Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Смішлива Т.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
1 червня 2009 року Справа № 2а-14869/09/1270
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 р. у справі № 2а-14869/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області про відновлення пропущеного строку зверненя до адміністративного суду за захистом своїх прав, визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, і
В С Т А Н О В И Л А :
27 грудня 2008 року ОСОБА_1. звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області, в якому просила відновити пропущений строк звернення до адміністративного суду, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача на його користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з липня 2007 року до грудня 2008 року включно в сумі 1893,9 грн., зобов'язати відповідача нараховувати в подальшому щомісячну державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 р. позов задоволений частково: визнані незаконними дії посадових осіб відповідача щодо відмови у виплаті на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, зобов'язано відповідача здійснити позивачеві виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволені інших вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої змінити з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта (а. с. 5), копією пенсійного посвідчення (а.с.6). Листом відповідача № 543/ос від 17.12.2008 р. позивачеві відмовлено у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у зв'язку з тим, що на законодавчому рівні порядок виплати зазначеного підвищення до пенсії не встановлено (а.с.8).
Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції не є спірними. Спірним у даній справі є питання щодо виплати та розмірів виплати підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-IV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-XII) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є вірним.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року - 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року - 124 грн. 53 коп.
Таким чином, розмір невиплаченої відповідачем суми доплати до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає 710 грн. 90 коп., а саме за липень: (410,06х23 дні/31 день х 30%) =91грн.27 коп.; за серпень-грудень 2007 року: (410,06х2 місяці (серпень-вересень)х30%)=246 грн. 03 коп.)+ (415,11х3 місяці (жовтень-грудень)х30%) = 373 грн. 60 коп.)=619 грн.63 коп.+91 грн. 27 коп. = 710 грн. 90 коп.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
За приписами статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 грн., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 грн., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 грн.
Розмір невиплаченої відповідачем суми доплати до пенсії позивачеві за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року складає 715 грн. 21 коп. виходячи з наступного розрахунку:
- розмір підвищення, який відповідачу необхідно було виплатити позивачу за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 1072 грн. 83 коп. (3576 грн. 16 коп. (155 грн. 16 коп. (за травень 481 грн. х 10 днів/31день) + 481 грн. (червень 2008 року) + 1446 грн. (482 грн. х 3 міс.(липень-вересень 2008 року) + 1494 грн. (498 грн. х 3 міс. (жовтень-грудень 2008 року) х 30%),
- розмір фактично виплаченого відповідачем підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 357 грн. 62 коп. (15 грн. 52 коп. (травень 2008 року 48 грн. 10 коп. х 10 днів/ 31 день) + 48 грн. 10 коп. + 144 грн. 60 коп. (48 грн. 20 коп. х 3 міс.) + 149 грн. 40 коп.(49 грн. 80 коп. х 3 міс.).
- розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року складає 715 грн. 21 коп. (1072 грн. 83 коп. - 357 грн. 62 коп.).
Суд першої інстанції, виходячи з того, що нарахування пенсії не було здійснене відповідачем, а за законом тільки органи пенсійного фонду здійснюють нарахування, перерахунки пенсій та враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, прийшов до фактично вірного висновку про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у виплаті позивачеві доплати до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року та зобов'язання здійснити таке нарахування і виплату. Але при цьому суд не обґрунтував, чому не задовольнив спосіб захисту порушених прав, обраний позивачем, а саме, позивач просила зобов'язати відповідача стягнути на її користь суму недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в конкретній сумі. Колегія суддів з огляду на приписи п.3 ч.1 ст.18 та ч.4 ст.105 КАС України вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по вказаних виплатах в конкретній сумі підлягають задоволенню, тому резолютивна частина постанови в цій частині підлягає зміні.
Крім того суд першої інстанції допустив процесуальне порушення, не зазначивши межі задоволених позовних вимог. А саме, суд задовольнив позов частково, виходячи з заявлених позовних вимог за 2007-2008 роки, визначив при цьому про задоволення позовних вимог з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року без визначення кінцевої дати - 31.12.2008 року, тому резолютивна частина постанови підлягає доповненню з зазначенням кінцевої дати щодо визнання неправомірними дій відповідача та конкретного періоду стягнення з відповідача заборгованості по виплаті підвищення до пенсії.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості позовних вимог про вирішення питання про зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування підвищення пенсії у відповідності до Закону №2195-IV, оскільки суд у задоволенні цієї частини позову відмовив.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону до спірних правовідносин і дійшов до правильних висновків про необхідність виплати суми заборгованості по зазначених виплатах, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, але постанова суду підлягає зміні оскільки судом першої інстанції допущені порушення процесуального закону: не визначено конкретний період задоволених позовних вимог за 2008 рік; необґрунтовано обраний інший спосіб захисту порушеного права (зобов'язав виплатити заборгованість замість стягнути і без зазначення суми заборгованості), який фактично є тотожнім з позовною вимогою позивача, але може привести до труднощів при виконанні судового рішення.
Постанова в повному обсязі складена 02 червня 2009 року.
Керуючись ст.195, ст.196, п.2 ч.1 ст.198, п.1, п.2 ч.1 ст.201, ч.2 ст. 205, ст. 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області про відновлення пропущеного строку зверненя до адміністративного суду за захистом своїх прав, визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії змінити.
Доповнити другий абзац резолютивної частини постанови після словосполучення «з 22 травня 2008 року» словосполученням «до 31 грудня 2008 року».
Абзац третій резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:
«Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області на користь ОСОБА_1заборгованість з виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року в сумі 710,90 грн. та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року в сумі 715,21 грн. а всього 1426,11 грн.».
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд