Справа №11а-222/2010 Головуючий у І інстанції: Пахут С.О.

Категорія – ст.164 ч.1 КК України Доповідач: Пайонкевич Т.Т.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Пайонкевича Т.Т.

суддів: Яременка О.Д., Партики І.В.

з участю прокурора: Войценка А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою, засудженого ОСОБА_1, на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 18 листопада 2009 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше несудимого, працюючого водієм в ТзОВ "Баяр - трейд", проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

засуджено за:

-ст.164 ч.1 КК України до 1 (одного) року виправних робіт за місцем праці з відрахуванням 10% із суми заробітку засудженого в дохід держави;

Початок строку відбуття покарання засудженому – визначено рахувати з моменту приведення вироку у виконання.

Запобіжний захід засудженому, до вступу вироку в законну силу, залишено підписку про невиїзд.

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він в період з 11.09.2007р. по 01.05.2009р. злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, призначених рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 02.10.2007р. Дані кошти сплачував частково і несистематично. Заборгованість по аліментах, станом на 01.05.2009 року становить 4998,91 грн.

Засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить пом'якшити обране йому покарання, оскільки воно на його думку надто суворе. Посилається на те, що він не ухилявся від сплати аліментів, а сплачував їх частково, виходячи із заробітку, який мав на той час. Покликається на те, що суд не врахував того що він має постійне місце праці, а також того що він не відмовлявся від утримання своєї дитини.

Державний обвинувач Кахнич В.С. подав заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1, вказуючи, що обґрунтування засудженого на зміну вироку суду першої інстанції є безпідставними, та просить залишити апеляцію ОСОБА_1 без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора із запереченнями на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині, при вказаних у вироку обставинах, доведена повністю та в апеляції не оспорюється, а його діям дана правильна кримінально-правова оцінка.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд належним чином врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, дані що характеризують його особу, а саме те, що він є повністю здоровою, працездатною молодою особою, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, що засуджений за піврічний період часу розгляду справи в суді першої інстанції погасив лише невелику частину заборгованості, а тому міра покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КК України обгрунтовано визначена судом в межах, встановлених законом.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що покарання засудженому ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України, а тому підстав для задоволення апеляції засудженого немає.

Керуючись ст.ст.366, 377, 379 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Сокальського районного суду Львівської області від 18 листопада 2009 року відносно ОСОБА_1 – без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі 6 місяців з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: