ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/126

21.05.09

За позовом          ТОВ „Агама –Трейд Юг”;

до                    ТОВ „Вестер Україна”;

про          стягнення 27 000,26 грн.

Суддя:     Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Ковбаса Г.М., представник, довіреність №11 від 28.01.2009 р.;

Від відповідача:          не з”явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2009 р. порушено провадження у справі №18/126, справа призначена слуханням на 23.04.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 23.04.2009 р. до 21.05.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 23.04.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 27 000,26 грн., витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю „Вестер Україна”, повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.12.2007 р. між сторонами укладений договір поставки №3134, за умовами якого позивач зобов”язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 9.7. договору розрахунки здійснюються протягом 15 банківських днів з моменту отримання продукції відповідачем.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснює їх відвантаження; вона виписується підприємством, що здійснює відвантаження товарно-матеріальних цінностей в трьох примірниках на підставі договору (контракту), нарядів, інших відповідних документів та підписується особою, яка дала дозвіл на відпуск товарно-матеріальних цінностей, та головним бухгалтером.

Довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ –накладну –вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей, і відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для її бухгалтерського обліку.

Додані позивачем до позовної заяви видаткові накладні не є належними доказами у розумінні статті 34 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Видаткові накладні, додані позивачем до позовної заяви, містять підписи невідомих осіб, що відвантажили та одержали продукцію, без зазначення посади, а тому не можуть вважатися належним доказом отримання продукції відповідачем.

Слід також зазначити про те, що до матеріалів справи не додано будь –яких інших документів, зокрема довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, які б підтверджували отримання продукції відповідачем.

Цивільно-правова відповідальність застосовується за наявності складу цивільного правопорушення, до якого відноситься протиправна поведінка, шкода та причинний зв’язок між ними. За відсутності хоча б однієї зі складової, особа не притягується до цивільно-правової відповідальності.

У даному випадку позивачем на доведена наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідача, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко