06.07.10 ,
Апеляційний суд Херсонської області
м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78
Справа 22-2993 Головуючий в суді 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія 57 Доповідач: Гаркуша В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року липня місяця 06 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Гаркуші В.О.
ОСОБА_2 при секретарі Дягілевій В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційне скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка на постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 31 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України к м. Нова Каховка області про визнання дій неправомірними,
Встановила:
В лютому ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до управління Пенсійного Фонду України в м. Нова Каховка (надалі УПФ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, вказуючи, що має право на правовий статус дитини війни та доплати до пенсії, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від р. № 2195-1У в розмірі 30% вії мінімальної пенсії за віком за період 2006-2007 роки в сумі 2773,30 грн., та з 01.01.2008р. У вказаний період часу відповідач не здійснює зазначеного перерахунку, та виплати відповідного підвищення до пенсії.
Просила поновити строк звернення до суду, пропущений з поважних причин, зобов'язати здійснити перерахування такої доплати і забезпечити виплату заборгованості за 2006-2007 роки в сумі 2773,30 грн., та зобов'язати УПФ здійснити нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги з 01.01.2008р.
Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 31 березня 2010 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано дії УПФ неправомірними, та зобов'язано здійснити нарахування на користь ОСОБА_3 щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка просить, вказану постанову суду скасувати і ухватити нову ухвалу про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначило, що суд не звернув увагу на відсутність фінансування зазначеного підвищення пенсії та відсутність підстав дія задоволення позову з огляду на відповідні норми Конституції України, Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон №2195), постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28.05.2008 року, Положення про Пенсійний фонд України та Рішення Конституційного Суду України.
Письмових заперечень до суду апеляційної інстанції не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність судового рішення, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підтягає з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. № 2195- 1У ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії, або жне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.7 Закону № 2195 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року дію ст..6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено. Законом України "Про внесення зміни України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року до статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону №2195 у 2006 ропі запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону №2195 запроваджені не були.
Дія ст. 6 зазначеного Закону зупинена згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006р. № 489-У із урахування ст. 111 цього Закону. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп2007 положення п.12 ст.71 та ст. 111 № 489-У Закону визнано неконституційними.
Також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10 рп2008 визнано неконституційними норми Закону України від 28.12.2007р. № 107-іу «Про Державний бюджет на 2008р про внесення змін, зокрема, до ст. 6 Закону України «Про соціальний захисті дітей війни».
Після ухвалення наведених рішень Конституційного суду України продовжила дію ст..6 Закону України N2 2195- 1У, тоді як відповідач, як орган уповноважений здійснювати призначення та виплату пенсій і доплат до них, відповідні нарахування до пенсії позивача в обсязі встановленому вказаною нормою Закону не здійснив, а тому суд першої інстанції правомірного висновку щодо визнання протиправною бездіяльність УПФ з покладанням нього обов'язку здійснити відповідні нарахування та забезпечили виплату заборгованих позивачу сум у визначений судовим рішенням період за рахунок коштів Державного бюджету України.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення вказаних рішень, Конституційного Суду України відповідач по справі повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону №2195, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення зазначені вище норми закону про бюджет втратив чинність та не під і я гал и застосуванню. Отже, відповідач повинен був діяти у відповідності приписами діючої норми ст.6 Закону N«2195, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо протиправності бездіяльності відповідача та покладання на нього обов'язку провести підвищення пенсії позивача за вказаний період.
Доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджено належними доказами, висновків суду не спростовують та не містять в собі посилання на норми матеріальної о закону, які заслуговували б на увагу.
Зокрема, не заслуговують на увагу посилання на постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28.05.2008 року та відсутність поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини для вказаного підвищення пенсії. При цьому колегія суддів виходить з наступного. Зазначеного постановою встановлюється не розмір мінімальної пенсії, з якого обчислюється доплата особам, які мають статус "дитини війни", а конкретний розмір такої доплати, що суперечить змісту ст.6 Закону №2195, якою встановлюється розмір такої доплати у відповідності до 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно ж до положень ч.2 ст.З Закону №2195 державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і постановою Кабінету Міністрів України. Розмір же мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Також неприйнятними є доводи апеляційної скарги щодо правомірності дій відповідача, позбавленого можливості реалізації програми з доплат дітям війни через недостатність їх бюджетного фінансування, оскільки питання фінансування передбачених законодавством виплат не є предметом спору у даній справі, а недостатність бюджетних коштів дія виконання покладених на відповідача обов'язків у спірних правовідносинах виходять за межі заявлених вимог та не є предметом судового розгляду.
Враховуючи, що справу розглянуто з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
Ухвалила :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка відхилити.
Постанову Новокаховського міського суду Херсонської області все 31 березня 2010 року, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис.
Судді: підписи.
Згідно з оригіналом: суддя підпис.