ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 р. | № 11/358/05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Коробенка Г.П., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р. |
у справі | № 11/358/05 |
господарського суду | Миколаївської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва |
до | Державного підприємства “Український державний науково-дослідний інститут стандартизації та сертифікації у суднобудуванні” |
треті особи: | 1) Територіальне управління Державної судової адміністрації, 2) Миколаївське обласне управління юстиції |
про | стягнення 6 906,24 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: | Крижановська І.М., дов. № 023-1202 від 25.11.2005 р.; |
відповідача: | — не з’явились; |
третьої особи 1: | — не з’явились; |
третьої особи 2: | — не з’явились; |
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2005 р. Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (далі –Товариство) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, у якій просило суд стягнути з Державного підприємства “Український державний науково-дослідний інститут стандартизації та сертифікації у суднобудуванні” (далі –Підприємство) 6 906,24 грн. боргу.
Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що Підприємство, в порушення умов Договору № 44/668 від 21.06.2004 р. про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача (далі –Договір № 44/668), отримавши 11.02.2005 р. рахунок за спожиту активну електричну енергію, своєчасно не розрахувалось по ньому, у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” та п. 7.26 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі –Правила) відповідна кількість спожитої енергії йому була розрахована по п’ятикратній вартості, проте складений у зв’язку з цим рахунок сплачено не було.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.02.2006 р. до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Територіальне управління Державної судової адміністрації та Миколаївське обласне управління юстиції.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.03.2006 р. (суддя Василяка К.Л.) позовні вимоги Товариства задоволено, проте на його користь з Підприємства стягнуто 472,12 грн..
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р. (колегія суддів: Петров М.С., Колоколов С.І., Разюк Г.П.) рішення господарського суду Миколаївської області від 16.03.2006 р. залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що Підприємство порушило строки оплати спожитої електричної енергії, встановлені Договором № 44/668, проте дане порушення було допущено у зв’язку з несвоєчасною оплатою орендарями (Територіальним управлінням Державної судової адміністрації та Миколаївським обласним управлінням юстиції) спожитої ними електричної енергії, а тому штрафна санкція у вигляді п’ятикратної вартості спожитої електричної енергії має бути зменшена, виходячи з вини Підприємства, до 472,12 грн. на підставі ст. 233 ГК України.
Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.03.2006 р. і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р., у якій просить вказані судові акти скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Товариство обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення та постанови недосконало дослідили матеріали справи, не врахували, що санкція, яка застосована до Підприємства, не є штрафною, та порушили норми матеріального права, зокрема, Закон України “Про електроенергетику” та Правила.
Підприємство не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства не надіслало, що не перешкоджає перегляду постанови апеляційного господарського суду, яка оскаржується.
За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 19.07.2006 р. справу передано на розгляд колегії суддів Вищого господарського суду України у складі Кравчука Г.А. –головуючого, Коробенка Г.П. та Шаргала В.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представника Товариства матеріали справи та доводи Товариства, викладені у касаційній скарзі, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:
— Підприємство у лютому 2005 р. допустило перевищення договірної величини споживання електричної енергії, встановлену Договором № 44/668 та додатками до нього, на 7 200 кВт/г, внаслідок чого Товариством було виставлено до оплати рахунок на суму 6 906,24 грн. –чотирьохкратну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною споживання електричної енергії (з врахуванням вже сплаченої однократної вартості спожитої електроенергії) на підставі норм Закону України “Про електроенергетику” та Правил;
— перевищення Підприємством договірної величини споживання електричної енергії у лютому 2005 р. відбулось у зв’язку з несвоєчасною оплатою ним спожитої у відповідний період електричної енергії та коригуванням Товариством договірної величини споживання електричної енергії до рівня фактично сплаченої на кінець розрахункового періоду, тобто до 0 кВт/г.
— несвоєчасна оплата спожитої у лютому 2005 р. електричної енергії допущена Підприємством у зв’язку з несвоєчасною оплатою спожитої електричної енергії орендарями приміщень Підприємства –Територіальним управлінням Державної судової адміністрації та Миколаївським обласним управлінням юстиції.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що місцевий та апеляційний господарські суди правомірно зменшили штрафну санкцію, застосовану Товариством до Підприємства за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, виходячи зі ступеню порушення Підприємством зобов’язань за Договором № 44/668 та інтересів сторін.
Посилання Товариства у касаційній скарзі на те, що санкція, яка застосована до Підприємства, не є штрафною, а тому не може бути зменшена судом, є необґрунтованими, оскільки спростовуються змістом ст. 27 Закону України “Про електроенергетику”.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р. ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р. у справі № 11/358/05 господарського суду Миколаївської області залишити без задоволення, а вказану постанову –без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.П. Коробенко
Суддя В.І. Шаргало