Справа № 22-11856/2007 рік

Категорія: 19

Головуючий 1 інстанції Кобаль М.І. Доповідач Ігнатова Л.Є.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2007 року      Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої Новосядлої В.М. суддів: Ігнатової Л.Є., Троценко Л..І, при секретарі Панаріній О.B.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних. захворювань України в м. Шахтарську на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 8 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську, про відшкодування моральної шкоди, -

УСТАНОВИВ:

Відділення   виконавчої   дирекції   Фонду   соціального   страхування   від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. України в м. Шахтарську  звернулось до Апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 8 ллистопада 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково і на його користь у відшкодування моральної шкоди з відповідача стягнуто 30 000 грн.   .

Відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким ОСОБА_1 в задоволені позову відмовити. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що рішення суду суперечить вимогам матеріального та процесуального права. А саме, з 01.01.2006 року набрав чинності Закон України „Про державний бюджет України на 2006 рік". Відповідно до п.27 ст.77 зазначеного Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність Із цим Законом зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам семей), п.п. „є" п.1ч.1 ст. 21, ч.З ст.34 статтей Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а ці обставини не були узяті судом до уваги. Крім того, позивачем належним чином не надані докази, які б встановлювали чи підтверджували факт його моральних страждань. Письмові докази, надані позивачем лише підтверджують наявність факту захворювання та його фізичних страждань. Спричинення моральної шкоди має бути доведений висновком МСЕК. У даній справі висновок МСЕК відсутній, а тому факт спричинення Ігнатову моральної шкоди не встановлено, тому суд безпідставно зробив моральне відшкодування. Також, судом не прийнято до уваги, що Закон України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхуцвання від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ; набрав . чиності 01.04.2001 року, тобто після. настання страхового випадку який стався з позивачем у 1999 році та його правові норми, в тому числі в частині відшкодування моральної немайнової шкоди, в даному випадку не застосовується.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що позивач працював на підприємствах вугільної промисловості і має стаж підземної роботи біля 25 років.

Під час роботи у 1999 році з ним стався нещасний випадок, внаслідок чого за висновком МСЕК від 05.05,2004 року втратив професійну працездатність на 20%. Також, під час роботи на виробництві позивач отримав і професійне захворювання - хроничний обструктивний бронхит пилевої етіології 2 ст. За висновком МСЕК від 21.09.2005 року в наслідок професійного захворювання Ігнатов втратив професійну працездатність на 40% і його визнано інвалідом З групи. Висновком МСЕК від 21.09.2005 року за сукупністю трудового каліцтва (20%) та професійного захворювання (40%) позивачеві встановлено 60 % втрати професійної працездатності безстроково. Внаслідок пошкодження здоров"я у зв"язку з професійним захворюванням йому завдані фізичні і моральні страждання, неможе виконувати прості фізичні роботи по веденню домашнього господарства. Його працездатність знизилась і. все це призвело до порушення звичного образу життя.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню а рішення суду зміні з таких підстав.

Відповідно до ст.21 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а також з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасного випадку зобов"язаний в порядку встановленому законом, сплатити грошову суму за моральну шкоду при наявності такої шкоди.

Суд встановив, що під час роботи на виробництві позивач отримав професійне захворювання, у зв"язку з цим визнаний висновком МСЕК інвалідом 3 групи з втратою професійної працездатності на 40 %.

Пошкодження здоров"я є наслідком шкідливих і небезпечних умов праці позивача.

Позивач внаслідок ушкодження здоров"я переніс фізичний біль, відчуває незручності, які пов"язані з неможливістю підтримувати активне життя, порушені його стосунки з оточуючими людьми.

Розглядаючи справу суд повно, всебічно і об"єктивно перевірив доводи і заперечення сторін і дійшов правильного висновку про те, що позивач надав суду достатньо доказів наявності у нього моральних страждань внаслідок пошкодження здоров"я на виробництві. Він втратив звичні життєві зв"язки і вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Рішення суду відповідає в наведеній частині вимогам закону і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Доводи відповідача, що суд першої інстанції при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди прийняв до уваги і трудове каліцтво позивача, яке сталося з ним у 1999 році є безпідставними, оскільки із рішення суду вбачається, що суд у зазначеному випадку прийняв до уваги лише професійне захворювання позивача.

Між тим, вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування моральної шкоди, суд стягнув надмірно велику суму. Апеляційний суд вважає, що з врахуванням ступеню втрати працездатності - 40 %, дій відповідача, направлених на поновлення здоров"я позивача і добровільне відшкодування шкоди, завданої пошкодженням здоров"я, віку потерпілого, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, тих наслідків, які мають місце у зв"язку з ушкодженням здоров"я позивача, можливості відновлення здороа"я, розмір відшкодування моральної шкоди має бути встановленим у 20 000 грн. у зв"язку з чим рішення суду підлягає зміні. .

Згідно із ч.З ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для зміни рішення суду.

Керуючись ст., ст. 309, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську задовольнити частково.

Рішення Шахтарського місьрайонного суду Донецької області від 8 листопада 2006 року змінити. Розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних.

випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську на користь ОСОБА_1 зменшити з З0 000 грн до 20 000 гривень.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.