АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1130 2010 р. Головуючий по 1 інстанції

Категорія: 57 - ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній

інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2010 року Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської Р області в складі:

головуючої Магди Л.Ф.

суддів Бабенка В.М., Трюхана Г.М.

при секретарі Макарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника пенсійного фонду України у Золотоніському районі Черкаської області на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, судова палата, -

встановила:

09.12.2009 року позивач пред'явила позов до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2007-2008 роки. Зазначала, що вона має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст. 6 вищезазначеного закону вона має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яке відповідачем протягом вказаного періоду не нараховувалося та не виплачувалося. На підставі наведених обставин позивач просила задовольнити позовні вимоги, визнавши дії відповідача неправомірними, зобов'язати його нарахувати та виплати щомісячне підвищення до пенсії за 2007-2008 роки в сумі 2653 грн. 70 коп. та поновити і пропущений строк для звернення до суду.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.02.2010 року позов задоволено частково.

Визнані дії управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області щодо невиплати ОСОБА_3 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни неправомірними.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, який визначений ч. І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09.12.2008 року по 31.12.2008 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, так як вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою та винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни. Зазначені обставини визнані сторонами. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004 р.), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Наявність у позивача права на призначення їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ст. 46 Конституцією України.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни до вказаного вище закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. діяв Закон, яким пенсія підвищувалася на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплати у 2008 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм із 1 січня 2008 р. до 21 травня 2008 р. Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено дотацію Пенсійному фонду України на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій надбавок та підвищення до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд першої інстанції правомірно виходив із того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них. повинно було діяти у відповідності з вимогами вищеназваних законів і здійснювати позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог вказаних законів таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність. Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України № 2191-ІУ державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.

Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

Відповідно до ст. 3 Конституції України державна влада в Україні здійснюється ні засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Приймаючи до уваги те, що позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, нараховане в меншому розмірі, ніж передбачено діючим законодавством, суд не може виконувати функції покладені на органи виконавчої влади та самостійно здійснити таке перерахування. За таких обставин у суду нема підстав для задоволення позову в стягненні підвищення до пенсії в твердій грошовій сумі.

Судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції також правильно і трактував ст. 99 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України та для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач у своїх запереченнях на позов також просив застосувати строки звернення до суду.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника пенсійного фонду України у Золотоніському районі Черкаської області відхилити.

Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.02.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: