Справа №1-3/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2011 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого – судді Костенко С.М.

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1

з участю: прокурора Михальчука О.О.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про застосування примусових заходів виховного характеру відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого Сокільчанській ЗОШ, раніше не судимого,

за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

в с т а н о в и в :

15 жовтня 2006 року близько 23 години ОСОБА_3 знаходився в себе в кімнаті № 605 гуртожитку Житомирського технологічного коледжу по вул. Котовського, 19 в м. Житомирі разом із своїм сусідом по кімнаті ОСОБА_4, з яким у нього виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 стоячи наніс два удари долонями обох рук по щоках ОСОБА_3, який сидів на своєму ліжку та штовхнув останнього обома руками у груди. Після цього, ОСОБА_3 підійшовши з переду до ОСОБА_4 наніс йому численні удари кулаками обох рук в обличчя та різні частини голови, один з яких ОСОБА_3 кулаком своєї правої руки наніс ОСОБА_4 в ліву щоку, а ОСОБА_4 перевернувся на живіт спиною до ОСОБА_3 Продовжуючи свої дії, направлені на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 до 15-ти ударів кулаками обох рук в область потилиці, спини, попереку, нирок. ОСОБА_4, намагаючись підвестися з ліжка впав на підлогу, опинившись головою на ліжку, а колінами на підлозі та знаходився в положенні спиною до ОСОБА_3 При цьому, ОСОБА_3 знаходячись ліворуч від потерпілого наніс йому до 10 ударів правою ногою у ліву частину тулубу та в область лівої частини живота, від чого останній відчув різкий біль у лівій частині тулуба між ребрами та животом. Не припиняючи свої дії, направлені на умисне заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_3 наніс йому до 10-ти ударів однієї з ніг у ліву частину голови, а саме вухо, око та грудну клітку. Під час нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3, тримаючи в руках олівця, загостреним боком штрикав ОСОБА_4 у ліву частину спини та над лівою лопаткою, від чого останній відчував фізичний біль. Після цього, ОСОБА_3 направився до виходу з кімнати і побачивши ОСОБА_4, який в цей час стояв до нього спиною біля умивальника, наніс йому три удари кулаком обох рук у праву частину спини в область попереку та вийшов з кімнати. В результаті цього, ОСОБА_3 умисно заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді одного синця на лівій вушній раковині, один синець в ділянці лівого ока, садна по задній поверхні грудної клітки зліва, які відносяться до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров’я.

Свою вину у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України ОСОБА_3 визнав та показав, що конфлікт 15 жовтня 2006 року розпочав ОСОБА_4, який, перебуваючи в стані сп’яніння, вимагав щоб він виставив могорич за придбаний светр, але він не погоджувався і намагався уникнути конфлікту. ОСОБА_5 почав його ображати і наніс йому декілька ударів по обличчю та в груди. На вказані дії він відштовхнув від себе ОСОБА_5 і почав бити, при цьому був дуже схвильований і не міг зупинитися. Зазначив, що наніс ОСОБА_5 3-4 удари в обличчя, 2-3 удари по спині і ногою два удари в живіт. Щиро розкаюється у вчиненому.

Вина ОСОБА_3 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, показами потерпілого, свідків, письмовими доказами.

З показань потерпілого ОСОБА_4 даних ним на досудовому слідстві та досліджених в судовому засіданні вбачається, що 15 жовтня 2006 року він перебував у себе в кімнаті, куди близько 21-30 години прийшов його сусід ОСОБА_3 Він побачив на ньому новий светр та запропонував ОСОБА_3 купити пива і таким чином «обмити» обновку, але подруга останнього, яка також перебувала в кімнаті, сказала, що обновку вони вже «обмили». Після цього, ОСОБА_3 вийшов з подругою з кімнати. Коли ОСОБА_3 повернувся до кімнати, вони почали розмовляти про те, як хто провів вихідні. Він знову запропонував ОСОБА_3 щоб той купив пива і підійшовши до нього вирішив пошуткувати, а саме долонями обох рук наніс йому удари по обличчю та штовхнув його в груди. В цей час ОСОБА_3 штовхнув його ногою, внаслідок чого він впав на своє ліжко. Після цього, ОСОБА_3 почав наносити йому чисельні удари кулаками по спині та ногами по ніжній частині тіла. Припинивши його бити, ОСОБА_3 пішов з кімнати, а він подзвонив до свого товариша, якому розповів про інцидент. Після цього, до нього викликали карету «Швидкої допомоги».

(т.1 а.с.37)

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що ввечері 15 жовтня 2006 року до нього подзвонив його товариш ОСОБА_4 і попросив до нього зайти. Зайшовши до кімнати ОСОБА_4, побачив, що він побитий та тримає пляшку з водою біля свого ока. Вони пішли до вахтера і остання викликала лікарів. ОСОБА_4 сказав йому, що його побив ОСОБА_3 Б, але деталі він не розпитував і особливо не цікався. Вахтеру вони сказали, що ОСОБА_4 впав на сходах.

З показань свідка ОСОБА_7 даних нею на досудовому слідстві та досліджених в судовому засіданні вбачається, що 15 жовтня 2006 року вона разом з ОСОБА_3 ходили в кіно, а після сеансу повернулися в гуртожиток до його кімнати. В кімнаті знаходився ОСОБА_4., який побачивши новий светр у ОСОБА_3 почав вимагати щоб той приніс пива за обновку, але ОСОБА_3 нічого не відповів, а вона сказала ОСОБА_4, що ОСОБА_3 нічого купувати не буде, оскільки обновку вони вже «обмили» і попросила, щоб ОСОБА_4 перестав чіплятися. Після цього вона пішла до своєї кімнати, а десь через годину до неї прийшов ОСОБА_3, який був дуже схвильований та попрохав перев’язати йому руку. На її запитання, що сталося, він розповів, що ОСОБА_4 знову чіплявся з вимогою придбати йому пива, нащо він відмовився, а тоді ОСОБА_4 наніс йому декілька ударів, після чого він не стримався та почав бити ОСОБА_4 На її питання, що сталося з рукою, ОСОБА_3 сказав, що розбив руку, коли наносив удари ОСОБА_4

(т.1 а.с.62)

З показань свідка ОСОБА_8 даних ним на досудовому слідстві та досліджених в судовому засіданні вбачається, що 15 жовтня 2006 року він перебував у свої кімнаті і в цей час до ОСОБА_6 хтось зателефонував. Після цього, ОСОБА_6 сказав, що телефонував ОСОБА_4, який поросив терміново до нього зайти і він пішов. Через декілька хвилин ОСОБА_6 повернувся та попросив піти з ним до ОСОБА_4, оскільки останньому зле, але при цьому, будь-яких подробиць не повідомляв. Прийшовши до кімнати ОСОБА_4 побачив, що останній сидів на ліжку і тримався за бік, при цьому скаржився на біль між ребрами. Підійшовши ближче до ОСОБА_4 побачив у останнього під лівим оком почервоніння шкіри. Вони на прохання ОСОБА_4, через вахтера викликали швидку, але вахтеру сказали, що ОСОБА_4 впав зі сходів.

(т.1 а.с.65)

З показань свідка ОСОБА_9 даних ним на досудовому слідстві та досліджених в судовому засіданні вбачається, що 15 жовтня 2006 року він перебував у свої кімнаті і в цей час до ОСОБА_6 хтось зателефонував. Після цього, ОСОБА_6 сказав, що телефонував ОСОБА_4, який поросив терміново до нього зайти і він пішов. Через декілька хвилин ОСОБА_6 повернувся та поросив його та ОСОБА_8 піти з ним до ОСОБА_4, оскільки останньому зле, але при цьому, будь-яких подробиць не повідомляв. Прийшовши до кімнати ОСОБА_4 побачив, що останній сидів на ліжку і тримався за бік, при цьому скаржився на біль між ребрами. Підійшовши ближче до ОСОБА_4 побачив у останнього під лівим оком почервоніння шкіри. Вони на прохання ОСОБА_4, через вахтера викликали швидку, але вахтеру сказали, що ОСОБА_4 впав зі сходів.

(т.1 а.с.71)

З показань свідка ОСОБА_10 даних нею на досудовому слідстві та досліджених в судовому засіданні вбачається, що 15 жовтня 2006 року вона заступила на чергування у гуртожитку. Близько 23-30 до неї підійшов ОСОБА_9 та повідомив, що ОСОБА_4 впав зі сходів і йому необхідно викликати швидку. Вона піднялася до кімнати ОСОБА_4 і побачила, що останній сидить на ліжку та тримається за бік. На її питання, ОСОБА_4 підтвердив прохання про виклик лікарів. Після цього, вона викликала карету «Швидкої допомоги». Також зазначила, що в кімнаті перебував ОСОБА_3, якого вона попросила супроводжувати ОСОБА_4 до лікарні, але останній відмовився.

(т.1 а.с.84)

Протоколом огляду місця події від 17 жовтня 2006 року оглянуто кімнату № 605 в гуртожитку по вул. Котовського, 19 в м. Житомирі.

(т.1 а.с.5-6)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 24 жовтня 2006 року ОСОБА_3 детально розповів та на місці показав про обставини спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_4

(т.1 а.с.23)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27 жовтня 2006 року потерпілий ОСОБА_4 детально розповів та на місці показав про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень.

(т.1 а.с.72)

Актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 537-2006 від 12 грудня 2006 року ОСОБА_3 в минулому психічними захворюваннями не страждав та не страждає такими в даний час. В період часу до якого відносяться інкриміновані йому вчинки, психічними захворюваннями не страждав та в тимчасовому хворобливому розладі, який би позбавляв його можливості давати звіт своїм діям та керувати ними не перебував. ОСОБА_3 міг давати звіт своїм діям та керувати ними, в період часу до якого відносяться інкриміновані вчинки, може керувати та давати звіт своїм діям в даний час. До психічного стану не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

(т.1 а.с.103-104)

Висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи № 235/08 від 08 жовтня 2010 року у ОСОБА_4 мали місце наступні тілесні ушкодження: садна на задній поверхні лівої половини грудної клітки, крововиливи в ділянках лівого вуха і лівого ока. Виявлені ушкодження виникли від дії тупого предмету та відносяться до легких тілесних ушкоджень, без короткочасного розладу здоров’я.

(т.1 а.с.281-288)

В судовому засіданні експерт ОСОБА_11 висновок підтримала та пояснила, що оскільки суперечливо була оформлена медична документація на потерпілого ОСОБА_4, встановити факт розриву селезінки не надалося можливим. Підтвердити діагноз, встановлений лікарями не надалося можливим, оскільки були відсутні і не підтверджені об’єктивні дані.

Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину ОСОБА_3, який не досяг віку кримінальної відповідальності, у вчиненні суспільно-небезпечного діяння ч.1 ст.125 КК України, доведеною повністю, так як він умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження, без короткочасного розладу здоров’я

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду справи, суд вважає можливим застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру. Так, на момент скоєння суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_3 мав вік 15 років, що підтверджується копією свідоцтва про його народження (т.1 а.с.113), а кримінальна відповідальність настає, відповідно до ст. 22 КК України, при скоєнні вказаного злочину лише з 16-ти річного віку.

При визначенні примусового заходу виховного характеру, суд також враховує, що ОСОБА_3 характеризується позитивно.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 примусовий захід виховного характеру у вигляді застереження.

Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_4 суд залишає без розгляду та роз’яснює про право пред’явити вказаний позов в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 97 ч.2, 105, 125 ч.1 КК України, ст. ст. 7-3,447 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України та застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд, скасувати.

Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди – залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 діб з дня проголошення.

Головуючий: