Справа № 11а-4б9 2006 р. Головуючий у 1 інстанціі-Заїка Г.М.
Доповідач-Слісарчук Я.А.
УХВАЛА
Іменем України
" 27 " червня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
Головуючого Романова. О. В.
Суддів Ткаченка В.Л.
Слісарчука Я.А.
З участю прокурора Глазунова С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 квітня 200 6 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, несудимого,
засуджено :
· за ст. 307 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік 3 місяці обмеження волі без конфіскації майна;
· за ст.ст.15 ч.3,307 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік 5 місяців обмеження волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим до відбуття остаточно визначено 1 рік 5 місяців обмеження волі без конфіскації майна.
Запобіжний захід залишений попередній - підписка про невиїзд.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог
ст. 81 КПК України.
Як визнав суд, 8 листопада 2005 року ОСОБА_1 у невстановлених слідством місці та невстановленим шляхом незаконно придбав наркотичний засіб макову солому вагою у висушеному стані 329,063 грам, який переніс у квартиру АДРЕСА_1, де незаконно зберігав з метою збуту.
15 листопада 2006 року біля 14 години ЗО хвилин, у вищевказаному помешканні, засуджений намагався незаконно збути ОСОБА_2 200 грам макової соломи, однак свої злочинні дії не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки в квартиру зайшли працівники міліції. При огляді житла засудженого було виявлено 129,063 грам наркотичного засобу-макової соломи, яку ОСОБА_1 незаконно зберігав з метою збуту.
Засуджений ОСОБА_1 вирок просить змінити, пом'якшити йому покарання, визначивши його таким, що не пов'язане з обмеженням волі. Вказує на те, що суд не достатньо врахував, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, має позитивні характеристики та має на своєму утриманні малолітню дитину.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що вирок суду є законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнала, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчинені злочинів при встановлених у вироку обставинах, підтверджується розглянутими у судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
Дії ОСОБА_1 за ст.ст. 307 ч.2, 15 ч.3 307 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.
Що стосується призначеного покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України. Суд врахував, що засуджений щиро розкаявся, є особою яка немає судимості, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину і призначив йому більш м'яке покарання ніж передбачене санкцією ст. 307 ч.2 КК України у вигляді обмеження волі.
Підстав для його пом'якшення про, що наголошує в своїй апеляції засуджений, колегія суддів не знаходить.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського
міськрайонного суду Житомирської області від 21 квітня 2006 року, щодо нього-без зміни.