ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2012 р. Справа № 27089/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Макарика В.Я.
суддів Обрізка І.М.,
ОСОБА_1
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області на постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 17 серпня 2011 року у справі №2а-1902/5162/11 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
21.07.2011р. ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області (далі по тексту - управління) в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду з липня 2007 р. – довічно; визнати неправомірною бездіяльність управління щодо не нарахування та не виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з липня 2007 року по липень 2011 року; стягнути із відповідача суму недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії за період з липня 2007 року по липень 2011 року в розмірі 6148 грн.; зобов»язати управління здійснити нарахування та виплату пенсії з підвищенням її, як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно, починаючи з дня пред»явлення даного позову – довічно; судові витрати покласти на відповідача.
Постановою Борщівського районного суду Тернопільської області від 17 серпня 2011 року заявлений позов задоволено частково. Визнано бездіяльність управління щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі за період з 20 січня 2011 року на користь позивача підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум – протиправною.
Зобов»язано управління нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 20 січня 2011 року з врахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету в користь позивача 1 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.
Зобов»язано управління виконати постанову негайно.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до задоволення частково, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому він має право на встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мав право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку у вищезгаданому управлінні.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010, 2011 роки, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законами України "Про Державний бюджет на 2010 рік", "Про Державний бюджет на 2011 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Законів України "Про Державний бюджет на 2010 рік", "Про Державний бюджет на 2011 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010, 2011 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цими Законами, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010, 2011 роках, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни".
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.
У зв’язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі вищезгаданого управління, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільській області - задовольнити частково.
Постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 17 серпня 2011р. у справі №2а-1902/5162/11 скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з липня 2007р. по 20.01.2011р. включно та зобов»язання провести нарахування та виплату такої пенсії за вказаний період - залишити без розгляду.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільській області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільській області провести ОСОБА_2 нарахування і виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 21.01.2011р по 21.07.2011 року включно.
На підставі п.1 ч.1 ст. 256 КАС України допустити вищезазначену постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Я. Макарик
Судді І.М. Обрізко
ОСОБА_1