Справа № 11-506 Головуючий в суді 1 інстанції - Рудик Ю.В.
Категорія - ст. 186 ч 2 КК України Доповідач - Літвінов Є.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня2009 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого - судді Орла А.І.
суддів - Літвінова Є.В., Беха М.О.
за участю прокурора - Чупринської Є.М.
засудженого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ст. помічника прокурора Миронівського району Київської області Вітанівської Т.С. на вирок Миронівського районного суду Київської області від 12 березня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку суду
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. с. Яблунівка Кагарлицького р-ну, Київської обл.., українець, громадянин України, освіта базова середня, не одружений, працює продавцем магазину "Домотехніка" м. Миронівка, Київської обл.., житель АДРЕСА_1, не судимий,
засуджений за ст. 186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановлений іспитовий строк два роки. Цим вироком вирішено питання про речові докази.
ОСОБА_1 засуджений за те, що 26 грудня 2008 р., біля 19-30 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на пероні вокзалу ст. Миронівка, ПЗЗ з метою відкритого викрадення чужого приватного майна вирвав з рук у потерпілого ОСОБА_2 його бувший у користування мобільний телефон "NОКІА- 6070" вартістю 300 грн. з стартовим пакетом "Київ Стар" вартістю 25 грн. з залишком коштів 7 грн. Після цього продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на відкрите заволодіння особистим майном ОСОБА_2, він відвів його в безлюдне місце, на територію привокзальної площі ст. Миронівка, ПЗЗ в район розташування Миронівської ЗОШ № 3, де з застосуванням фізичного насильства у вигляді нанесення двох ударів кулаком руки в обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, позбавив ОСОБА_2 можливості чинити перешкоди та заволодів його особистими речами бувший у використанні зарядний пристрій до мобільного телефону "NОКІА- 6070" вартістю 15 грн., бувші у використанні навушники до мобільного телефону "NОКІА- 6070" вартістю 15 грн., бувший у використанні ніж вартістю 12 грн., пачку цигарок "Отаман" вартістю 2 грн. Всього засуджений ОСОБА_1 заволодів особистим майном потерпілого на загальну суму 376 грн.
На даний вирок прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій не заперечує проти кваліфікації його дій, однак вважає, що вирок суду в частині призначеного покарання підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону, зокрема незастосуванням закону, який підлягає застосуванню (ст. 76 КК України).
Апелянт просить постановити новий вирок щодо ОСОБА_1 яким призначити йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки. Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Заслухавши суддю апеляційного суду, прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, засудженого який заперечував проти апеляції, та просив залишити вирок суду в силі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
При обранні покарання ОСОБА_1 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом'якшують покарання і призначив покарання, яке відповідає скоєному.
Посилання апелянта на те, що суд не покладаючи на засудженого обов'язків, передбачених ст. 76 КК України не врахував, що ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесений до тяжких злочинів, та у стані алкогольного сп'яніння, що відповідно до ст. 67 КК України є обтяжуючою обставиною - не ґрунтується на законі.
Ст. 76 КК України передбачає, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на засудженого … обов"язки…
Згідно п. 9
Постанови Пленуму ВС України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про
практику призначення
судами кримінального покарання" звільняючи
особу від відбування покарання з випробуванням, суд може покласти на неї
обов'язки, передбачені ст. 76 КК
Тобто, покладення на засудженого обов'язків, передбачених ст. 76 КК України є правом суду, а не обов'язком.
Тому доводи апеляції прокурора є необґрунтованими.
Суттєвих порушень вимог КПК, які б тягли за собою скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Таким чином, судова колегія вважає, що вирок суду є законним і підстав для його скасування або зміни не убачається.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.
Вирок Миронівського районного суду Київської області від 12 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Судді:
_______________ _______________ __________________
З оригіналом згідно:
Суддя Є.В.Літвінов