Справа № 22ц-324 2010 р. Головуючий у 1-й ОСОБА_1

Категорія 45 Доповідач Юхименко А.Г.

УХВАЛА

Іменем України

22 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Юхименка А.Г., суддів Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря Балюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 листопада 2009 року;

встановила:

Оскаржуваним рішенням задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Виділено кожному із сторін для ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку в натрі по 1\3 частці з зазначенням розмірів відповідно до варіанту №1 судової будівельно-технічної експертизи №2034 від 25.09.2009 р. та площею для ОСОБА_4 1145 кв.м., для ОСОБА_2 площею 1145 кв.м і для ОСОБА_3 площею 1146 кв.м.

Рішення оскаржили відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, просять його скасувати, оскільки суд допустив порушення процесуального права, рішення неможливо виконати, т.я. висновки судової експертизи що до схеми та площі земельної ділянки в розмірі 3436 кв.м. (0,3436 га) не відповідають фактичному, який відповідно до Ситуаційного плану Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру в Західному регіоні «Західгеодезкартографія» становить 3075 кв.м. (0,3075 га), який було складено цим органом на замовлення сторін для виготовлення Державних актів кожному із сторін. Суд їх заперечення та пропозицію усунути суперечності шляхом оскарження висновків експертизи не врахував, також вони не змогли скористатись можливістю встановити порядок користування земельною ділянкою згідно наявного в справі Ситуаційного плану ділянки шляхом пред»явлення зустрічного позову.

Вислухавши доповідача, пояснення позивача та апелянтів, які просять направити справу на новий розгляд, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити частково, рішення суду скасувати, а справу направити суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії попереднього судового засідання, виходячи з наступного.

Відповідно до норм глави З ЦПК України та роз»яснень Пленуму Верховного Суду України, даних ним судам у Постанові №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» проведення попереднього судового засідання є обов»язковим, оскільки дана стадія процесу є самостійною і важливою та створює необхідні умови для правильного і своєчасного вирішення справи, ухвалення законного й обгрунтованого судового рішення.

Згідно ст.156 ЦПК (п.20 Постанови Пленуму) після проведення всіх дій, необхідних для розгляду справи, суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені. І встановлює дату розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що суд в попередньому судовому засіданні 28 квітня 2009 р., без фіксування судового засідання технічними засобами та з»ясування відношення сторін до позову та самого предмету позовних вимог, не з»ясувавши у сторін характер і коло питань призначив будівельно-технічну експертизу(а.с. 19-21).

Після проведення експертизи в судовому засіданні, знову ж таки без фіксування судового засідання технічними засобами (а.с.42-44,45), в порядку ст.ст.212-216,218 ЦПК України було постановлено та проголошено оскаржуване рішення.

В справі відсутні докази того, що після проведення експертизи по справі було проведено попереднє судове засідання з постановленням відповідної ухвали. Вказане ствердили сторони в засіданні судової колегії.

Також відсутні докази того, що рішення постановлено в передбаченому ч.4 ст.130 ЦПК України порядку.

Вказане порушення вимог процесуального права на думку колегії є підставою для скасування рішення, оскільки воно призвело до неправильного вирішення спору, що вбачається з наступного.

Сторонами не заперечується, що за їх заявою з відповідною оплатою і участю в травні 2009 року ДП «Західгеодезкартографія» проведено топографічну зйомку спірної земельної ділянки з додатковими контрольними вимірами на місці. По наслідкам такого обстеження складено ситуаційний план ділянки, який суттєво відрізняється за схемою і розмірами від схеми і розмірів висновку судової експертизи (а.с.41,41,26-31).

Відповідачі звертали увагу суду на зазначені обставини, заперечували проти позову, однак суд в порушення вказівок Пленуму Верховного Суду України, даних в його Постанові №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» не надав можливості відповідачам пред»явити зустрічний позов, не роз»яснив їм право залучити до участі в справі представників ДП «Західгеодезкартографія» в якості спеціаліста та представників Сокільницької сільської ради на території якої знаходиться спірна земельна ділянка з врахуванням того, що Державний акт на дану земельну ділянку на ім»я покійного ОСОБА_5 рішенням Пустомитівського райсуду Львівської області від 29 вересня 2008 року визнано недійсним, а новий Державний акт не видавався.

Уточнення предмету позовних вимог (виділ частки в натурі чи встановлення порядку користування земельною ділянкою), пред»явлення зустрічного позову, визначення складу осіб, які мають брати участь у справі і т.і. обов»язково має вирішуватись судом першої інстанції в попередньому судовому засіданні, проведення такого не входить в компетенцію апеляційної інстанції, тому рішення слід скасувати, а справу направити на новий розгляд суду першої інстанції зі стадії попереднього судового засідання.

Керуючись главою 3 розділу III та ст.ст.307,311 ЦПК України, колегія суддів;

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 листопада 2009 року задовольнити частково.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 листопада 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд суду першої інстанції зі стадії попереднього судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді