Справа № 22ц-225 2009 р. Головуючий у 1-й інст. Дячишин В.Ф.

Категорія 28 Доповідач Юхимнко А.Г.

УХВАЛА

Іменем України

25 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Юхименка А.Г.,

суддів Курій Н.М., Мікуш Ю.Р., секретаря Панчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 15 липня 2009 року;

встановила:

Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з участю третіх осіб ОСОБА_6 і Будинкоуправління №3 Львівської КЕЧ про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої неналежним виконанням зобов»язання по ремонту його квартири.

Стягнуто з відповідачів солідарно в користь позивача 10000 гривень матеріальної шкоди та 4000 гривень моральної шкоди, а всього 14000 гривень.

В користь держави стягнуто з відповідачів солідарно 40 грн. судового збору та 30 грн. витрат за ІТЗ розгляду справи.

В решті позовних вимог відмовлено за їх безпідставністю.

Рішення суду оскаржили відповідачі, просять його скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити, оскільки їхньої вини в залитті квартири позивача із каналізаційних труб немає, винним в цьому є Будинкоуправління №3, на обслуговуванні якого знаходиться будинок, яке, як Виконавець відповідно до Закону «Про житлово-комунальні послуги» та Типового Договору про надання послуг, несе відповідальність за технічний стан внутрішньобудинкових мереж, з його вини забилась каналізаційна система, а тому фекальними водами було залито квартиру позивача; суд безпідставно взяв за основу акти домоуправління та пояснення його працівників, хоч будинкоуправління не наділено функціями робити експертні висновки щодо неналежного проведення ремонтних робіт, позивач не навів доказів пошкодження паркету та килимів.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити частково: рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, т.я. судом допущено порушення процесуального права, які призвели до постановлення неправильного рішення.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що між позивачем та відповідачами згідно усної домовленості проведені ремонтні роботи, внаслідок яких ними (відповідачами) неправильно проведено закольцовку системи теплопостачання під»їзду, звужено діаметр каналізаційних труб, не встановлено ревізію для чистки загального стояка в підвалі та скидання каналізаційного сміття в каналізаційний стояк, що призвело до прориву каналізаційної труби, чим пошкоджено паркет в двох кімнатах позивача та зіпсовано килими. На відновлювальний ремонт ним витрачено 11630 грн. та такими діями відповідачів йому завдано моральної шкоди.

Однак такий висновок зроблено з порушенням вимог ч.2 ст.311 ЦПК України, яка передбачає, що висновки і мотиви, з яких скасовано рішення, є обов»язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи, та без всебічного з»ясування обставин справи, прав та обов»язків сторін.

Так, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 24 листопада 2008 року аналогічне за мотивами первинне рішення суду по цій справі було скасовано з направленням справи на новий розгляд суду першої інстанції на підставі п.4 ст.311 ЦПК України (а.с.153-154) з мотивів непритягнення до участі в справі будинкоуправління №3, з вини якого, за поясненнями відповідачів, сталося залиття квартири позивача.

Однак в порушення вимог ст.ст.129,130,156 ЦПК України та п.п.2,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» №5 від 12.06.09 р. суд не призначив по справі попереднє судове засідання, а відповідно його і не проводив та не постановив ухвали про призначення справи до розгляду.

В судовому засіданні 20 березня 2009 року головуючий поставив на обговорення питання про притягнення до участі в справі «як 3-тю особу ЛКП»(, однак ухвали з цього питання суд не прийняв, а головуючий оголосив перерву без зазначення її терміну (Журнал судового засідання а.с.159).

З Журналів судових засідань від 13 квітня та 15 липня 2009 року не видно як вирішилось зазначене питання, однак участь в розгляді справи в якості третьої особи приймали представники Будинкоуправління №3 КЕВ м.Львова ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і ОСОБА_9, при чому довіреності на участь останніх двох підписані не керівником, а іншою не уповноваженою особою (а.с.174,176).

Відповідно до ст.ЗО ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Треті особи стороною в справі не являються, тому колегія суддів вважає, що хоч Домоуправління №3 приймало участь у справі в якості третьої особи, все ж таки суд не виконав вказівок вищої інстанції щодо притягнення його до участі в справі співвідповідачем.

Це порушення є суттєвим, що вбачається з наступного.

З рішення суду вбачається, що відповідачі згідно усної домовленості з позивачем з весни по 13 липня 2007 року проводили в його квартирі, що знаходиться на першому поверсі будинку, ремонтні роботи з відключенням від системи центрального опалення та заміною в підвальному приміщенні будинку каналізаційної труби (стояка), при цьому позивач не мав претензій до виконаних робіт та оплатив відповідачам обумовлену за це суму.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21.07.2005 року «Виконавець» відповідає за технічний стан внутрішньобудинкових мереж.

Будинок, в якому знаходиться квартира позивача, перебуває на обслуговуванню Будинкоуправління №3, тобто воно є «Виконавцем», а тому відповідає за технічний стан каналізаційної системи в підвальному приміщенні будинку, де сталося пошкодження каналізаційної труби (стояка).

З моменту закінчення ремонтних робіт (13 липня 2007 р.) по 4 грудня 2007 року ні власник квартири ОСОБА_5, ні Будинкоуправління, як орган, що відповідає за технічний стан каналізаційних мереж, не висловлювали ніяких претензій щодо проведених відповідачами робіт по заміні труби та її функціонуванню (злив та водовідведення), з пояснень сторін та третьої особи вбачається, що після 13 липня 2007 року ремонтні роботи (заміна паркетної підлоги і т.і.) в квартирі позивача проводили інші особи.

Визнавши відповідачів винними в залитті квартири позивача через неналежний стан каналізаціїної труби (стояка), суд тим самим фактично вирішив питання про відсутність в цьому вини Будинкоуправління №3, як «Виконавця» відповідального за технічний стан підвальної каналізаційної мережі, тобто вирішив питання про його права і обов»язки не притягнувши його до участі в справі співвідповідачем, тому рішення відповідно до вимог п.4 ч.І ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд суду першої інстанції.

При новому розгляді суду слід виконати вимоги процесуального права щодо проведення попереднього судового засідання, притягнути до участі в справі співвідповідачем Будинкоуправління №3 КЕВ (КЕЧ) та вирішити спір відповідно до вимог процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.ст.307,311 ЦПК України, колегія суддів;

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 15 липня 2009 року задовольнити частково.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 15 липня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили

Головуючиий

Судді