Судове рішення #50349
Справа № 11а-487

Справа № 11а-487                                                Головуючий у 1 інстанції- Гресько В. А.

Категорія-121 ч. 2,185 ч. З                               Доповідач у 2 інстанції  - Ткач С.А.

 

                     УХВАЛА  

         ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 червня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого -судді    Романова О.В. суддів Ткача С.О.

Ткаченка В.Л.

                                             з участю:

прокурора   ..............    Глазунова С.В.

засудженого.............. ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Емільчинського районного суду від 11 квітня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець АДРЕСА_1, мешканець АДРЕСА_2, раніше не судимий,

засуджений до позбавлення волі: за ст. 121 ч. 2 КК України на 8 років 6 місяців;

за ст. 185 ч. З КК України на 3 роки.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено 8 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 96 КК України до засудженого застосовано примусове лікування від алкоголізму в місцях позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 - 181 грн. 53 коп. судових витрат за проведені експертизи, на користь ОСОБА_2 1500 гривень матеріальної шкоди; з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_5 1500 гривень матеріальної і моральної шкоди.

 

Суд визнав ОСОБА_1 винним в тому, що 10 травня 2005 року близько 24 год. в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_4, ОСОБА_3, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, підійшли до будинку потерпілого в АДРЕСА_3, домоглися, що той відкрив двері, зайшли в приміщення. ОСОБА_1 металевим цепом наніс 3-4 удари в область голови, тулуба ОСОБА_5, в цей час «битою» по голові, тулубу, спині, ногах потерпілого удари наносив також ОСОБА_3, кулаками і цепом ОСОБА_4.

Далі всі гуртом били потерпілу ОСОБА_6 металевим цепом, «битою» по голові, тулубу, сідницях, спині. Особисто ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_6 металевим цепом біля 5 ударів та біля 10 ударів ногами по голові, тулубу, різних частинах тіла.

Внаслідок побиття ОСОБА_5 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких настала смерть потерпілої. / ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за скоєний злочин визнані винними та засуджені до позбавлення волі вироком суду від 23 вересня 2005 року і даний вирок ухвалою апеляційного суду від 7 березня 2006 року залишений без зміни).

17 травня 2005 року біля 13 год. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння таємно проник в будинок ОСОБА_7, в АДРЕСА_4, звідки викрав обручку із золота, чоловічу куртку, 400 гривень та 100 ЄВРО, всього на загальну суму 1527 гривень.

В апеляції засуджений просить змінити вирок суду, пом'ягчить призначене покарання, застосувати ст. 69 КК України, призначить покарання не пов'язане з позбавленням волі. Мотивує тим, що він хворіє тяжкою формою туберкульозу, вину визнав, раніше не судимий, має малолітню дитину. Стверджує, що жив в будинку ОСОБА_7, тому проникнення при скоєнні крадіжки не було.

З запереченні на апеляцію ОСОБА_1 державний обвинувач вважає вирок законним та обґрунтованим, доводи засудженого безпідставними.

Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав апеляцію, заперечення прокурора проти апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 в умисному заподіянні   тяжкого   тілесного   ушкодження   ОСОБА_5,   ОСОБА_6,

небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6, вчиненому групою осіб та в таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, є обґрунтований, правильний, відповідає фактичним обставинам справи не оскаржується можливими апелянтами та засудженим, який заперечує лише вчинення проникнення в будинок потерпілої ОСОБА_7

На обґрунтування свого висновку суд послався на показання ОСОБА_1, який ствердив факт побиття з його участю ОСОБА_5 і ОСОБА_6 при зазначених у вироку обставинах та скоєння крадіжки індивідуального майна з будинку ОСОБА_7. Стверджує, що жив у ОСОБА_8, тому кваліфікуючий признак проникнення у житло - відсутній.

Суд обґрунтовано послався у вироку на показання потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_2, які спростували покази засудженого, пояснили суду, що під час їх відсутності у будинок було здійснене проникнення, на сейфі зірваний замок, викрадена національна і іноземна валюта, вироби із золота та інше.

Обґрунтовуючи винність засудженого в умисному тяжкому тілесному ушкодженні та такому, що спричинило смерть потерпілої суд послався на показання потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, оголошені показання потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_2, якими стверджується вчинення ОСОБА_1 злочину. Покази зазначених осіб послідовні, логічні і спростовують твердження засудженого, про його другорядну роль у вчиненому.

Районний суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. ст. 121 ч. 2, 185 ч. З КК України, а міру покарання визначив відповідно з правилами ст. 65 КК України. По справі не встановлено обставин, які пом'якшують покарання засудженого. Обставиною, яка обтяжує покарання суд визнав - вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який характеризується негативно суд мотивував призначення покарання у виді позбавлення волі.

Колегія суддів не встановила підстав для задоволення апеляції засудженого, пом'якшення призначеного покарання, а призначене судом першої інстанції ОСОБА_1 покарання вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

По справі не встановлено, що ОСОБА_1 має хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, тому рішення суду про застосування щодо нього примусового лікування від алкоголізму необхідно виключити.

Керуючись ст. ст. 365-366 КПК України, колегія суддів,-

 

УХ ВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Емільчинського районного суду від 11 квітня 2006 року щодо нього - без зміни.

В порядку ч. 2 ст. 365 КПК України виключити з вироку суду вказівку про застосування щодо ОСОБА_1 на підставі ст. 96 КК України примусового лікування від алкоголізму.

4

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація