Справа №2-а- 199/09/1107
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2009 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючої - судді Павловської І.А.
при секретарі Чукановій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Знам'янка Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби Олександрійської роти ВДАІ при УМВ України в Кіровоградській області ОСОБА_2 , третя особа ВДАІ при УМВС України в Кіровоградській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВА від 4 квітня 2009 за ч.1 ст.122 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньої патрульної служби Олександрійської роти ВДАІ при УМВ України в Кіровоградській області ОСОБА_2 , третя особа ВДАІ при УМВС України в Кіровоградській області де просить скасувати постанову ВА (без номера) від 4 квітня 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 260 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 4 квітня 2009 року інспектором ДПС ОСОБА_2 стосовно нього був складений протокол та винесена постанова про адміністративне правопорушення, згідно з якими, він, керуючи автобусом ГАЗ 33021 державний номер НОМЕР_1 у місті Знам'янка на перехресті вулиць Матросова та Жовтнева не надав переваги пішоходу, який знаходився на пішохідному переході, чим порушив вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 гривень. Вважає, що інспектор ДПС неправомірно визнав його винним у скоєні зазначеного адмінправопорушення, оскільки пішохід переходив проїжджу частину дороги не по «зебрі», а метрів за п'ять від неї, тобто пішохода на пішохідному переході не було. Тим більше, пішохід відповідно до п.п. 26.1, 4.7, 4.8, 4.10, 4.14 повинен був пропустити транспорт, який наближався до переходу, але не зробив цього, а навпаки почав переходити проїжджу частину дороги у невстановленому для цього місці. При цьому відповідач не звернув уваги на порушення пішоходом правил дорожнього руху, тобто не виконав свої обов'язки передбачені п.7.1.20 інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 року за №1111, а саме: «Неухильно дотримуватися законності». Зазначив, що під час оформлення протоколу пояснював інспектору, що пішохід переходив проїжджу частину дороги не по пішохідному переході «зебрі», а метрів за п'ять від неї. Такі ж пояснення позивач заніс до протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, вважає, що інспектором ДПС при накладенні на нього стягнення не було врахованого характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан та інші обставини, які пом'якшують відповідальність.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи йому повідомлялось у встановленому законом порядку. У матеріалах справи міститься заява від нього де ОСОБА_1 просить справу розглядати за його відсутності, при цьому, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, як і представник третьої особи не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до п.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2).
Стосовно позивача посадовою особою відповідача, керуючись нормами КУпАП, 4 квітня 2009 року винесена постанова ВА (номер відсутній) про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП - ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, порушення п 18.1 Правил дорожнього руху.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме, чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до Правил дорожнього руху, п. 18.1 водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач заперечував проти порушення п. 18.1 Правил дорожнього руху, зазначаючи, що пішохід переходив проїжджу частину дороги не по пішохідному переходу «зебрі», а метрів за п'ять від неї, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містять.
Доказів того, що дійсно позивач порушив п. 18.1. Правил дорожнього руху, постанова не містить. Відповідачем не надано їх і в судове засідання.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин справи постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 158-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 4 квітня 2009 року серії ВА (без номера) якою на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 гривен, визнати протиправною та скасувати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня складення її в повному обсязі і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області І.А. Павловська