Справа №9977 Головуючий у 1 інстанції Гаврилов В.А.
Категорія 5 Доповідач Лук'янова С.В.
УХВАЛА Іменем України
9 січня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Лук'янової С.В. суддів Рєзникової Л.В., Могутової Н.Г.
при секретарі Іванові В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 12 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Повного товариства „Олімп" про звільнення автомобіля з під арешту.
Заслухавши Доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
встановив:
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 12 вересня 2006 року і ухвалення нового рішення про задоволення його позову через порушення норм матеріального і процесуального права. Суд зробив помилковий висновок щодо виключної можливості скасування у позовному порядку арешту, накладеного на майно у відповідності до Закону України „Про виконавче провадження", і відмовив у задоволенні позову, оскільки арешт накладено ухвалою Куйбишевського районного суду міста Донецька від 24 жовтня 2003 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПТ „Олімп" про стягнення суми. Такий висновок суду не відповідає вимогам закону, оскільки спірний автомобіль не перебував на балансі ПТ „Олімп", а на підставі договору купівлі-продажу від 10 березня 2002 року, визнаного дійсним рішенням Київського районного суду міста Донецька від 17 листопада 2004 року, належить йому на праві приватної власності (а.с.35-37).
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача повністю підтримав доводи апеляційної скарги; відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПТ „Олімп" не з'явилися в судове засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними розписками; останній надіслав листа про слухання справи у його відсутність.
Рішенням Куйбишевського районного суду міста Донецька від 12 вересня 2006 року відмовлено у задоволенні вказаного позову. Цим рішенням встановлено, що ухвалою Куйбишевського районного суду міста Донецька від 24 жовтня 2003 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПТ „Олімп", ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу в порядку забезпечення позову накладено арешт на автомобіль, який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було задоволено, арешт на автомобіль скасовано не було. Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_4 не заявляв, що вказаний автомобіль йому не належить у зв'язку з продажем автомобіля ОСОБА_1. Про ухвалу суду від 24 жовтня 2003 року ОСОБА_1. не повідомлявся. Рішенням Київського районного суду міста Донецька від 17 листопада 2004 року за ОСОБА_1. визнано право власності на спірний автомобіль; відповідачем по цій справі був ОСОБА_4, який не повідомив позивача і суд про наявність ухвали суду від 24 жовтня 2003 року про накладення арешту на спірний автомобіль. Суд прийшов до висновку: питання про скасування заходу забезпечення позову може вирішуватися лише особами, що приймали участь у справі, по якій приймалося рішення про забезпечення позову; позивач по теперішній справі не приймав участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПТ „Олімп" про стягнення боргу. Скасування заходу забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду про стягнення суми боргу на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що буде порушенням їх прав. Суд вважає, що у позовному порядку можна скасувати арешт, накладений на майно, у відповідності до Закону України „Про виконавче провадження" (а.с.29).
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції через наступне.
Відповідно п.З ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Порядок вручення судових повісток передбачений ст..76 ЦПК України. Матеріали справи підтверджують, що зазначена справа неодноразово призначалася до розгляду : на 22 червня 2006 року (а.с.13, 14), на 6 липня 2006 року (а.с.18), на 2 серпня (а.с.20) і 30 серпня 2006 року (а.с.22), на 12 вересня 2006 року (а.с.26-27). Лише 12 вересня 2006 року справа розглядалася по суті; участь у розгляді справи приймав лише представник позивача; ні відповідачі, ні їх представник не були повідомлені про час і місце розгляду справи.
Згідно п.1 ч.1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки. В матеріалах справи відсутні розписки відповідачів про їх належне повідомлення про розгляд справи 12 вересня 2006 року; повістка представника відповідачів, повернута до суду з відміткою про невручення повістки через сплив строку її зберігання, не є доказом належного повідомлення представника відповідачів про час і місце розгляду справи (а.с.23).
Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд у той же суд у іншому складі суду, оскільки вказане порушення процесуального закону згідно п.З ч.1 ст.312 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд.
Одночасно апеляційний суд звертає увагу суду першої інстанції на наступне. Оскаржене рішення суду від 12 вересня 2006 року (а.с.29) ухвалено після розгляду позовної заяви від 18 травня 2006 року про звільнення з під арешту автомобіля „Фольцваген-пассат" держномер НОМЕР_1 (а,с.4). Але позивачем до апеляційної скарги додана копія позовної заяви від 11 квітня 2005 року про звільнення з під арешту того ж автомобіля (а.с.41-42). Крім того, до апеляційної скарги додані ухвали: Куйбишевського районного суду міста Донецька від 2 грудня 2005 року про відмову задовольнити заяву позивача про скасування арешту, накладеного на автомобіль „Фольксваген-пассат" держномер НОМЕР_1, (а.с.43) та апеляційного суду Донецької області від 2 березня 2006 року про скасування ухвали Куйбишевського районного суду міста Донецька від 2 грудня 2005 року і направлення справи до суду першої інстанції (а.с.44). Тому необхідно з"ясувати чи не існує рішення або ухвали суду, ухвалених з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.З, 313, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1. задовольнити частково.
Рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 12 вересня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд у той же суд у іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України.