АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/9204/12 Справа № 2-1021/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 7

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого – Михайловської С.Ю.

Суддів – Чубукова О.П., Єлізаренко І.А.

При секретарі – Качур Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Михайлівської сільської ради, Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання недійсним державного акту на право власності на землю, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, зобов’язати повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Михайлівської сільської ради, Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання недійсним державного акту на право власності на землю, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, зобов’язати повернути земельну ділянку задоволені у повному обсязі.

Усунуто перешкоди ОСОБА_3 у здійсненні її права користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою площею 7.110 га на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району з боку ОСОБА_2 та визнано недійсними:

- державний акт про право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 та запис № 320 в Книзі записів ресстрації державних актів на право приватної власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4.

- свідоцтво про право на спадщину за законом № НОМЕР_1 166827 від 13.12.2004 року видане Апостолівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2

- державний акт про право власності на земельну ділянку серії ДП № 097142 на ім'я ОСОБА_2 та запис № 0105041203181 в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 О В..

Вилучено у ОСОБА_5 та передано ОСОБА_3 земельну ділянку належну їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 063293 на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району.

Вирішено питання про судові витрати.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, посилаючись на неправильну оцінку судом доказів та обставин по справі.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 встановив, що з сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДГІ № 0202978 від 6.03.1997 року встановлено, що ОСОБА_3 має право на земельну частку розміром 6.17 а. на території КСП ім.. ОСОБА_6.

З протоколу № 10 засідання зборів власників земельних сертифікатів КСП ім.. ОСОБА_6 від 22.09.2000 року встановлено, що зборами прийнято рішення поля № 1 та № 2 переходять пайшикам, які уклали договори оренди з ОСОБА_7 Інші поля залишились пайщикам, що залишились єдиним масивом.

ОСОБА_8 мала намір отримати державний акт на право власності на землю, у зв'язку з чим відділом держкомзему виготовлено державний акт серія ІІ-ДП № 063293. Однак, ОСОБА_3 не здійснила його державну реєстрацію.

Відповідно до ст.. 22 ЗК України 1990 року право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Оскільки згідно втимог «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітета по земельним ресурсам N 43 від 04.05.99 року, роботи по встановленню в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки здійснюються до моменту заповнення бланку державною акту, заповнений бланк державного акту є у позивача, суд прийшов до висновку, що позивачка на підставі ст.. 22 ЗУ України, 1990 року чинного на момент виникнення спірних правовідносин, набула права власності на земельну ділянку, і вона не позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію даного право.

Отже позивачка набула право власності на землю відповідно до законодавства України.

Згідно ст.. 43 ЗК України 1990 права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом. Припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених статтями 27 і 28 цього Кодексу.

Статтею 17 ЗК України 1990 року визначено, що передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими Радами народних депутатів після вилучення (викупу) їх у порядку, встановленому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Однак в порушення вказаних норм Михайлівською сільською радою народних депутатів рішенням 19 сесії 23 скликання від 19.10.2001 року у власність гр.. ОСОБА_9 було передано земельну ділянку, що вже перебувала у власності ОСОБА_3 згідно державного акту на право власності на землю ІУ-ДІІ № 063293. без її вилучення.

Так, з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 97142 на ім’я ОСОБА_2 встановлено, що вона є власником земельної ділянки розташованої на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № НОМЕР_2 166827 від 13.12.2004 року.

В судовому засіданні оглянуто технічну документацію з землеустрою, згідно якої видно, що поля № 38 та поля № 6 на іншій схемі частково співпадають.(а.с.64.65).

Також свідок к ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що на той час працювала в КСП ім.. ОСОБА_6, приймала участь у розпайовці. Пайщики КСП укладали договори оренди з підприємцями ОСОБА_11 та Шевченко, вона на громадських засадах збирала документи на виготовлення державних актів. 22.09.2000 року загальними зборами пайщиків прийнято рішення, що пайшикам, що укладають договори з ОСОБА_11. у тому числі ОСОБА_4. виділяються поля № 1 та 2. Інші пайщики, у тому числі позивач, уклали договори оренди з підприємцем Шевченко. Першими державні акти отримали ті пайщики. які уклали договори оренди з Шевченко (у т.ч. і позивач). Згодом її викликав начальник відділу земельних ресурсів та пояснив, що 4 пайшикам, які виготовляють державні акти єдиним масивом, який орендується ОСОБА_11 не вистачає землі, оскільки землі орендуються єдиним масивом, то їм слід виділити земельні ділянки поряд з іншими пайщиками, а тому державні акти, які вже видані іншим пайщикам на ці ділянки слід вилучити.

Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2007 року рішення Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області 19 сесії 23 скликання від 19 жовтня 2001 року про видачу Державних актів про право власності на земельну ділянку ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 визнано недійсним.

Дане рішення відповідачем не оскаржено і набрало законної сили. Це рішення суду, відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, і встановлені ним факти, відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України є преюдиціальними.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Згідно ст.. 330 ЦК України якщо майно відчуджене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває права власності на це майно, якщо відповідно до ст.. 388 ЦК України майно не може бути витребувано в нього.

Згідно ч. З ст. 388 ЦК України якщо майна набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відсуджувати, власник майна має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

За таких обставин суд вірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивачки у повному обсязі, оскільки правова підстава на якій було видано державний акт - рішення сесії Михайлівської сільської ради визнано судом незаконним, усунувши таким чином позивачці перешкоди у користуванні та розпорядженні майном з боку відповідача.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і відповідно до вимог ст..ст. 330, 388, 391 ЦК України, ст..ст. 17, 22, 43 ЗК України, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги позивачки про неправильну оцінку судом доказів та обставин по справі, безпідставні та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.

Таким чином рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують його правильність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом двадцяти днів.

Судді :