Справа №11а-115/2010 Головуючий у І інстанції: Донченко Ю.В.

Категорія – ст.ст.15 ч.2,185 ч.1 КК України Доповідач: Пайонкевич Т.Т.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Пайонкевича Т.Т.

суддів: Урдюк Т.М., Михайлишин Г.Я.

з участю прокурора: Горин У.І.

адвоката: ОСОБА_1

засудженого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 27 жовтня 2009 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не військовозобов'язаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працюючого – оператором обжарювального апарату цеху №1 СП "Галка Лтд", проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

засуджено за:

-ст.ст. 15 ч.2, ст.185 ч.1 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі;

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язано засудженого протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Контроль за поведінкою засудженого покладено на органи виконання покарань за місцем проживання засудженого.

Іспитовий строк засудженому ОСОБА_2 визначено рахувати з моменту проголошення вироку – 27 жовтня 2009 року.

Раніше обраний засудженому ОСОБА_2 запобіжний захід, підписку про невиїзд, залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Вирішено питання з речовими доказами.

ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 27 серпня 2009 року близько 16.00 год. знаходячись у приміщенні цеху №1 СП "Галка Лтд", що по вул. Заповітній, 1 в м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, намагався таємно викрасти майно підприємства, а саме: 3 поліетиленові пакети із сумішшю зерен кави "Арабіка", "Робуста" вагою 3 кг. 200 гр. на загальну суму 178 грн. 37 коп. та прив'язавши вказані пакети скотчем до спини і ніг намагався винести викрадене за територію підприємства, однак свій злочинний намір до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки на прохідній СП "Галка Лтд" був затриманий охороною.

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_2 змінити в частині міри покарання і обрати останньому міру покарання, не пов'язану з позбавленням волі. Посилається на те, що обрана міра покарання судом першої інстанції не відповідає як особі засудженого, так і скоєному. Вказує, що ОСОБА_2 не судимий, позитивно характеризується, матеріальних збитків скоєним злочином не спричинив, за період роботи на даному підприємстві вперше був затриманий з вкраденим, а також повністю визнав свою вину та щиро розкаявся.

В запереченні на апеляцію державний обвинувач вважає вирок місцевого суду законним і обґрунтованим, а обрану ОСОБА_2 міру покарання – такою, що відповідає особі засудженого та тяжкості вчиненого ним злочину. Просить вирок залишити без змін, а апеляцію засудженого – без задоволення.

Заслухавши доповідача, доводи адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на підтримання апеляції, міркування прокурора із запереченнями на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винуватість засудженого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочині при вказаних у вироку обставинах доведена повністю та в апеляції не оспорюється, а його діям дана правильна кримінально-правова оцінка.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд належним чином врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, його характеристику, щире каяття, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, – міра покарання ОСОБА_2 за ст.ст. 15 ч.2, ст.185 ч.1 КК України обгрунтовано визначена судом як мінімальна межа, передбачена санкцією даної статті.

Покликання апелянта на те, що суд першої інстанції не врахував всіх пом'якшуючих обставин та відомостей які характеризують ОСОБА_2 з позитивної сторони є безпідставними адже як видно з вироку суду всі відомості щодо засудженого та пом'якшуючі обставини враховані.

Доводи апелянта на те, що засуджений матеріальних збитків скоєним злочином нікому не спричинив, за період роботи на даному підприємстві вперше був затриманий з вкраденим колегія суддів оцінює критично, та не вважає їх обставиною для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що покарання засудженому ОСОБА_2 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України, а тому підстав для задоволення апеляції адвоката в інтересах засудженого немає.

Керуючись ст.ст.366, 377, 379 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 27 жовтня 2009 року відносно нього – без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі 6 місяців з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: