Головуючий І інстанції суддя Кирієнко В.О.
Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 травня 2009 року Справа № 2а-36059/08/0570
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2009р. у справі № 2а-36059/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки про зобов'язання зробити нарахування доплати до пенсії, і
В С Т А Н О В И Л А :
10 грудня 2008р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не перерахунку щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімального прожиткового мінімуму, зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2008 роки.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2009р. позов задоволений частково: визнана неправомірною бездіяльність відповідача по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії позивачеві як дитині війни за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р., виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов'язано відповідача здійснити нарахування позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; стягнуто з державного бюджету України на користь позивача частину витрат по сплаті судового збору в розмірі 1,7 грн.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач народилася у 1938 році та віднесена до соціальної категорії дітей війни, знаходиться на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду змінити наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесена до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.2), копією довідки (а. с. 8), копією пенсійного посвідчення (а. с. 3-4).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ( 3551-12 ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнане неконституційним.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року -470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.
Суд першої інстанції, виходячи з того, що нарахування пенсії не було здійснене відповідачем, а за законом тільки органи пенсійного фонду здійснюють нарахування, перерахунки пенсій та враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, прийшов до фактично вірного висновку про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не нарахування позивачеві доплати до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року та зобов'язання здійснити таке нарахування. Але при цьому суд необгрунтував, чому не задовольнив спосіб захисту порушених прав, обраний позивачем, а саме, позивач просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, тому резолютивна частина постанови підлягає зміні.
Крім того суд першої інстанції допустив процесуальне порушення, не зазначивши межі задоволених позовних вимог. А саме, суд задовольнив позов частково, виходячи з заявлених позовних вимог за 2006-2008 роки, визначив при цьому про задоволення позовних вимог з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року без визнання кінцевої дати - 31.12.2008 року, тому резолютивна частина постанови підлягає доповненню з зазначенням кінцевої дати визнання неправомірною бездіяльності відповідача та зобов'язання здійснення нарахування підвищення до пенсії.
Також в третьому абзаці резолютивної частини постанови суд першої інстанції не вказав прізвище, ім'я по батькові позивача. Оскільки у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлені вимоги до виконавчого листа, у виконавчому листі повинна бути зазначена дослівно резолютивна частина рішення, яка фактично і виконується, то відсутність прізвища, ім'я та по батькові особи на користь якої виконуються дії, унеможливлює відкриття виконавчого провадження та виконання судового рішення, тому постанова суду в цій частині підлягає зміні.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але допустив помилки при застосуванні норм процесуального права внаслідок чого резолютивна частина судового рішення підлягає зміні.
Постанову в повному обсязі складено 29 травня 2009 року.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки про зобов'язання зробити нарахування доплати до пенсії змінити.
Доповнити другий абзац резолютивної частини постанови після словосполучення «з 22 травня 2008 року» словосполученням «до 31 грудня 2008 року включно» і замінити слово «позивачу» на «ОСОБА_1».
Третій абзац резолютивної частини викласти в наступній редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф.Ханова
М.І. Старосуд