АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/10907/12 Справа № 2/0424/38/2012 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Михайловська С.Ю.
Категорія 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2012 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – Михайловської С.Ю.
Суддів – Єлізаренко І.А., Чубукова О.П.
При секретарі – Качур Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11 січня 2012 року та на додаткове рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2012 року по справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України», в особі філії Марганецького відділення № 6696 до ОСОБА_2 про дострокове стягнення кредитних коштів за рахунок заставного майна, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11 січня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України», в особі філії Марганецького відділення № 6696 до ОСОБА_2 про дострокове стягнення кредитних коштів за рахунок заставного майна, задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Марганецького відділення Ощадного банку № 6696 заборгованість за кредитним договором № 3095/2 від 19 жовтня 2007 року в сумі 188 816,65 грн., шляхом звернення стягнення на заставне майно житловий будинок, загальною площею 69,4. кв.м., житловою площею 41,70 кв.м., а саме 1-А- житловий будинок, 2-Б- погріб, З-В-літній душ, 4-Г-гараж, 5-Е-вбиральня, 6-Ж-споруди що знаходяться за адресою: провул. Середній, 11, м. Марганець, Дніпропетровської області та земельна ділянка.
Реалізацію предмета іпотеки провести з прилюдних торгів.
Вирішено питання про судові витрати.
Додатковим рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2012 року доповнено мотивувальну та резолютивну частину рішення від 11 січня 2012 року, що сума заборгованості по кредиту в сумі 188 816, 65 гривень складається з: суми кредиту складається з суми кредиту – 65000 гривень, заборгованість по кредиту – 49377, 87 гривень, заборгованість по послугам – 747, 50 гривень, сума пені по кредиту – 85560, 16 гривень, сума пені по відсоткам – 41198, 39 гривень, сума пені по послугам – 2047, 50 гривень, сплачено пені – 891, 51 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та на неправильну оцінку доказів та обставин по справі.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, встановив, що 19.10.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір №3095/2 про надання кредитних коштів в сумі 65 000 гривень, зі сплатою 17 % річних, на споживчі цілі. Остаточним терміном повернення кредиту є 18.10.2012 року.
У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем 19 жовтня 2007 року, в забезпечення виконання договірних зобов'язань і відповідача, між позивачем та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір р.№4497.
Предметом іпотеки за іпотечним договором є нерухоме кайно, а саме: - житловий
будинок, загальною площею 69,4 кв.м., який розташований за адресою: провул. Середній,
11, м. Марганець, Дніпропетровської області, вартістю 132438,38 грн. та земельна ділянка
вартістю 32627,00 грн., загальна вартість за іпотечним кредитом заставного майна складає
165065,38 грн. І
Термін «Зобов'язання» відповідно до розділу іпотечного договору, включає серед
іншого необхідність сплати відповідачем - позивачу процентів за користування кредитом
у розмірі 17 % річних, на умовах визначених у кредитному договорі.
Всього відповідачу було видано кредит в сумі 65 000 гривень.
З 28.02.2009 року відповідач почав неналежно виконувати свої договірні зобов'язання, передбачені п. 1.5,4.3.2. кредитного договору, допускаючи прострочення необхідних до сплати платежів.
Станом на 07.10.2010 року, відповідачем договірні зобов'язання передбачені
кредитним договором не виконуються. Прострочена заборгованість перед позивачем не
погашена.
Відповідно до умов іпотечного договору, позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому іпотечним договором, у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання за Кредитним договором.
Однак, це не позбавляє права відповідача у будь-який час до реалізації предмета іпотеки, зупинити звернення стягнення на нього виконанням зобов'язання у повному обсязі.
Відповідно до договору іпотеки майновим поручителем ОСОБА_2 стала ОСОБА_4. В вересні 2009 року ОСОБА_4 померла, з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2.
Станом на 02.03.2011 року відповідач має заборгованість перед позивачем в загальній суміі188 816,65 гривень.
Право іпотеки виникає у випадку невиконання чи неналежного виконання відповідачем зобов'язання в цілому чи тієї або іншої її частини, і позивач реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним
грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).
Реалізація предмета іпотеки буде здійснюватись відповідно до норм чинного законодавства України, а саме ЗУ «Про виконавче провадження». Після відкриття виконавчого провадження Державною виконавчою службою, державним виконавцем буде здійснено опис та арешт предмета іпотеки із одночасною його передачею на відповідальне збереження визначеній державним виконавцем особі на період до його реалізації. До передачі предмета іпотеки на примусову реалізацію, його буде оцінено станом на час передачі на торги. Способом реалізації предмета іпотеки буде проведення прилюдних торгів. Будь-яких вимог інших кредиторів відповідача на предмет іпотеки не може бути заявлено, так як предмет іпотеки є предметом іпотеки лише за іпотечним договором від 19 жовтня 2007 року. Інших іпотечних договорів відносно предмета іпотеки укладатись не могло.
Розпорядженням Президента України від 20.05.1999 р. № 106/99-рп Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України було перетворено у відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" - 100 відсотків акцій якого належать державі.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або
неналежного виконання боржником основного зобов'язанні іпотекодержатель вправі
задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на
предмет іпотеки.
Статтею 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки у випадку, якщо рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.
Оскільки позичальником порушено умови договору і після письмових попереджень вимога іпотекодержателя залишилася без задоволення, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог ст.. 526, 625, 1049, 1050 ЦК України, Закону України «Про іпотеку», ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Довід, зазначений ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про неправильне застосування судом норм матеріального права, не може бути прийнятий до уваги, оскільки таких порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли потягнути скасування правильно постановленого рішення, судовою колегію не встановлено.
Довід, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про неправильну оцінку доказів та обставин по справі, необґрунтований, оскільки зводиться до переоцінки доказів та обставин по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.
Таким чином, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11 січня 2012 року залишити без змін.
Додаткове рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом двадцяти днів.
Судді :