Судове рішення #5035800
бенко К

бенко К.П.

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Папазова Г.П.

 

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

П ОС Т А Н О В А

І м е н е м  У к р а ї н и

 

26 травня 2009 року                                                 Справа № 2а-1395/09/0570

 

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Василенко Л.А.,

суддів:                      Ханової Р.Ф.,

                                  Старосуда М.І.,

при секретарі           Чуріковій Я.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1., представника відповідача ОСОБА_2

розглянула апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2009 р. у справі № 2а-1395/09 за позовом ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Ворошиловському м.Донецька про визнання неправомірним рішення від 12.04.2005р.            № 0007411740/0 і, -     

В С Т А Н О В И Л А :

 

У квітні 2005 року ОСОБА_3 звернулась до Ворошиловського районного суду м.Донецька зі скаргою про визнання неправомірним рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 0007411740/0 від 12.04.2005 року, яким позивачеві було донараховано суму податкового зобов'язання з податку на доходи від підприємницької діяльності в сумі 43555 грн. 10 коп.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 07.07.2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 01.11.2005, скаргуОСОБА_3 задоволено, а саме, рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 000741174/0 від 12.04.2005 року визнано неправомірним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2008 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька задоволено частково: рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 07.07.2005 і ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 01.11.2005 у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2008  суд зобов'язано врахувати викладені в ухвалі вимоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що в 2004 році вона перебувала на спрощеній системі оподаткування та сплачувала єдиний податок в розмірі 200 грн. відповідно до  Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727 від 03.07.1998 року, внаслідок чого вважає рішення податкового органу про донарахування суми податкового зобов'язання неправомірним.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2009 позовні вимоги  задоволені: визнано неправомірним податкове повідомлення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька від 12.04.2005р. № 0007411740/0, яким визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 43555 грн. 10 коп.

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача при апеляційному перегляді справи доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та законним.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Податковим повідомленням Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька №0007411740/0 від 12.04.2005 року ОСОБА_3 донарахована сума податкового зобов'язання з податку на доходи від підприємницької діяльності у розмірі 43555,10 грн. Підставами донарахування стали: підпункт "г" пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", ст.ст. 7, 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та декларація про доходи, отримані приватним нотаріусом Ізетовою Н.І. з 01.01.2004р. до 31.12.2004р.

Позивач, станом на 2004 рік, не мала статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23.03.2004р. у цивільній справі №2-1209/04, яке набрало законної сили, визнані неправомірними  дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, пов'язані з відмовою про переведення приватного нотаріуса Донецького нотаріального округу ОСОБА_3  на спрощену систему оподаткування і зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м.Донецька  перевести приватного нотаріусаОСОБА_3  з 01.01.2004 року на спрощену систему оподаткування та видати їй відповідне свідоцтво.

На виконання зазначеного рішення суду ОСОБА_3 було видано свідоцтво про сплату єдиного податку на 2004 рік, яке було отримане позивачем, що підтверджується особистим підписом на корінці свідоцтва.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін,  дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Обставини, встановленні судом першої інстанції знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді і не є спірними.

Предметом даного спору є наявність або відсутність підстав для визначення позивачеві податку з доходів фізичних осіб.

Позивач вважаючи себе платником єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності об'єктів малого підприємництва» № 727  від 03.07.1998р. звітував до податкового органу декларацією про доходи, одержані з 01 січня до 31 грудня 2004р. (а.с. 22, 23), якою визначив суму одержаного валового доходу від приватної нотаріальної діяльності у розмірі 335039,25 грн.

Доказів, що за чотири звітні податкові періоди 2004 року позивач сплачувала до Державного бюджету України єдиний податок, під час розгляду справи,  впродовж всіх судових розглядів,  не надано.

Відповідно до п.6 вищезазначеного Указу суб'єкт малого підприємництва, (яким вважає себе позивач у справі), який сплачує єдиний податок, не є платником певних видів податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва).

Відсутність факту сплати єдиного податку за 2004 рік позбавляє можливості звільнити позивача від сплати податку з доходів.

Колегія суддів зазначає, що надавши декларацію про доходи за 2004 рік, та визначивши суму одержаного валового доходу, позивач безпідставно не визначила і не сплатила суму податку на доходи., внаслідок чого зазначений податок правомірно обчислений податковим органом.

Отримавши свідоцтво про сплату єдиного податку  позивач не тільки не сплатила єдиний податок за спірний 2004 рік, але й не звітувала до податкового органу про результати своєї діяльності за звітні податкові періоди, а також не скористалася правом на надання уточнюючого розрахунку щодо декларування доходів відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно звільнив позивача від сплати податку та скасував спірне податкове повідомлення, а також порушив норми процесуального права, не врахувавши висновки  суду касаційної інстанції в порушення ч.5 ст. 227 КАС України.

  З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, її доводи спростовують висновки суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови, якою в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

В повному обсязі постанова виготовлена 29 травня 2009 року.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198  ч.1 п.3, ст. 202 ч.1 п.4, ст. 205 ч.2, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

 

                                                           П О С Т А Н О В И Л А :

 

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2009 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м,Донецька про визнання неправомірним рішення від 12.04.2005р. № 0007411740/0 скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м,Донецька про визнання неправомірним рішення від 12.04.2005р. № 0007411740/0 відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

 

Головуючий:                                                                                       Л.А. Василенко

 

    Судді:                                                                                                   Р.Ф. Ханова

 

                                                                                                                          М.І. Старосуд

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація