АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/790/7373/13 Головуючий 1 інстанції – Калмикова Л.К.
Справа № 2010/2-2224/11 Доповідач – Івах А.П.
Категорія: право власності
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Івах А.П.,
суддів – Ізмайлової Г.Н., Пшенічної Л.В.,
при секретарі – Курносовій К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення порушеного права землевласника та відновлення стану земельної ділянки, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Черкасько-Лозівської сільської Ради Дергачівського району Харківської області про визнання незаконними та скасування рішень виконкому, скасування державного акту на право приватної власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку,-
встановив:
25.08.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про поновлення порушеного права землевласника та відновлення стану земельної ділянки.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 09.03.1994 р. їй відведена земельна ділянка в довічне спадкове володіння під будівництво жилого будинку та господарських споруд в с. Черкаська Лозова по вул. Місячна Нижня, 69, загальною площею 1230 кв.м. на підставі рішення виконавчого комітету Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області № 205.
21.05.1996 р. Черкасько-Лозівською сільською радою їй виданий Державний акт на право приватної власності на землю площею 0,12 га серії ХР-10-00-025164, що розташована за адресою: Харківська область. Дергачівський район, с. Черкаська Лозова, вул. Місячна Нижня, буд. 69.
Згідно рішення виконавчого комітету Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 09.03.1994 р. їй дозволено будівництво індивідуального жилого будинку по типовому проекту. У зв'язку цим вона мала намір збудувати жилий будинок на своїй земельній ділянці, але враховуючи матеріальний стан, не мала можливості здійснити будівництво до теперішнього часу. Вона справно сплачувала податок на землю.
Її права на зазначену земельну ділянку підтверджуються також довідкою від 17.08.2011 року, виданою Черкасько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області про належність земельної ділянки по вул. Місячній Нижній, 69 у селі Черкаська Лозова ОСОБА_1, листом Управління держкомзему у Дергачівському районі Харківської області від 19.08.2011р. № 2159/13, листом відділу містобудування та архітектури Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 22.08.2011 року № 80.
На вказаній земельній ділянці ОСОБА_2 самовільно побудував жилий будинок, чим порушив її права власника землі, тому позивач просила поновити порушене право землевласника стосовно належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 0,12 га, що розташована за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Черкаська Лозова, вул. Місячна Нижня, буд. 69, зобов'язавши ОСОБА_2 припинити дії, які порушують її право, відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав шляхом зобов'язання ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Черкаська Лозова, вул. Місячна Нижня, буд. 69, знести за власний рахунок недобудований жилий будинок на земельній ділянці, що розташована за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Черкаська Лозова, вул.. Місячна Нижня, буд. 69.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання незаконним і скасування рішення виконкому Черкасько -Лозівської селищної ради № 205 від 03.1994 року про відведення земельної ділянки в довічне спадкове володіння під будівництво житлового будинку та господарських споруд ОСОБА_1, визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Черкасько- Лозівської селищної ради №1008 від 13.12.1994 р. про передачу земельної ділянки в приватну власність під будівництво житлового будинку та господарських споруд ОСОБА_1 в с. Черкаська лозова по вул. Місячна Нижня №69, скасувати Державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_1 серія ХР -10-00-026164 від 21 травня 1996 року, та визнати за ним права власності на земельну ділянку розташовану по вул. Місячна Нижня, буд 69,у с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області.
На обґрунтування зустрічних позовних вимог посилався на те, що державний акт на ім’я ОСОБА_1 про право власності на землю серії 10-00-026164 від 21 травня 1996 року був виданий на підставі неіснуючого рішення Черкасько-Лозівської сільської ради. Самі рішення виконавчого комітету Черкасько-Лозівської сільської ради №1008 від 13.12.1994 р. та рішення Виконавчого комітету Черкасько-Лозівської сільської ради №205 від 09.03.1994 р. є незаконними у зв'язку з наступним:
Вважає, що виконком Черкасько-Лозівської сільської ради вийшов за межі своєї компетенції та незаконно прийняв рішення №1008 від 13.12.1994 р. та рішення № 205 від 09.03.1994 року про надання земельної ділянки №69 ідею 0,123 га розташованої с. Черкаська Лозова, вул. Місячна Нижня, буд 69 у приватну власність ОСОБА_1
19.03.2010 року рішенням сесії Черкасько-Лозівської сільської ради було відмінено рішення виконкому Черкасько-Лозівської сільської ради №1008 від 13.12.1994 р.
Виходячи з того, що вищевказане рішення є незаконним та скасованим, а воно слугувало правовою підставою видачі державного акту, повинен бути скасованим сам державний акту про право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_1 серії ХР -10-00-026164 від 21 травня 1996 року.
ОСОБА_2 вказує, що він є власником земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ 81469. Названий державний акт було видано на ім'я ОСОБА_4, яка отримала його на підставі рішення Черкасько-Лозівської сільської ради від 08.06.2010 року. За інформацією ДП «Центр державного земельною кадастру» станом на 15.06.2010 року інформація про чинні державні акти про право власності на оспорювану земельну ділянку відсутня.
27.11.2010 року ОСОБА_4 продала йому земельну ділянку.
Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ №181469, що посвідчує його право власності на земельну ділянку виданий компетентним органом за рішенням сільської ради і у встановленому порядку зареєстрований. Жодних протиправних дій стосовно використання ним земельної ділянки не здійснювалося. Ним розроблена та належним чином оформлена документація на будівництво будинку.
Всі необхідні будівельні роботи були виконані, і велася робота по здачі в експлуатацію, 23.11.2011 року на його ім’я було видано свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомості на спірній земельній ділянці, зокрема, жилий будинок загальною площею 223,3 м.кв.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.
Визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Черкасько-Лозівської Ради Дергачівського району Харківської області №205 від 09.03.1994 року про відведення земельної ділянки в довічне спадкоємне володіння під будівництво житлового будинку та господарських споруд ОСОБА_1; №1008 від 13.12.1994 року про передачу земельної ділянки в приватну власність для будівництва житлового будинку та господарських споруд ОСОБА_1.
Скасовано Державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_1 серія ХР 10-00-026164 від 21 травня 1996 року.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, розташовану по вул. Місячна Нижня, 69 с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вона посилається на порушення судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм процесуального права, та неправильне застосування норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, забезпечили явку своїх представників.
Судова колегія розглядає справу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Представники особи, що подала апеляцію, доводи апеляції підтримали та просили рішення скасувати у повному обсязі, позов ОСОБА_1 задовольнити, ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог відмовити з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши законність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:
Згідно вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
Вимогам вказаного закону рішення суду в повній мірі не відповідає.
Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка ОСОБА_1 була надана у власність на підставі рішення виконавчого комітету Черкасько – Лозівської селищної ради №1008 від 13 грудня 1994 року, а рішення сільської ради та рішення виконкому не є тотожними документами, тому є підстави вважати, що державний акт на право приватної власності на землю серії ХР – 10-00-026164 від 21 травня 1996 року на ім’я ОСОБА_1 був виданий на підставі неіснуючого рішення Черкасько – Лозівської сільської ради.
Суд дійшов висновку, що виконком Черкасько – Лозівської сільської ради вийшов за межі своєї компетенції та необґрунтовано прийняв рішення №1008 від 13.12.1994 року та рішення №205 від 09.03.1994 року про надання земельної ділянки №69 площею 0,12 га, розташованої с. Черкаська Лозова, вул. Місячна Нижня, буд. 69 у приватну власність ОСОБА_1
Крім того, суд вважав що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем права власності на земельну ділянку, це право повинно бути визнано судом.
З рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 судова колегія погоджується у повному обсязі, оскільки на виконання вимог 60 ЦПК України остання не довела факту самовільного заняття ОСОБА_2 спірної земельної ділянки. Наявні матеріали справи містять дані про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №181469, що посвідчує право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 виданий компетентним органом за рішенням сільської ради і у встановленому порядку зареєстрований. Жодних протиправних дій стосовно використання земельної ділянки ОСОБА_3 не здійснювалося, ним розроблена та належним чином оформлена документація на будівництво будинку.
Суд першої інстанції, у відповідності до п. 3 ст. 215 ЦПК України, привів мотиви, з яких вважав встановленою відсутність фактів, якими ОСОБА_1 обґрунтовувалися позовні вимоги.
Щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі, то судова колегія находить рішення у цій частині таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволені позову останньому слід відмовити.
Задовольняючи позов, суд керувався положеннями ст. 393 ЦК України, відповідно до яких правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна може бути визнаний судом незаконним.
Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади органом влади автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту.
Отже виходячи зі змісту вказаного закону, права власника повинні бути порушені саме виданням правового акту. У даному випадку ОСОБА_2 мав бути власником спірної земельної ділянки до прийняття зазначених рішень, а не після їх прийняття.
Отже підставою для скасування рішення ради має містити обов’язково дві складових:
- невідповідність рішення законові;
- порушення права власника.
Тобто, обов’язковою умовою визнання правового акта незаконним є порушення у зв’язку з його прийняття прав власника – позивача.
Тож висновок суду щодо необхідності скасування рішень та акту на спірну земельну ділянку, виданих на ім’я ОСОБА_1 є таким, що не ґрунтується на основі повно та всебічно з’ясованих обставин і не відповідає конкретним обставинам справи, а це, у відповідності до вимог ст.. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Визнання права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку, власником якої він фактично є на законних підставах на цей час, судова колегія вважає зайвим.
Право власності на землю ОСОБА_2 не оспорено, правовстановлюючі документи, які підтверджують це право є чинними.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст.. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2013 року змінити, скасувати його в частині задоволення позову ОСОБА_2.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити у повному обсязі.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий –
Судді -