Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Гальченко І.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 травня 2009 року Справа № 2а-160/09/0506
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханова Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 31 березня 2009р. у справі № 2а-160/09 за позовомОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Волноваському районі Донецької області про зобов'язання нарахувати соціальну допомогу, стягнення суми, і
В С Т А Н О В И Л А :
10 березня 2009р.ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Волноваському районі Донецької області, в якому просила поновити їй строк звернення до суду з адміністративним позовом, зобов'язати відповідача нарахувати їй щомісячну державну соціальну допомогу за 2006, 2007 роки в сумі 2733,30грн., за 2008р. -1158,60грн., а всього 3891,9 грн.
Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 31 березня 2009р. позовні вимоги задоволені частково: позивачеві поновлений строк звернення до суду; визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії позивачеві як дитині війни за період з 09.07.2007р. до 21.12.2008р.; зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату за рахунок Державного бюджету України позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007р. до 31.12.2008 р. ( з урахуванням сплаченої у 2008 р. - 579,3 грн.), стягнуто з Державного бюджету на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 3,4 грн.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач народилася 26.01.1942 року та має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення № 68539 (а. с. 8).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду скасувати з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесена до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.7), копією пенсійного посвідчення (а.с.8), що не оскаржується відповідачем.
Відповідно до довідки відповідача (а. с. 13) позивач отримала підвищення до пенсії як дитина війни: в травні та червні 2008р. в розмірі 48,.10 грн., в липні-вересні 2008р. - 48,2 грн., в жовтні-грудні 2008 р. - 49,8 грн. щомісяця.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке полягає в необґрунтованому незастосуванні судом приписів ч.1 ст.100 КАС України щодо відмови у позові у зв'язку з пропущенням позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки на цьому наполягав відповідач.
Приписами частини 2 статті 99 КАС України передбачено застосування річного строку звернення до суду з адміністративним позовом у випадку, якщо законом не встановлено інше.
Згідно ч. 2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Питання про наслідки пропущення строку розглядається на етапі судового розгляду першочергово, зазвичай не переходячи до розгляду справи по суті. Якщо відповідач зробив відповідну заяву, а позивач заперечує факт пропущення строку, тоді цей факт підлягає доказуванню. Позивач може заперечувати проти такої заяви відповідача також посиланнями на поважність причин пропущення строку.
Колегією суддів встановлено, що в мотивувальній частині постанови суду першої інстанції відсутнє обґрунтування поважності причини пропущення строку звернення до суду, а в резолютивній частині постанови суд проголошує про поновлення позивачеві строку звернення до суду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції фактично не розглянута заява відповідача про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Позивач в судовому засіданні першої інстанції не була присутня, в позовній заяві просила поновити їй строк звернення до адміністративного суду, оскільки про порушення своїх прав вона дізналася 15.03.2008р. після судових розглядів аналогічних справ та висвітлення їх у пресі.
Кодексом адміністративного судочинства не передбачена можливість поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, а при визначенні наслідків пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом не можуть застосовуватися правила ст. 102 КАС України, якою визначена можливість незастосування наслідків пропущення процесуальних строків.
Колегія суддів вважає, що позивачем не надано суду доказів поважності причини пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, а юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною.
Таким чином, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог до 10.03.2008 р. у зв'язку з пропущенням позивачем річного строку звернення до адміністративного суду(позивач звернулася до суду 10.03.2009р.).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року -470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.
Колегія суддів вважає, що суд першої правильно встановив обставини справи та прийшов до вірного висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії позивачеві як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на місяць за період з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, який відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України вийшов за межі позовних вимог для повного захисту інтересів позивача, щодо зобов'язання відповідача нарахувати та провести виплату позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни з 22.05.2008р. до 31.12.2008 р.
Водночас колегія суддів, виходячи з аналізу приписів ст. 18 ч.1 п.3, ст. 105 п.4 КАС України, вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив без уваги обраний позивачем спосіб судового захисту, а саме не звернув увагу, що позивач просила зобов'язати відповідача здійснити їй нарахування в конкретній грошовій сумі, і тому колегія суддів з огляду на приписи ч. 1 ст. 195 КАС України виходить за межі апеляційної скарги і приходить до висновку, що постанова суду в цій частини підлягає зміні, а саме, необхідно зобов'язати нарахувати та провести виплату позивачеві відповідну суму недоплаченого підвищення до пенсії.
Розмір недоплаченого позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни складає за період з 22 травня до 31 грудня 2008 року складає 715 грн. 21 коп., виходячи з наступного розрахунку:
- розмір підвищення, який відповідач повинний був нарахувати та виплатити позивачеві у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року - 1072 грн. 83 коп. (3576 грн. 16 коп. (155 грн. 16 коп. (за період з 22.05.2008р. до 31.12.2008р.- 481,0 грн. х 10 днів / 31 день) + 481,0 грн. (червень 2008 року) + 1446, грн. (482,0 грн. х 3 міс.(липень-вересень 2008 року) + 1494,0 грн. (498,0 грн. х 3 міс. (жовтень-грудень 2008 року) х 30%),
- розмір фактично виплаченого відповідачем підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року - 357,62 грн. (15,52 грн. (травень 2008 року 48,1 грн. х 10 днів / 31 день) + 48,1 грн. + 144,6 грн. (48,2 грн. х 3 міс.) + 149,4 грн. (49,8 грн. х 3 міс.).
- розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року складає 715, 21 грн. (1072,83 грн. - 357,62 грн.).
Крім того суд першої інстанції порушив норми матеріального права, прийшовши до невірного висновку про те, що підлягають задоволенню позовні вимоги за період з 01.01.2008р. до 22.05.2008р. і визначивши протиправною бездіяльність відповідача у цей період, оскільки, як зазначалося вище, тільки 22.05.2008р. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про те, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни визнані такими, що не відповідають Конституції України
Колегія суддів відповідно до приписів ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з державного бюджету присуджує на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 0,6 грн., оскільки позов задоволений частково.
Таким чином, судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального та матеріального права, які привели до частково неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової.
Постанова виготовлена в повному обсязі 29 травня 2009 року.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202 ч. 1 п. 4, ст. 205 ч.2, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Волноваському районі Донецької області задовольнити частково.
Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 31 березня 2009р. у справі за позовомОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Волноваському районі Донецької області про зобов'язання нарахувати соціальну допомогу, стягнення суми скасувати.
ПозовОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Волноваському районі Донецької області про зобов'язання нарахувати соціальну допомогу, стягнення суми задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Волноваському районі Донецької області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1як дитині війни за період з 22.05.2008р. до 31.12.2008р.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Волноваському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008р. до 31.12.2008 року в сумі 715,21 грн.(сімсот п'ятнадцять грн. 21 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користьОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 0,6 грн. (60 коп.).
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд