Справа №11а-272/2010 Головуючий у І інстанції: Гоцко В.І.
Категорія – ч.2 ст.332 КК України Доповідач: Пайонкевич Т.Т.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Пайонкевича Т.Т.
суддів: Галапаца І.І., Макойди З.М.
з участю прокурора: Єсипчука С.М.
засудженого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Яворівського районного суду Львівської області від 27 січня 2010 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, раніше судимого,
засуджено за:
-ч.2 ст.332 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину;
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – взяття під варту.
Строк відбуття покарання визначено рахувати з 20.10.2009 року.
Вирішено питання речових доказів згідно вимог закону.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він вступивши в злочинну змову із невстановленою слідством особою на ім"я ОСОБА_3, організував незаконне переправлення через державний кордон України в ОСОБА_4, поза пунктами пропуску, без відповідних документів та дозволу відповідних органів державної влади, шляхом подолання пішим способом інженерно-технічних та контролюючих споруд ДПС України, двох громадян ОСОБА_5: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, шляхом керівництва та розпорядження їхніми діями.
Так, на початку серпня 2009 року, у місті Львові, ОСОБА_1 вступив у злочинну змову із невстановленою слідством особою на ім"я ОСОБА_3, з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України в ОСОБА_4.
Відповідно до досягнутої злочинної змови, ОСОБА_1 за винагороду у розмірі 1000 далларів США, необхідно було здійснювати безпосереднє переправлення через державний кордон України, шляхом подолання інженерно-технічних та контролюючих споруд ДПС України осіб, яких безпосередньо повинен був доставляти до кордону вищеназвана особа на ім"я ОСОБА_3.
На виконання вищевказаної злочинної змови, 01 жовтня 2009 року, біля 15 години, підсудний ОСОБА_1, разом із невстановленою слідством особою на ім"я ОСОБА_3, у лісовому масиві, що знаходиться неподалік селища Немирів, Яворівського району, Львівської області, отримали від двох невстановлених слідством осіб, двох громадян ОСОБА_5: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для подальшого незаконного, поза пунктами пропуску переправлення їх через державний кордон України в ОСОБА_4.
Після цього, перечекавши до 02 жовтня 2009 року, біля 02 години, підсудного ОСОБА_1, разом із невстановленою слідством особою на ім"я ОСОБА_3 та двома вищезгаданами громадянами ОСОБА_5, на автомобілі марки "Фольксваген", невстановленими слідством особами, було доставлено до околиці села Нагачів Яворівського району Львівської області. Виконуючи відведену для нього роль у злочинному плані, за вказівкою невстановленої слідством особи на ім"я ОСОБА_3, підсудний ОСОБА_3, будучи обізнаний в маршруті руху до лінії державного кордону України, повів у зазначеному напр"ямку двох громадян ОСОБА_5: ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
В подальшому, з метою незаконного переправлення двох вищезгаданих громадян ОСОБА_5 через державний кордон з України, підсудний ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб, 02 жовтня 2009 року, біля 04 години, привів їх до лінії інженерно-технічних та контролюючих споруд Державної прикордонної служби України, а саме в районі 567 прикордрнного знаку ВПС "Грушів" Львівського прикордрнного загону, що знаходиться на території Дрогомишлянської сільської ради Яворівського району Львівської області, де умисно, шляхом керівництва та сприяння діям зазначених вище осіб, які бажали нелегально перетнути державний кордон України (показавши на власному прикладі спосіб подолання контрольно-сигналізаційного комплексу), незаконно, поза пунктами пропуску, без відповідних документів та дозволу, шляхом подолання пішим способом, переправивши їх через фактичну лінію державного кордону України в ОСОБА_4.
03 жовтня 2009 року, біля 1 1 години 10 хвилин, прикордонною вартою ОСОБА_4, підсудний ОСОБА_1 та вказані громадяни ОСОБА_5, були затримані за незаконне перетинання державного кордону України в ОСОБА_4 і 05 жовтня 2009 року, в офіційному порядку, в пункті пропуску "Рава-Руська" Львівського прикордонного загону, передані представникам ДПС України.
Таким чином, своїми діями, підсудний ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб,, вчинив організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керував такими діями та сприяв їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів і усуненням перешкод, тобто вчинив злочин, передбачений ст.332 ч.2 КК України.
Захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить пом'якшити обране йому покарання, оскільки воно на його думку надто суворе. Посилається на те, що суд першої інстанції не врахував пом'якшуючі покарання обставини а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Не в повній мірі врахував даних про особу засудженого а саме: має постійне місце проживання, де позитивно характеризується, має поганий стан здоровя, виховується в сімї без батька.
Державний обвинувач Єсипчук С.М. подав заперечення на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, вказуючи, що обґрунтування захисника на зміну вироку суду першої інстанції є безпідставними, та просить залишити апеляцію ОСОБА_2 без задоволення, а вирок суду без змін.
Заслухавши доповідача, доводи засудженого ОСОБА_1 та його захисника на підтримання апеляції, міркування прокурора із запереченнями на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині при вказаних у вироку обставинах доведена повністю та в апеляції не оспорюється, а його діям дана правильна кримінально-правова оцінка.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд належним чином врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу засудженого, який позитивно характеризується за місцем проживання, пом'якшуючі покарання обставини а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. А тому міра покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.332 КК України обґрунтовано визначена судом як мінімальна межа передбачена санкцією даної статті.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що покарання засудженому ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України, а тому підстав для задоволення апеляції захисника засудженого немає.
Керуючись ст.ст.366, 377, 379 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, залишити без задоволення, а вирок Яворівського районного суду Львівської області від 27 січня 2010 року відносно ОСОБА_1 – без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі 6 місяців з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: