Ковпаківський районний суд м.Сум

м. Суми, вул. Першотравнева, 12, 40009, (0542) 61-11-63

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22січня 2010 року Ковпаківський райсуд м. Суми у складі

головуючого : судді Таран С.А.

при секретарі - Строколіс В.Г. .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В КОВПАКІВСЬКОМУ ОСОБА_2 СУМИ про визнання дій неправомірними , зобов»язання призначення пенсії за вислугу років -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який в судовому засіданні він, та його представник підтримали. Свої вимоги мотивує тим, що він у травні 2009 року звернулась до управління пенсійного фонду України у Ковпаківському районі м. Суми з документами для визначення права на пенсію за вислугою років, як працівник охорони здоров'я, згідно положень пункту є) статті 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення".

На підтвердження свого спеціального стажу відповідачу було надано копію трудової книжки 01 червня 2009 року, вона отримала листа від відповідача в якому зазначалось, що позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років, із-за відсутності необхідного стажу, оскільки до спеціального стажу не зараховано періоди роботи з 26.09.1977 р. по 15.01.99р. на посаді заступника завідуючого - фармацевта відділу експедиції в Сумському обласному аптечному складі, та в Сумському ВО "Фармація". Також, до спеціального стажу не були зараховані періоди роботи в ТОВ "Сумська аптечна компанія". За підрахунками Відповідача, її спеціальний стаж роботи становить лише 3 роки 7 місяців і 28 днів.

Відповідач мотивував свою відповідь тим, що згідно пункту є) статті 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального захисту при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Перелік закладів охорони здоров'я і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. № 909 і на думку відповідача до даного Переліку робота в фармацевтичних складах не відноситься.

Позивач не погоджувався з такою думкою спеціалістів Відповідача та вважає, що її права порушуються з таких підстав.

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», а саме стаття 77 п. "и" серед інших прав фармацевтичних працівників передбачає "пільгові умови пенсійного забезпечення".

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №909, до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах провізорів, Фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, r аптечних магазинах, в контрольно - аналітичних лабораторіях.

Відповідно до законодавства України (зокрема, Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» аптечний склад є одним із закладів, що безпосередньо забезпечує охорону здоров'я і є аптечною установою.

За визначенням наданим в «Правилах торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах», що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004р. №1570 «аптечні склади - це заклади охорони здоров'я, основне завдання яких полягає в забезпеченні лікарськими засобами інших суб'єктів оптової та роздрібної торгівлі, закладів охорони здоров'я та виробників лікарських засобів шляхом здійснення ними оптової торгівлі», поряд з цим аптека - «це заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ та організацій лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі». Як бачимо, різниця між двома аптечними закладами полягає лише в формі здійснення реалізації лікарських засобів. Якщо аптечні склади можуть здійснювати оптову, то аптеки -роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

Крім того, у зазначеній вище Постанові зазначаються вимоги, яким повинні відповідати аптечці склади, і вони (ці вимоги) значно вищі, ніж ті, що зазначені для аптек та аптечних кіосків. Забезпечення ж належного режиму виконання зазначених вимог покладається на працівників та спеціалістів аптечних складів. Відповідно до Листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 03.04,2003р. №3-452-551/1992, аптеки та аптечні склади (бази) повинні бути укомплектовані штатними спеціалістами які повинні мати відповідну спеціальну освіту і відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам (тобто мати диплом державного зразка про фармацевтичну освіту та сертифікат про присвоєння (підтвердження) звання провізора загального профілю). Документи, що підтверджують мою кваліфікацію у додатку 4. )

З викладеного вище можна зробити висновки, що такі аптечні заклади як аптека та аптечний склад (база) мають ідентичні функції, до них законодавством пред'являються однакові вимогу щодо режиму здійснення діяльності та кваліфікації працівників цих закладів; робота фармацевтів та провізорів аптечних складів нічим не відрізняється від роботи фармацевтів аптек чи аптечних кіосків.

Сумський обласний аптечний склад, Сумське виробниче об'єднання "Фармація" та виробничо-торгівельне підприємство „Сумифармація" були комунальними установами, що створювались з метоки "формування раціональної структури аптечних закладів Сумської області, організації більше повного задоволення населення і лікувально - профілактичних закладів медикаментами та виробами медичного--призначення". (Додаток 5)

А отже, посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. № 909 лише підтверджує позицію щодо того, що робота в Сумському обласному аптечному складі,Сумському ВО "Фармація" та виробничо-торгівельному підприємстві „Сумифармація", а також посади на яких працювала позивачка, передбачені згаданою постановою та Наказом Міністерства охорони здоров'я України №385 від 28.10.2002р. І, отже, вона має спеціальний стаж, який дає право на пенсію за вислугу років.

В діях відповідача позивач вбачає порушення щодо неї ст. 22 Конституції України, яка гарантує конституційні права і свободи та зазначає неможливість їх скасування. Останній, застосував щодо неї дискримінаційні обмеження в частині її роботи хоча і на посаді фармацевта, але в установі, незазначеній в переліку закладів і установ, зазначеній у Постанові Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. №909

Просить суд зобов'язати Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Ковпаківського районі м. Суми щодо відмови УПФУ призначити пенсію за вислугу років неправомірними. Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років

Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суд на повідомив, про день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином ,надав до суду заперечення в якому позовні вимоги не визнали, та просили в задоволенні позову відмовити у зв’язку з тим, що відмова позивачці в призначенні пенсії за вислугою років була законною, посилаючись на те, що вона в період з 26.09.1977 по 15,01.1999 року працювала в оптових складах, які не включені до переліку закладів охорони здоров’я, работа в яких дає право на пенсією за вислугою років.

Вислухавши позивача, та його представника, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги такими, що підлягають задоволеню в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що позивач у травні 2009 року звернулась до управління пенсійного фонду України у Ковпаківському районі м. Суми з документами для визначення права на пенсію за вислугою років, як працівник охорони здоров'я, згідно положень пункту є) статті 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення"

На підтвердження свого спеціального стажу відповідачу було надано копію трудової книжки (а.с. 4,5).

01 червня 2009 року, вона отримала листа від відповідача в якому зазначалось, що позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років, із-за відсутності необхідного стажу, оскільки до спеціального стажу не зараховано періоди роботи з 26.09.1977 р. по 15.01.99р. на посаді заступника завідуючого - фармацевта відділу експедиції в Сумському обласному аптечному складі, та в Сумському ВО "Фармація". Також, до спеціального стажу не були зараховані періоди роботи в ТОВ "Сумська аптечна компанія". За підрахунками Відповідача, її спеціальний стаж роботи становить лише 3 роки 7 місяців і 28 днів (а.с. 6).

Відповідач мотивував свою відповідь тим, що згідно пункту є) статті 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального захисту при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.Перелік закладів охорони здоров'я і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. № 909 і на думку відповідача до даного Переліку робота в фармацевтичних складах не відноситься.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку стосовно того, що заклад „Сумський обласний аптечний склад" та перелічені посади передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, а тому позивачка має право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту „є" статті 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення" та наявний стаж - 13 років 3 місяці 9 Днів.

Відповідно до вимог статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як визначено положеннями статті 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

За змістом частини 1 статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, крім інших, на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути лримушений робити те, що не передбачено законодавством, при цьому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У розумінні зазначеної конституційної норми правовий порядок являє собою стан впорядкованості урегульованості, організованості суспільних відносин, який утворюється, існує і функціонує внаслідок реалізації норм права відповідно до принципу законності, який виступає правовим імперативом дій суб'єктів права в усіх сферах державного і суспільного життя. При цьому вважається, що владні повноваження надаються органам держави та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам для обов'язкової реалізації, внаслідок чого, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний здійснювати надані йому права для забезпечення і захисту публічних інтересів.

Як визначено вимогами статті 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення", а саме пунктом „є" - право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до ЗО років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Згідно наказу № 1-о від 05.03.1999 року „Про створення ОКОП „Обласний аптечний склад" вбачається, що згідно рішення п.4.2. Сумської обласної ради двадцять третього скликання від 26.11.1998 року „Про створення обласного комунального фармацевтичного управління" та наказів управління майном від 08.12.1998 року № 176 „Про реорганізацію ВТП „Суми фармація" від 30.12.1998 року № 191 „Про реорганізацію ВТП „Суми фармація" в ОКОП „Обласний аптечний склад" створене обласне комунальне оптово-роздрібне підприємство "Обласний аптечний склад" з філією ОКОП „Обласний аптечний склад" в м. Глухів.

Відповідно до вимог статті 24 Конституції України, не може бути обмежень за ознаками соціального походження, майнового стану, або іншими ознаками, які за змістом статті 24 Конституції України також не є вичерпними.

Стаття 22 Конституції України гарантує конституційні права і свободи та зазначає неможливість їх скасування.

Зазначена конституційна норма передбачає відповідний порядок, за яким ніхто в своїх діях не має право умалити права та свободи інших осіб.

При відмові позивачці у призначенні пенсії, відповідач застосував дискримінаційні обмеження до позивачки в частині її роботи, хоча і на посаді фармацевта, яка надає їй відповідне право на отримання пенсії за вислугу років, але в установі, не зазначеної в переліку закладів і установ, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України N» 909 від 04 листопада 1993 року.

Дії відповідача, щодо відмови позивачці в призначенні пенсії за вислугу років, є неправомірними, вимоги позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 10, 11, 13, 14, 17,69-71, 94, 158, 159, 162, 163, 185, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Ковпаківського районі м. Суми щодо відмови ОСОБА_1 призначити пенсію за вислугу років неправомірними.

Зобов»язати Управління пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження .

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви , якщо скарга подається в строк , встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ: ТАРАН С.А.