16.06.10 ,

Апеляційний суд Херсонської області

м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78

Справа №22-1343/2010 Головуючий в суді 1 інстанції ОСОБА_1

Категорія 57 Доповідач Гаркуша В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року червня місяця 16 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Орловської Н.В.

Суддів: Гаркуші В.О.

ОСОБА_2

При секретарі Дягілевій В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона на постанову Комсомольського районного суду м.Херсона від 09 лютого 2010 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

В с т а н о в и л а :

В грудні 2009р. ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного Фонду України в Комсомольському районі м. Херсона (надалі УПФ) про про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, вказуючи, що має право на правовий статус дитини війни та доплати до пенсії, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-іу в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006р. Однак зазначена допомога у 2006 та 2007, 2008, 2009 роках йому не виплачувалась. Вважає противоправним невиплату йому вказаної державної допомоги у 2006-2009 роках.

Просив поновити строк звернення до суду, пропущений з поважних причин, визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо неперерахування їй пенсії, зобов'язати здійснити перерахування такої доплати і забезпечити виплату їй заборгованості за період з 2006-2009 роки, зобов'язати відповідача здійснити на його користь виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за період з 2006-2008р. в сумі 4473 грн., та зобов'язати відповідача здійснити виплату компенсації за нанесену моральну шкоду в сумі 3000 грн.

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 09 лютого 2010р. позовні вимоги задоволені частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 надбавки, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30°/о мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року, з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та 2009 рік., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона посилається на незаконність судового рішення, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки Державним Бюджетом України за 2006-2009р. не передбачене повне фінансування зазначених позивачем виплат.

Письмових заперечень до суду апеляційної інстанції не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність судового рішення, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорій громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. № 2195-іу ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або що місячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Дія вказаної норми закону зупинена згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006р. № 489-У із урахування ст.111 цього Закону. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп2007 положення п.12 ст.71 та ст. 111 Закону № 489-У визнано неконституційними.

Також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10рп2008 визнані неконституційними норми Закону України від 28.12.2007р. № 107-1У «Про Державний бюджет на 2008р про внесення змін, зокрема, до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Після ухвалення наведених рішень Конституційного суду України продовжила дію ст. 6 Закону України № 2195-іу, тоді як відповідач, як орган уповноважений здійснювати призначення та виплату пенсій і доплат до них, відповідні нарахування до пенсії позивача в обсязі встановленому вказаною нормою Закону не здійснив, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо визнання протиправною бездіяльність УПФ з покладанням на нього обов'язку здійснити відповідні нарахування та забезпечити виплату заборгованих позивачу сум у визначений судовим рішенням період за рахунок коштів Державного бюджету України.

Крім того, ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції від 18.11.2004 року, чинна у 2009 року, тому нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позбавлені правового обгрунтування доводи апеляційної скарги відносно законодавчої невизначеності розрахункового критерію для обчислення, витребуваної позивачем доплати, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997р. №523,( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обчислення і призначення зазначених пенсій здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Положення цієї постанови стосовно критеріїв визначення розміру пенсій відповідають змісту ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей від 18.11.2004р. №2195.

Отже розрахунковим критерієм для призначення пенсії зазначеним категоріям осіб є мінімальна пенсія за віком, розмір якої на підставі ч.З ст. 28 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-1У.

Крім того, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, а також враховуючи, що чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-1У, суд першої інстанції обгрунтовано визнав, що при розрахунку пенсії, передбаченої ст.6 Закону України № 2195 визначений цими нормами розмір виплати позивачу не може бути зменшені межами виплат, встановленими п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», діючої з 22.05.2008р.

Також неприйнятними є доводи апеляційної скарги щодо правомірності дій відповідача, позбавленого можливості реалізації програми з доплат дітям війни через недостатність їх бюджетного фінансування, оскільки питання фінансування передбачених законодавством виплат не є предметом спору у даній справі, а недостатність бюджетних коштів для виконання покладених на відповідача обов'язків у спірних правовідносинах виходять за межі заявлених вимог та не є предметом судового розгляду.

Враховуючи, що справу розглянуто з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комсомольському і районі м. Херсона відхилити.

Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 09 лютого 2010р. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання нею законної сили.

Головуючий: підпис.

Судді: підпис.