ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" травня 2009 р. Справа № 35/128-09
вх. № 3299/5-35
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Салатюк Д.В., дов. б/н від 24.02.2009р. відповідача - не з`явився
розглянувши справу за позовом Фірми "Норберт Шаллер Гез м.б.х.", Відень Австрія
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ
про стягнення 446102,88 євро
ВСТАНОВИВ:
Позивач (Фірма „Норберт Шаллер Гез м.б.х.) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю „Вовчанський м`ясокомбінат”) 381938,64 євро основного боргу, 64164,24 євро штрафу за прострочку оплати, а також віднесенню на відповідача витрат по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що між сторонами було укладено контракт поставки №264/2007 від 20.07.2007р., відповідно до якого позивач здійснив поставку обладнання, а також здійснив шеф – монтаж та запуск обладнання в експлуатацію. Однак відповідач свої зобов`язання по оплаті за контрактом виконав неналежним чином, з урахуванням чого станом на 01.04.2009р. заборгованність відповідача перед позивачем склала 381938,64 євро, які позивач просить суд стягнути на його користь, а також просить згідно п.5.5. спірного Контракту стягнути на його користь 64164,24 євро неустойки.
Представник позивача в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника.
Суд, розглянувши дане клопотання, визнав його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки доказів знаходження даного представника в іншому судовому процесі не надано, та це не позбавляє можливості відповідача направити в призначене судове засідання свого представника, уповноваживши його на це відповідним дорученням, як і не позбавляє можливості відповідача надіслати поштою витребувані господарським судом документи.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між сторонами 20.07.2007р. укладено контракт поставки №264/2007, відповідно до п.1.1. якого продавець (позивач) продає та поставляє, а покупець (відповідач) приймає та сплачує обладнення (товар), згідно додатку №1 та додатку №2 до контракту та згідно креслень (додаток №6) на умовах СІР Волчанськ, вул. Новоселівська, 1.
Судом встановлено, що Додатком №1 до спірного контракту сторони погодили найменування обладнення, його кількість та вартість, що складає 2300000,00 Євро.
Згідно ч.1 ст.1 Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу
товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах коли ці держави є Договірними державами. Оскільки учасниками цієї Конвенції є Австрія та Україна, суд вважає за необхідне застосувати при вирішенні спору дану Конвенцію.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі – продажу товарів від 11.04.1980р. договори на поставку товарів, які потребують подальшого виготовлення або виробництва, вважаються договорами купівлі-продажу, якщо сторона, що замовляє товар, не бере на себе зобов'язання поставити істотну частину матеріалів, необхідних для виготовлення або виробництва таких товарів.
Відповідно до ч.3.1 Контракту обладнання має бути поставлено покупцю за додатком №1 до Контракту впродовж 90 календарних днів та за додатком №2 до Контракту впродовж 180 календарних днів після здійснення авансового платежу з України згідно п.5.1. Контракту за умови негайної передачи відповідачем на факс позивача платіжного доручення.
Пункт 5.1. Контракту встановлює обов`язок відповідача перерахувати 750000,00 Євро на рахунок позивача впродовж 5-ти банківських днів з дати підписання даного контракту.
Як вбачається із матеріалів справи, сторони уклали додаткову угоду №1 до контракту, відповідно до якої внесли зміни до п.5.1. Контракту та встановили, що 750000,00 Євро перераховується на рахунок позивача до 03.08.2007р.
Згідно наданого платіжного доручення від 03.08.2007р. відповідач перерахував позивачу 750000,00 Євро.
Додатковою угодою №2 до контракту від 10.01.2008р. у п.1 сторони погодили, що залишок у розмірі 1550000,00 Євро перераховується впродовж 36 місяців наступним шляхом: 1-й платіж у розмірі 43056,00 Євро перераховує на рахунок позивача впродовж 90 календарних днів з дати поставки останньої партії товару.
Додатковою угодою №3 до Контракту від 25.09.2008р. сторони встановили графік погашення заборгованності у сумі 1477067,96 Євро на 30 місяців.
Згідно наданих платіжних документів, відповідачем було сплачено 25.06.2008р., 18.08.2008р. та 08.10.2008р. три платежі по 43056,00 Євро кожний, всього на загальну суму 129168,00 Євро.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.33 Конвенції продавець повинен поставити товар в будь-який момент у межах періоду, встановленого договором.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав умови договору належним чином, що пітверджується прийомо – здаточним актом від 02.10.2008р., яким сторони підтвердили якість обладнання, його запуск до експлуатації, встановили, що технічний персонал та оператори навчені правилам роботи та обладнанням та на підприємстві наявна технічна документація в повному обсязі.
Судом встановлено, що за додатковою угодою №3 від 25.09.2008р. станом на 01.04.2009р. відповідач зобов`язаний сплатити п`ять платежів по 63656,44 Євро., що скаладає суму в 381938,64 Євро.
Листом за №954 від 12.12.2008р. відповідач запропонував перенести платежі з Контракту постави з 2008 на 2009 рік.
Листом за №501 від 18.12.2008р. позивач вимагав відповідача виконати зобов`язання за спірним Контрактом шляхом оплати заборгованності у розмірі 127312,88 Євро.
Відповідно до ч.1 ст.61 Конвенції якщо покупець не виконує яке-небудь із своїх зобов'язань за договором або за цією Конвенцією, продавець може:
a) здійснити права, передбачені статтями 62 - 65;
b) вимагати відшкодування збитків, як це передбачено у
статтях 74 - 77.
Згідно ст.62 Конвенції продавець може вимагати від покупця сплати ціни, прийняття поставки або виконання ним інших зобов'язань, якщо тільки продавець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст.25, 47, 54 Конвенції зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами міжнародного законодавства, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 381938,64 Євро заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Окрім того, позивача просить суд стягнути з відповідача на його користь 64164,24 Євро процентів за порушення зобов`язань.
Відповідно до ст.78 Конвенції якщо сторона допустила прострочення у виплаті ціни чи іншої суми, інша сторона має право на відсотки з простроченої суми.
Згідно п.5.5. спірного Контракту у разі прострочки платежів, відповідач сплачує позивачу 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочки платежу.
За розрахунками позивача, розмір 0,2% згідно п.5.5. Контракту складає 64164,24 Євро, судом даний розрахунок перевірений, він є вірний та такий, що підлягає задоволенню, а зазначена сума стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодекса України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодекса України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодекса України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Витрати по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача.
Керуючись ст.44,49,82-85 ГПК України, суд:
ВИРІШИВ:
В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи - відмовити.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вовчанський м`ясокомбінат” (62503, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, р/р №26006006011027 в філії ВАТ „Перши інвестиційний банк”, м. Харків, МФО 350783, код ЄДРПОУ 32447115) на користь Фірми „Норберт Шаллер Гез м.б.х.” (Донау-Сіті-Штрассе,11, А-1220, Відень, Австрія, рахунок EUR-USD 632.240, BLZ 32000 Swift code RLNW AT WW IBAN AT 753200000000632240 в „Райффайзенландесбанк” Нідерестеррайх – Він АГ Ф.-В.-Райфайзен плац, 1, А-1020 Відень) 381938,64 Євро основного боргу, 64164,24 Євро процентів, 25500,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя
Рішення підписано 06.05.2009р.