Судове рішення #5047246
02-03/25/19

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01601, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31


П О С Т А Н О В А

Іменем   України

                                       

25.05.09 р.                                                                                          № 02-03/25/19          


Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:                    Мостової  Г. І. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Ільєнок Т.В.

                                                  Шевченко  В. Ю.


при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,


перевіривши апеляційне подання Прип’ятської спеціальної прокуратури на ухвалу господарського суду Київської області від 22.12.2008 р.

                              

у справі          № 02-03/25/19 (суддя Карпечкін Т.П.)                    

          

за позовом          Прип’ятського спеціального прокурора в інтересах держави в особі Державного департаменту –Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення та Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення «Чорнобильсервіс», м. Чорнобиль

до                     товариства з обмеженою відповідальністю «Нормаль-Україна», м. Славутич

про                     стягнення 12 141, 83 грн.


за участю представників:

від прокуратури: не з’явився

від позивача 1: не з’явився

від позивача 2: Ситник Ю.В. –дов. № 45-03/09 від 26.12.2008 р.

від відповідача: не з’явився

встановив:

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2008 р. у прийнятті позовної заяви Прип’ятській спеціальній прокурорі в інтересах держави в особі Державного департаменту –Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення та Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення «Чорнобильсервіс»до товариства з обмеженою відповідальністю «Нормаль-Україна»про стягнення 12141,83 грн. відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.  

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Прип’ятська спеціальна прокуратура внесла апеляційне подання разом із клопотанням, де просила відновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на те, що вона є необґрунтованою, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 14.04.2009 р. відновлено Прип’ятській спеціальній прокуратурі строк на внесення апеляційного подання, апеляційне подання прийнято до провадження.

Представник Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення «Чорнобильсервіс» підтримав вимоги, викладені в апеляційному поданні, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Прип’ятська спеціальна прокуратура, Державний департамент –Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення та ТОВ «Нормаль-Україна»повноважних представників у засідання апеляційного господарського суду не направили, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, пояснення щодо викладеного в апеляційному поданні не подали.

Колегія апеляційного господарського суду винесла на обговорення питання розгляду апеляційного подання без участі представників Прип’ятської спеціальної прокуратури, Державного департаменту –Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення та ТОВ «Нормаль-Україна». Представник позивача вважає за можливе розгляд справи без участі вказаних представників. Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду вирішила, що неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційного подання за наявними у справі матеріалами, а також враховуючи те, що про дату та час судового засідання учасники процесу були повідомлені належним чином.


Перевіривши і оцінивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія апеляційного суду прийшла до висновку, що апеляційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прип’ятського спеціального прокурора в інтересах держави в особі Державного департаменту –Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення та Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення «Чорнобильсервіс»про стягнення заборгованості в сумі 12 141,83 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2008 р. Прип’ятському спеціальному прокурору у прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, посилаючись на те, що позов заявлено прокурором не в інтересах держави, а в інтересах державного підприємства, тобто, в порушення вимог ст. 2 ГПК України та рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. у справі № 3-рп/99.

Однак, колегія апеляційного суду з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. Відповідно до ст.20 Закону України «Про прокуратуру»при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 361 цього Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі N 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

Згідно з положеннями ч.ч.1,3 ст.8 ГК України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання. Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Як вбачається з позовної заяви Прип’ятського спеціального прокурора, останній в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що ДП «Чорнобиль сервіс»є підприємством загальнодержавної власності, загальне керівництво яким  і фінансування діяльності якого здійснює Державний департамент –Адміністрації зони відчуження і зони безумовного відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення МНС України відповідно до ст.8 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 27.02.1991 р. та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку зарахування збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення і використання його коштів»№ 396 від 30.03.1998 р.

Статтею 73 ГК України передбачено, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство».

Положення про Державний департамент –Адміністрацію зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2000 р. № 1263, визначає, що Державний департамент є урядовим органом державного управління, який діє у складі МНС і йому підпорядковується. Одним із завдань Адміністрації є організація, координація і контроль за діяльністю підприємств, установ, організацій, залучених до здійснення обов’язкових заходів у зоні відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, з метою мінімалізації шкідливого впливу цих територій на здоров’я громадян та довкілля Адміністрація зони відчуження утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання МНС.

Як вбачається із статуту Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення «Чорнобильсервіс», копія якого наявна в матеріалах справи, підприємство засноване відповідно до наказу МНС № 212 від 29.08.1997 р., на засадах державної власності і підпорядковується Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Крім того, Прип’ятський спеціальний прокурор як на підставу представництва інтересів держави в суді вказує на порушення відповідачем економічних інтересів держави (тобто неналежне виконання договірних зобов’язань по внесенню платежів за оренду державного майна), і завдання шкоди, яка полягає у неможливості ДП «Чорнобильсервіс»в умовах постійного скорочення бюджетного фінансування виконувати роботи по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в повному обсязі через нестачу обігових коштів.

Обґрунтованою визнається ухвала, в якій повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. За таких обставин, оскільки ухвала господарського суду Київської області від 22.12.2008 р. у справі № 02-03/25/19  не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить чинному законодавству України, наявні підстави для задоволення апеляційного подання та скасування ухвали.

Керуючись ст. ст. 62, 86, 99, 103-106 ГПК України, апеляційний господарський суд, –


п о с т а н о в и в :

1. Апеляційне подання Прип’ятської спеціальної прокуратури на ухвалу господарського суду Київської області від 22.12.2008 р. у справі № 02-03/25/19 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 22.12.2008 р. у справі № 02-03/25/19 скасувати.

3. Матеріали справи №02-03/25/19 передати на розгляд до господарського суду Київської області.

4. Копії постанови надіслати учасникам судового провадження.

5. Матеріали справи № 02-03/25/19 повернути до господарського суду Київської області.


Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.





Головуючий суддя:                                                                      Мостова  Г. І.

Судді:

                                                                                                    Ільєнок Т.В.

                                                                                                    Шевченко  В. Ю.



Дата відправки  01.06.09

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація