ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

справа № 2-817/10

провадження № Б/н 940

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2010 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Б е ц ь О.В.,

при секретарі : Волік В.В.,

з участю позивачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 управління юстиції в м. Києві про визнання заповіту недійсним,

УСТАНОВИВ:

16.07.2007 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_8 про витребування з чужого незаконного володіння майна, а саме будинку № 67 та земельної ділянки, площею 0,0665 га, розташованої по вул. Садовій, 62, ділянка № 67 в садовому товаристві „Холодок”, посилаючись на те, що вони, як спадкоємці першої черги прийняли у спадщину спадкове майно після смерті їх матері ОСОБА_9, яка померла 16.10.1999 року. В 2005 році у зв”язку з сімейними обставинами позивачка ОСОБА_2 виїхала до свого брата в Якутію та тимчасово була відсутня за місцем свого постійного проживання, а коли вона повернулася, то вони не змогли розпорядитись свою власністю, оскільки будинок № 67 та земельну ділянку по вул. Садовій, 62 самовільно зайняв чужий їм чоловік - відповідач ОСОБА_8 Насирбег Магамедович.

1.09.2006 року ОСОБА_8 помер у віці 41 року, згідно свідоцтва про смерть виданого 1.09.2006 року (а.с.73).

В судовому засіданні позивачі, в порядку ст. 31 ЦПК України, змінили позовні вимоги, а також змінили первісного відповідача ОСОБА_8 на його сина ОСОБА_4, який прийняв спадщину після свого померлого батька, притягнули до участі в справі в якості відповідачів також приватного нотаріуса ОСОБА_6 та Головне управління юстиції в м. Києві та просили визнати недійсним заповіт від імені ОСОБА_9 на ім”я ОСОБА_8, посвідчений 26.08.1996 року, зареєстрований в реєстрі за № 661 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_6, а також просили визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане на ім”я ОСОБА_8 При цьому вони посилались на те, що від ОСОБА_8 їм стало відомо, що їх мати начебто склала заповіт, яким вона все своє майно заповідала ОСОБА_8

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.05.2005 року було встановлено факт прийняття ОСОБА_8 спадщини, що відкрилася після смерті їх матері ОСОБА_9, а додатковим рішенням цього ж суду від 30.05.2005 року було визнано за ОСОБА_8 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_9, посвідченим 26.08.1996 року приватним нотаріусом ОСОБА_6, право власності на будинок та земельну ділянку по вул. Садовій, 62, ділянка № 67 в садовому товаристві „Холодок”.

Вважають що заповіт їх матері, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6. є підробним та незаконним, оскільки мати його не підписувала, їх мати не знала і не могла знати ОСОБА_8, заповіт не зареєстрований у встановленому законом порядку. Київський державний нотаріальний архів повідомив, що видати дублікат не можливо, так як в наряді нотаріально посвідчених заповітів за 1996 рік вищевказаного приватного нотаріуса, такий заповіт відсутній.

Виходячи з вказаних обставин справи, а саме з того, що їх мати ніколи не зверталася до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу з приводу посвідчення її заповіту, а ОСОБА_6 не вчиняв нотаріальної дії, щодо посвідчення її волевиявлення та підпису в заповіті, вважають, що реєстровий запис № 661 від 26.08.1996 року, зроблений на підставі неправдивих відомостей і є підробним.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.06.2008 року позовна заява ОСОБА_2, ОСОБА_5, за заявою ОСОБА_2, яка діє і від імені ОСОБА_5, А.О., до ОСОБА_8 про витребування майна з незаконного володіння, а саме земельної ділянки та будинку № 67 по вул. Садовій, 62 в м. Києві, ділянка № 67 в садовому товаристві „Холодок” залишена без розгляду.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.06.2008 року також була прийнята відмова ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від позову в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видане на ім”я ОСОБА_8 і провадження у цій частині закрито.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги щодо визнання недійсним заповіту, підтримали повністю. Як пояснила ОСОБА_2, вони з братом, а також їх мати ніколи не знали чоловіка на прізвище ОСОБА_8 Вона завжди проживала разом з матір”ю, вели спільне господарство, постійно підтримували стосунки з нею та знали коло її знайомих та друзів. Вони нікому не дозволяли ні тимчасово, ні періодично користуватися своєю дачею. Після приїзду її від брата, з Якутії, вона дізналась, що їх будинок та земельну ділянку самовільно зайняв відповідач ОСОБА_8, який без їх згоди перебудував та переобладнав дачний садовий будинок, чим порушив їх майнові права, як спадкоємців. Як вона вважає, підпис її матері підроблений. На їх запити стало відомо, що дублікату заповіту фактично не існує і він не зареєстрований. Згідно висновку спеціаліста, який був проведений за їх ініціативою в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, підпис в заповіті виконано не їх матір”ю ОСОБА_9, а іншою особою з наслідуванням її підпису. Згідно висновку судової експертизи, яка була проведена вже за ініціативою відповідача ОСОБА_4, з якою погодилась і вони, підпис від імені ОСОБА_9 в оригіналі одного з примірників заповіту від імені ОСОБА_9, посвідченого 26.08.1996 р. приватним нотаріусом ОСОБА_6 виконано не ОСОБА_9, а іншою особою з наслідуванням її підпису, а також підпис в розписці ОСОБА_9 про отримання грошових коштів від ОСОБА_8 також виконано не їх матір"ю.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, просив в позові відмовити і пояснив, що заповіт вважає дійсним, оскільки це вбачаться з письмових пояснень приватного нотаріуса, який посвідчив заповіт і його батько не міг претендувати на чуже майно. Разом з тим пояснив, що від батька, з яким у нього були хороші стосунки і при його житті, він не чув прізвища ОСОБА_9 і не знав її.

Відповідач ОСОБА_6 (прізвище змінено на „Малежик" Д.А.). який перебуває під вартою в СІЗО № 13 по кримінальній справі по обвинуваченню в скоєнні шахрайських дій за ст. 190 ч. 4 КК України і який був належним чином повідомлений про слухання цивільної справи в суді, в своїх письмових поясненнях зазначив, що з ОСОБА_9 і ОСОБА_8 він не знайомий, обставин оформлення заповіту в зв"язку з строками давності він не пам”ятає (а.с. 154, 232,233).

Головне управління юстиції в м. Києві просило розглянути питання про заміну відповідача ОСОБА_7 управління юстиції на приватного нотаріуса ОСОБА_6. оскільки приватні нотаріуси не перебувають з ними в трудових відносинах та самостійно представляють свої інтереси у державних та інших органах. Крім того, повідомили, що

ОСОБА_6 (змінив прізвище на Малежик), є нотаріусом Житомирського нотаріального округу, просили розглянути дану справу у відсутність їх представника і постановити рішення відповідно до діючого законодавства. В своєму листі ГУ юстиції повідомили, що на підставі наказу начальника Київського міського управління юстиції № 86/02 від 15.04.2003 року приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_6 припинена (а.с.126).

Вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання заповіту недійсним підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, а саме те, що

16.10.1999року померла мати позивачів ОСОБА_9 у віці 58 років, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть (а.с. 27).

Після її смерті позивачі, як спадкоємці першої черги, у передбаченому законом порядку, прийняли спадкове майно своєї матері. Відповідно до їх заяв у Першій Київській державній нотаріальній конторі 27.10.1999 року була заведена спадкова справа № 762 (а.с. 127), а 18.07.2007 року позивачами були отримані свідоцтва про право на спадщину за законом на частки, а саме на квартиру АДРЕСА_2, на частку земельної ділянки, площею 0,0655 га, розташованої в м. Києві, по вул. Садовій, 62, ділянка № 67 (ст „Холодок” та садового будинку № 67 в садовому товаристві „Холодок”. Вказані обставини підтверджується копіями відповідних свідоцтв про право на спадщину за законом (а.с.9-26).

Разом з тим, як встановлено, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.05.2005 року було встановлено факт прийняття ОСОБА_8 спадщини, що відкрилася після смерті їх матері ОСОБА_9, а додатковим рішенням цього ж суду від 30.05.2005 року було визнано за ОСОБА_8 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_9, посвідченим 26.08.1996 року приватним нотаріусом ОСОБА_6, право власності на будинок та земельну ділянку по вул. Садовій, 62, ділянка № 67 в садовому товаристві „Холодок” (а.с. 121-122, 124).

Однак, як встановлено в судовому засіданні, на запит Першої Київської нотаріальної контори до Державного нотаріального архіву, останній повідомив, що видати дублікат заповіту від імені ОСОБА_9, посвідчений 26.08.1996 року за реєстром № 661 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 неможливо, оскільки в наряді нотаріально посвідчених заповітів за 1996 рік вищевказаного нотаріуса, такий заповіт відсутній. В алфавітній книзі обліку заповітів вищевказаний заповіт також відсутній. Реєстр для реєстрації нотаріальних дій ОСОБА_6, згідно акту про нестачу справ (документів) № 1 від 10.06.2003 року до Київського нотаріального архіву не передавався (а.с. 123).

На запит суду, Київський нотаріальний архів також повідомив, що за даними архівного фонду № 33 ОСОБА_6, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, в нарядах (справах) № 2-13 (нотаріально посвідчені заповіти за період 1996 року, реєстр № 661, заповіт від імені ОСОБА_9. посвідчений 26.08.1996 року - не значиться. Запис про посвідчення заповіту в алфавітній книзі обліку заповітів - відсутній, реєстр для реєстрації нотаріальних дій за 1996 рік на державне зберігання не передавався в зв”язку з крадіжкою документів (довідка міського відділу міліції № 20 Ватутінського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 15.03.2000 року за № 46-ОД) ( а.с. 149).

Згідно ст. 52 Закону України „Про нотаріат” усі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами чи посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, реєструються в реєстрах нотаріальних дій.

Згідно п. 25 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вже вчинену нотаріальну дію саме після підписання нотаріусом документа та проставлення на ньому печатки.

Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту реєстрації її в реєстрі для реєстраш: нотаріальних дій.

Крім того, згідно висновку спеціаліста - старшого наукового співробітника ОСОБА_10 за № 5267 від 17.06.2008 року, підпис від імені ОСОБА_9Л . електрофотографічне зображення якого міститься в рядку „Підпис” електрофотокопії одного з примірників заповіту від імені ОСОБА_9, посвідченої 26.08.1996 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 - виконано не ОСОБА_9, а іншою особою з наслідуванням підпису (а.с.159-160).

Крім того, згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 10314 від 22.12.2009 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, предметом дослідження якої були оригінали одного з примірників заповіту від імені ОСОБА_9. посвідченого 26 серпня 1996 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та розписки від імені ОСОБА_9 від 05.04.1999 року про отримання грошових коштів від громадянина ОСОБА_8 (а.с.203,204), підпис від імені ОСОБА_9 в рядку «підпис» в оригіналі одного з примірників заповіту ОСОБА_9, посвідченого 26.08.1996 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 виконано не ОСОБА_9. а іншою особою з наслідуванням її підпису. Підпис від імені ОСОБА_9 в рядку «ОСОБА_9Л.» в оригіналі розписки від імені ОСОБА_9 від 5.04.1999 року про отримання грошових коштів від громадянина ОСОБА_8, - виконано не ОСОБА_9, а іншою особою з наслідуванням її підпису. Підстав не довіряти висновку судово-почеркознавчої експертизи, яка була доручена комісії в складі експерта ОСОБА_10 (стаж експертної роботи з 1995 року). ОСОБА_11 (стаж експертної роботи понад 40 років) у суду не вбачається (а.с.236-239).

Отже, виходячи з встановленого, приватний нотаріус ОСОБА_6 не вчиняв нотаріальної дії щодо посвідчення волевиявлення ОСОБА_9 та її підпису в заповіті. Інших даних судом не встановлено. Заповіт, фотокопія якого мається в матеріалах справи (а.с. 129) не можна вважати дійсним.

Таким чином, виходячи з сукупності вище добутих доказів, суд приходить до висновку про те, що заповіт, посвідчений 26 серпня 1996 року та зареєстрований в реєстрі за № 661 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від імені ОСОБА_9 на ім”я ОСОБА_8 Насирбега Магомедовича, підлягає визнанню не дійсним.

Оскільки згідно Закону „Про нотаріат”, приватні нотаріуси Київського нотаріального округу в своїй діяльності не підпорядковуються ОСОБА_7 управлінню юстиції у м. Києві, не перебувають з ними в трудових правовідносинах та самостійно представляють свої інтереси у державних та інших органах, а тому в позові позивачам до ГУ юстиції в м. Києві необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10. 11, 27, 60, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 203, 1216, 1257 ЦК України, ст. 52 Закону України „Про нотаріат”, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним заповіт, посвідчений 26 серпня 1996 року, зареєстрований в реєстрі за № 661 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від імені ОСОБА_9 на ім' я ОСОБА_4 Насирбега Магомедовича.

В позові ОСОБА_2, ОСОБА_9 Андрію'Олександровичу до ОСОБА_7 управління юстиції в м. Києві - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя