  здійснювати  документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих  податкових  декларацій,  звітів  та   інших   документів, пов'язаних   з   нарахуванням   і   сплатою   податків  та  зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі),  а також планові    та    позапланові    виїзні   перевірки   своєчасності, достовірності,  повноти нарахування і сплати  податків  та  зборів (обов'язкових   платежів),   додержання   валютного  законодавства юридичними   особами,    їх    філіями,    відділеннями,    іншими відокремленими підрозділами,  що не мають статусу юридичної особи, а  також   фізичними   особами, які мають статус суб'єктів підприємницької  діяльності  чи  не мають такого статусу,  на яких згідно із законами України покладено обов'язок  утримувати  та/або сплачувати   податки   і   збори   (обов'язкові   платежі),   крім Національного банку України  та його установ (далі- платники податків).

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

          Судом встановлено, що на підставі направлення № 2064  від 25.02.2009 року, направлення № 2065 від 25.02.2009 року  на підставі пункту 2 статті 11 Закону  України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ  із змінами та доповненнями з метою здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій посадовим особам податкових органів було доручено провести планову перевірку ТОВ “Мастер Інвест” з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР  “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, постанови Правління Національного банку України  від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній  валюті в Україні”.

Судом встановлено, що представниками відповідача на підставі направлень на проведення перевірки здійснено перевірку по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері  готівкового та безготівкового обігу Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер Інвест” в залі гральних автоматів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності наявності торгових патентів і ліцензій від 27.02.2009 року № 001191.

Перевіркою встановлено, що позивач здійснює діяльність у сфері грального бізнесу на 5 діючих гральних автоматах з надання послуг в сфері грального бізнесу з грошовим виграшем, на якому здійснюється ставка через купюроприймач та нараховуються ігрові кредити, які не зареєстровані, не опломбовані у встановленому законом порядку та не переведені у фіскальний режим роботи. Крім того, встановлено також не проведення розрахункової операції через РРО на суму 90,00 гривень.

В акті вказано, що сума грошових коштів на місці проведення розрахунків склала 4722,00 гривень (що підтверджується описом готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків до акту перевірки № 001191 від 27.02.2009 року), сума готівкових грошових коштів, яка вказана в денному звіті РРО складає 4722,00 гривень (що підтверджується копією Х-звіту, яка знаходиться в матеріалах справи).

В акті зазначено, що перевірка проводилася в присутності оператора – менеджера ОСОБА_1, яка з актом ознайомилася, від підпису акту та отримання його копії відмовилася, будь-які пояснення не надані. Представниками відповідача складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки позивачем  за № 0429/01/01/23/34459101.

Згідно з висновками акту встановлені перевіркою обставини були оцінені як порушення позивачем вимог  розділу II ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки від  27.02.2009 року № 001191  відповідач прийняв спірне рішення № 0004942303  від 12.03.2009 року про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 2150,00 гривень за порушення п.п.1,2 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд встановив, що позивач здійснював підприємницьку діяльності у сфері ігорного бізнесу в залі гральних автоматів за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ліцензії Міністерства фінансів України на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах).  

          Суд встановив, що в залі гральних автоматів за адресою: АДРЕСА_1 ТОВ “Мастер Інвест” встановлений зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій Mini 600.02МЕ, заводський номер НОМЕР_3, що належить позивачу та підтверджується актом перевірки, Довідкою про опломбування РРО від 14.03.2007 року, актом введення в експлуатацію РРО за № 11042 від 12.03.2007 року.

В залі гральних автоматів за адресою: АДРЕСА_1   позивачем розміщено 5 гральних автомати, що підтверджується актом перевірки (описовою частиною), на кожний з яких позивачем отримані та знаходилися в наявності на момент перевірки торгові патенти у кількості 5 штук. Кількість гральних автоматів визнається представником позивача та не оспорюється.

Судом встановлено, що позивач використовує гральні автомати, які приводяться до гри без відповідних дій працівників позивача, шляхом отримання коштів за гру через купюроприймач, про що зазначено в акті перевірки.

Перевіряючи законність та обгрунтованість застосування до позивача фінансових санкцій за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведених у фіскальний режим роботи гральних автоматів, суд зазначає наступне.

Правові засади  застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері  торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” 265/95-ВР.

Стаття 1 Закону №265/95-ВР передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Стаття 2 Закону №265/95-ВР визначає, зокрема, такі терміни:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

          місце  проведення розрахунків є місце, де  здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також  місце  отримання покупцем попередньо оплачених товарів ( послуг) із застосуванням платіжних  карток, платіжних чеків, жетонів тощо, розрахункова операція –це, приймання  від покупця  готівкових коштів , платіжних карток, платіжних  чеків, жетонів тощо за місцем  реалізації товарів (послуг)  , розрахунковий документ  - документ встановленої форми та змісту ( касовий чек,  товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний  , що підтверджує  факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим  законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Стаття 17 Закону України №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовує фінансові санкції у таких розмірах:

2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Судом встановлено, що до позивача застосовані фінансові санкції за не переведення у фіскальний режим роботи  5 реєстраторів розрахункових операцій в сумі 1700,00  гривень (5 х 340 гривень).

Судом встановлено, що на час проведення перевірки гральні автомати не виконували фіскальних функцій і облік готівкових коштів  в якості кредитів, внесених через купюроприймачі до гральних автоматів не здійснювався.

Отже, судом встановлено, що позивачем взагалі не здійснюється облік готівкових коштів, внесених через купюроприймачі до гральних автоматів в гральному залі.

Відповідно  до Постанови КМУ “Про терміни  переведення суб’єктів  підприємницької  діяльності на облік  розрахункових  операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням  реєстраторів розрахункових операцій”№ 121 від 07.02.2001 р. ( далі Постанова № 121) встановлені строки  переведення  суб’єктів  підприємницької  діяльності  на розрахунки із  застосуванням РРО.

Так, у п.6 Додатку  до Постанови № 121 визначено,  що  суб’єкти  підприємницької  діяльності , які використовують гральні автомати,   у термін до 31.12.2006 р.  мали перевести  розрахунки із застосуванням РРО.  

При цьому, п. 2 Постанови № 121 передбачено, що  Міністерство економіки  повинно було забезпечити до 01.07.2001 р.  розроблення  технічних вимог до автоматів  з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики  забезпечити  до 01.02.2003 р.  організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які  відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом ДПА України № 581 від 10.09.2008 р.  був затверджений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції, в який був внесений  Фіскал  з версією  внутрішнього програмного забезпечення  2160.04.02*** , який мав  застосовуватись у казино, залах гральних автоматів, для фіскалізації  гральних автоматів, для торгівлі та послуг  гральних автоматів.

Сфера застосування фіскала саме для фіскалізації гральних автоматів, тобто за яке відповідач й застосував заходи відповідальності, була включена в характеристики фіскалу саме зазначеним Наказом ДПА України від 10.09.2008 року № 5819.

          Як зазначено вище, перевірка ігрового залу позивача,  була проведена  27.02.2009 року, тобто у той період коли вже був затверджений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції, отже, порядок застосування фіскальних блоків у гральних автоматів та порядок їх переведення у фіскальний режим вже були регламентовані.

Крім того, суд підкреслює, що станом на день проведення перевірки позивача реальна можливість виконати  обовязок щодо фіскалізації гральних автоматів підтверджується також Листом ТОВ “Експотрейд”№ 13 від 16.01.2009 року, у якому зазначено наступне.

Так, в Листі вказано, що відповідно до Положення про затверджений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 29.08.2002 року № 1315 ( в редакції Постанови КМУ від 22.12.2006 року № 1773), спеціалізована електронна компютерно-касова система “ФІСКАЛ (далі СККЕС) пройшла повний цикл випробувань в Держспоживстандарті та ДССЗЗІ України і внесена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (накази ДПА України від 01.07.2008 року № 430, від 10.09.2008 року № 581) зі сферою застосування –для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку та контролю даних про функціонування залів гральних автоматів і казино.

В Листі зазначено, що при продажу СККЕС на території України Товариство “Експотрейд” (виробник) отримало з дати включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (з 01.07.2008 року). Перший договір на її постачання та встановлення був укладений 17 липня 2008 року з підприємством грального бізнесу –товариством “Зігзаг удачі –Україна”.

Судом також був досліджений технічний паспорт на автомат ігровий телевізійний МГ-1, який за ствердженням позивача був розміщений у зазначено залі гральних автоматів. Відповідно до пункту 1.2.9.  автомати моделей МГ1-03.04,05,06,07,08 можуть бути обладнані пристроєм для оплати гри банкнотами.

Відповідно до акту перевірки в залі гральних автоматів знаходилися саме автомати, які обладнані купюроприймачами, тому суд вважає, що вони належать до РРО та мають бути фіскалізовані в установленому порядку.

Суд не приймає доводів представника позивача в тій частині, що ці купюроприймачі не використовуються, виконують захисну функцію та інше, оскільки таки твердження спростовуються матеріалами справи.

Суд також не приймає до уваги акт  ТОВ “Мастер Інвест” від 2 лютого 2008 року про позаплановий ремонт гральних автоматів з переведенням їх в режим роботи без банкнотоприймачів, оскільки він був виданий більш ніж за рік до проведення перевірки, докази його виконання суду не надані та ці доводи спростовані безпосередньо актом, в якому зазначено про наявність купюроприймачів в гральних автоматах, незважаючи на акт позивача.

Суд також не приймає до уваги надані представником позивача акти попередніх перевірок  залу гральних автоматів позивача за цією ж адресою, в яких відсутній запис про наявність у позивача гральних автоматів, які приводяться до гри без відповідних дій працівників позивача, шляхом отримання коштів за гру через купюроприймач. Суд зауважує, що зазначені акти перевірки не є носіями доказової інформації для цієї справи.

          За таких умов суд приходить до висновку, що на час  проведення перевірки до Державного реєстру  розрахункових операцій  було внесено фіскальні блоки для гральних автоматів, однак, позивачем   не виконано вимоги Постанови № 121 щодо  проведення  розрахунків через фіскалізовані гральні автомати.

Таким чином, приймаючи до уваги, що на час проведення перевірки у позивача була реальна можливість виконати обов’язок щодо фіскалізації гральних автоматів, передбачений Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, в порушення п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  облік готівкових коштів, внесених через купюроприймачі до гральних автоматів в залі гральних автоматів ТОВ “Мастер Інцест”не здійснювався, суд вважає, що застосування до позивача заходів відповідальності є обґрунтованим.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року  N 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані  проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки, Довідки про опломбування РРО від 14.03.2007 року, акту введення в експлуатацію РРО № 11042 від 12.03.2007 року за позивачем зареєстровано реєстратор розрахункових операцій   Mini 600.02МЕ.

Суд зазначає, що перевіркою встановлено непроведення розрахункової операції через РРО на суму 90,00 гривень, що зазначено в акті перевірки, який є належним доказом по справі, в якому відображені порушення, допущені позивачем.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції  у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Судом встановлено, що  -          за порушення пункту 1 статті 17 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року  відповідачем застосована фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми операцій: 90,00 х  5 = 450,00  гривень.  

Отже, суд встановив, що ДПІ у м.Сімферополі АР Крим вірно застосовані  фінансові санкції у розмірі 450,00 гривень за не проведення розрахункової операції через РРО на суму 90,00 гривень.

Суд  враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення ДПІ м. Сімферополя  в АР Крим про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 12.03.2009 року за   № 0004942303, відповідно до якого до  ТОВ "Мастер Інвест"  застосовані фінансові санкції у розмірі 2150,00 гривень (1700,00 гривень + 450,00 гривень) є таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

          Під час судового засідання, яке відбулось 04.06.2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено у повному обсязі 09.06.2009 року.  

Керуючись ст.ст.  160-163 КАС України, суд  

                                             ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня  складання її у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання  постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                          Трещова О.Р.