02.06.10 ,
Апеляційний суд Херсонської області
м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78
Справа 22-1728 Головуючий в суді І інстанції ОСОБА_1
Категорія 57 Доповідач Гаркуша В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня місяця 02 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Орловської Н.В.
Суддів: Гаркуші В.О. Кутурланової О.В.
При секретарі: Дягілевій В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області на постанову Іванівського районного суду Херсонської області від 06 квітня 2010р. у справі за позовом прокурора Іванівського району Херсонської області в інтересах ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області про перерахунок пенсії.
Встановила:
В березні 2010р. прокурор Іванівського району Херсонської області в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Херсонської області ( надалі УПФ) про визнання неправомірною бездіяльність та перерахунок пенсії, вказуючи, що ОСОБА_2 має право на правовий статус дитини війни та доплати до пенсії, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-1У в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006р.
Просив поновити строк звернення до суду, пропущений з поважних причин, визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо неперерахування йому пенсії, зобов'язати здійснити перерахування такої доплати і забезпечити виплату їй заборгованості за період з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. включно, стягнути судові витрати 3,40 грв.
Постановою Іванівського районного суду Херсонської області від 06 квітня 2010р. "позовні вимоги задоволені частково. Визнані дії УПФ щодо нарахування і виплаті не в повному розмірі щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ОСОБА_2 за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., з 22.05.2008 року до 31.12.2008р. та з 01.012009 до 31.12.2009р. протиправними. Зобов'язано УПФ здійснити дії по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 допомоги дітям війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в розмірі , встановленому ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. за період з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р., з 22.05.20 08р. по 31 грудня 2008р. та з 01 січня по 31 грудня 2009р. за рахунок коштів Державного бюджету. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України Іванівському районі Херсонської області посилається на незаконність судового рішення, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки Державним Бюджетом України за 2007-2009р. не передбачене повне фінансування зазначених позивачем виплат.
Письмових заперечень до суду апеляційної інстанції не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність судового рішення, колегія суддів
вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорій громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-1У ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або що місячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Дія вказаної норми закону зупинена згідно п. 12 ст. 71 Закону Укаїни «Про Державний Бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006р. № 489-У із урахування ст.111 цього Закону. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 положення п.12 ст.71 та ст. 111 Закону № 489-У визнано неконституційними.
Також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10 рп/2008 визнані неконституційними норми Закону України від 28.12.2007р. №107-1У «Про Державний бюджет на 2008р про внесення змін, зокрема, до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Після ухвалення наведених рішень Конституційного суду України продовжила дію ст. 6 Закону України №2195-1 У, тоді як відповідач, як орган уповноважений здійснювати призначення та виплату пенсій і доплат до них, відповідні нарахування до пенсії позивачки в обсязі встановленому вказаною нормою Закону не здійснив суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо визнання протиправною бездіяльність УПФ з покладанням на нього обов'язку здійснити відповідні нарахування та забезпечити виплату заборгованих позивачу сум у визначений судовим рішенням період за рахунок коштів Державного бюджету України.
Позбавлені правового обгрунтування доводи апеляційної скарги відносно законодавчої невизначеності розрахункового критерію для обчислення, витребуваної позивачем доплати, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 р. №523,( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обчислення і призначення зазначених пенсій здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Положення цієї постанови стосовно критеріїв визначення розміру пенсій відповідають змісту ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р.№2195.
Отже розрахунковим критерієм для призначення пенсії зазначеним категоріям осіб є мінімальна пенсія за віком, розмір якої на підставі ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-1У.
Крім того, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконним актами, а також враховуючи, що чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-1У першої інстанції обґрунтовано визнав, що при розрахунку пенсії, передбаченої Закону України № 2195 визначений цими нормами розмір виплати позивачу не може бути зменшені межами виплат, встановленими п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», діючої з 22.05.2008р.
Також неприйнятними є доводи апеляційної скарги щодо правомірності дій відповідача, позбавленого можливості реалізації програми з доплат дітям війни через недостатність їх бюджетного фінансування, оскільки питання фінансування передбачених законодавством виплат не є предметом спору у даній справі, а недостатність бюджетних коштів для виконання покладених на відповідача обов'язків у спірних правовідносинах виходять за межі заявлених вимог та не є предметом судового розгляду.
Враховуючи, що справу розглянуто з дотриманням норм матеріального процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія судців
Ухвалила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області відхилити.
Постанову Іванівського районного суду Херсонської області від 06 квітня 2010р. залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і морже бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис.
Судді: підписи.
Згідно з оригіналом: суддя підпис.