Справа № 1-11/07

    ВИРОК

I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

5 січня 2007 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді                                                     - Кологривої Т.М.

за участю секретаря                                                  - Сердюк Т.Г.,

прокурора                                                - Бескровної І.І.

представника потерпілої                                           - ОСОБА_1,

потерпілої                                                                    - ОСОБА_2,

розглянувши    у відкритому судовому засіданні в залі    суду    в смт. Арбузинка справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.І ст. 121 КК України

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2005 року близько 2.00 години на березі ріки Південний Буг біля с.Іванівка Арбузинського району Миколаївської області ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки з гр. ОСОБА_4, яка раптово виникла на грунті особистих неприязнених відносин та переросла в бійку, намагаючись захиститися від нападу ОСОБА_4, утримуючи ніж , наніс ОСОБА_4 удар ножем в область правого підребер'я. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, перебуваючи в СМСЧ-2 м. Южноукраїнська, помер від розлитого фіброзного перитоніту як ускладнення колото-різаного поранення живота з пошкодженням органів черевної порожнини.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою в здійсненні інкримінованого йому злочину та цивільний позов визнав повністю, щиро розкаявшись в скоєному і показав, що 25.06.2005 року він з своїми товаришами відпочивали на березі річки Південний Буг в районі с. Іванівка Арбузинського району, вживали спиртні напої. Вночі він прокинувся, пішов в туалет в напрямку пляжу. Там він зустрів невідомого чоловіка, який попросив у нього закурити та з яким у нього почалася сварка. Потім в його руці він побачив ніж, яким невідомий замахнувся на нього. Він намагався відбити руку чоловіка, схватившись правою рукою за лезо ножа, поранив собі руку. Між ними розпочалась бійка. Під час бійки він опинився на землі і відчув , що тримає в лівій руці ніж. Піднявшись, він хотів втекти, але побачивши, що чоловік іде на нього, ОСОБА_3 махнув лівою рукою з ножем. При цьому чоловік повалився на нього і вони разом впали. Вдарившись об камінь, він втратив свідомість, а коли опритомнів, то чоловіка поряд з ним вже не було.

Провина підсудного в скоєнні інкримінованого злочину знайшла своє підтвердження дослідженими й перевіреними в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 25.06.2005 року її чоловік був на дні народження, ввечері до неї під'їхав його брат і повідомив, що чоловік в лікарні, його побили. Чоловік їй нічого не розповідав, бо не міг говорити.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що в червні 2005 року він відпочивав на березі річки Південний Буг. Вночі він почув звук двигуна автомобіля та вийшов на вулицю. Там він побачив невідомого чоловіка в стані алкогольного сп'яніння, який шукав молодих людей, які завинили гроші його другу. Потім він зайшов в палатку, щоб розбудити свого товариша, де пробув хвилин 7-10. Чув, що невідомий з кимось розмовляв, сварився, а потім почав кричати, що його підрізали. Тоді він одразу вийшов з палатки, допоміг невідомому чоловіку дійти до автомобіля. Звички носити з собою ніж ОСОБА_3 не мав.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що потерпілого, який був поранений ножем в живіт, до лікарні привезли декілька молодих чоловіків. Про обставини події їй нічого не відомо. Потерпілому вона надавала медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що вночі 26.06.2005 року з братового телефону зателефонував ОСОБА_8 , який сказав, що брат в реанімації. В лікарні брат про події нічого не розповідав.

Крім повного визнання своєї вини підсудним його вина підтверджується письмовими доказами.

З протоколу огляду місця події вбачається, що на місці події виявлено дві плями бурого кольору розмірами 33 х 37 см та 34 х 21 см /а.с.3/.

З висновку судово-медичної експертизи ( а. с. 21-23) вбачається, що в потерпілого виявлено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани живота в області правого підребер'я, проникаюча в черевну порожнину з пошкодженням великого сальника, сквозне шлунку, підшлункової залози, що відносяться до категорії тяжких.

Відповідно до висновку експерта № 260-М від 13.07.2005 р. у ОСОБА_3 виявлені численні садни обличчя, різана рана основи 1 пальця правої кисті з пошкодженням сухожилів згиначів, яка виникла від дії якогось колюче-ріжущого предмета типу ножа та відноситься до категорії середнього ступені тяжкості , поскільки потягла за собою тривалий розлад здоров»я (а.с. 43-44, 90)

Згідно висновку експерта від 19.07.2005 р. причиною смерті ОСОБА_4 є розлитий фіброзний перитоніт як ускладнення колото-різаного поранення живота з пошкодженням органів брюшної полості (а.с. 85).

Відповідно до постанови слідчого СВ Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області від 5.08.2005 р. у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України відмовлено у зв»язку з його смертю (а.с. 163)

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_8, даних в ході досудового слідства та оголошених в ході судовогбйслідства ввечері 25.06.2005 р. він відпочивав в барі «Від світанку до заходу » і бачив там ОСОБА_4, який пробув там недовго та пішов додому. Вночі йому зателефонував ОСОБА_4 і попрохав приїхати до «53» магазину. Приїхавши туди, він побачив там його з футболкою в руках, яку прижимав до правого боку і яка була в крові. ОСОБА_4 повідомив, що його підрізали, але про обставини нічого не повідомив. Зателефонувавши знайомому ОСОБА_10, він разом з ним відвезли ОСОБА_4 до СМСЧ-2 м. Южноукраїнська. Про подію більше ОСОБА_4 нічого йому не розповідав (а.с. 114-116).

В судовому засіданні прокурором було змінено обвинувачення на ст. 124 КК України, потерпіла підтримала обвинувачення за ч.1 ст. 121 КК України.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що ОСОБА_3 заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, діяючи у стані необхідної оборони, тобто захищався від небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає шкоди , але перевищив її межі. Утримуючи ніж у себе у руці , ОСОБА_3 позбавив нападаючого ОСОБА_4 можливості застосувати його проти себе. Махаючи ножем у напрямку ОСОБА_4, ОСОБА_3 усвідомлював, що може завдати ОСОБА_4 тілесні ушкодження, в т.ч. і тяжкі. Однак у ОСОБА_3 не було необхідності завдавати удару ножем потерпілому в життєво-важливий орган та заподіювати посягаючому  ОСОБА_4 тяжку шкоду у той момент, коли в його руках був ніж, а була реальна можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для припинення посягання з урахуванням молодого віку підсудного та заняттям його боротьбою за місцем навчання. Тому суд приходить до висновку про кваліфікацію дій підсудного за ст. 124 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.

 При обранні виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного є щире каяття.

Обтяжуючою обставиною є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням того, що підсудний скоїв злочин невеликої тяжкості , за місцем проживання та колишнього навчання характеризуєтеся позитивно, раніше не судимий, працює, в результаті дій підсудного наступила смерть потерпілого, а також , що підсудному самому заподіяно тілесні пошкодження середнього ступеню тяжкості , він відбуває покарання у виді виправних робіт, суд вважає достатнім і доцільним для виправлення і перевиховання призначити підсудному покарання серед покарань, передбачених статтею 124 КК України , покарання у виді виправних робіт у максимальному розмірі, передбаченому санкцією цієї статті , хоча і більш м»яке, чим арешт або обмеження волі, але визначене до відбуття реально.

Позов прокурора Арбузинського району в інтересах СМСЧ-2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 на суму 1772 грн. 98 к. не підлягає задоволенню на підставі ст. 93-1 КПК України у зв»язку з тим, що кошти, витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину у випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

З АСУ Д И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 124 КК України, призначивши покарання у виді 2(двох) років виправних робіт з утриманням з заробітку засудженого 20 % заробітної плати в доход держави.

У період відбуття покарання врахувати час відбуття покарання у виді виправних робіт підсудним, призначених вироком Арбузинського районного суду від 20.10.2005 p., який був скасований ухвалою Верховного Суду України від 1.08.2006 р., у період з листопада 2005 року до дати розгляду справи судом.

В задоволенні цивільного позову прокурора Арбузинського району в інтересах СМСЧ-2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 на суму 1772 грн. 98 к. відмовити.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15-ти діб з дня його проголошення в палату по кримінальним справам апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд.

Суддя                 Т.М. Кологрива