Справа № 22ц-7158/10 Головуючий у І інстанції

Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .

Категорія 14.12.2010

УХВАЛА

Іменем України

14 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Лагценка В.Д.,

суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,

при секретарі Ходаковській А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляційною скаргою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, ТОВ «Фірма «Доріс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2004 року позивачі звернулись з вищенаведеним позовом, який обгрунтовували тим, що, що чоловік та батько позивачів - ОСОБА_4 14 березня 2003 року близько 14 години 45 хв., знаходячись на робочому місці, при будівництві житлового будинку по вул. Волоській, 50-56/38 в м. Києві, виконуючи свої службові обов'язки, впав із висоти сьомого поверху (23м), внаслідок чого отримав смертельні травми.

Після його смерті залишилися двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_4 працював в ТОВ «Фірма Доріс» на підставі трудового договору.

Просили стягнути з відповідача на її користь одноразову допомогу в розмірі 21829,60 грн., невиплачену пенсію по втраті годувальника в розмірі по 5179,50 грн. на кожну дитину, стягувати щомісячно пенсію на по втраті годувальника в розмірі 121,92 грн. на кожну дитину, стягнути з відповідача на її користь вартість придбаних пам'ятника та огорожі в розмірі 4 938,04 грн. та 105 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 26 травня 2009 року Стягнуто на користь ОСОБА_1 з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві одноразову допомогу в розмірі 21829,60 грн.; невиплачену пенсію по втраті годувальника

в розмірі по 5179,50 грн. на користь кожної дитини - ОСОБА_1 J1.A. та ОСОБА_3, стягнуто щомісячно пенсію по втраті годувальника в розмірі 121,92 грн. на користь ОСОБА_5 - 18 березня 1995 року до досягнення нею повноліття, а на користь ОСОБА_5 JI.A. ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно пенсію по втраті годувальника в розмірі 121,92 грн. на час її навчання, до досягнення 23 років та стягнуто на користь ОСОБА_1 вартість придбаних пам'ятника та огорожі в розмірі 4938,04 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням апелянт звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просила скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.З ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з наданих сторонами доказів.

Постановляючи рішення та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 знаходився з товариством у трудових відносинах, що підтверджується копію наказу № 8-к від 23 грудня 2002 року про прийняття на роботу ОСОБА_4, (а.с.146), йому проводились інструктажі з охорони праці (а.с.52) та відповідно отримував заробітну плату (а.с.58, 59).

Суд першої інстанції правильно вважав, що нещасний випадок на виробництві стався саме з вини відповідальних осіб фірми «Доріс», так як ОСОБА_4 не міг скористатися пасом безпеки. Крім того ОСОБА_4 на момент смерті мав двох неповнолітніх дітей, дочок ОСОБА_6 та дочку ОСОБА_7, (а.с.22,23), яки після смерті батька знаходились на утриманні матері, (а.с. 30). З копії свідоцтва про смерть (а.с. 21) вбачається, що смерть ОСОБА_4 сталась 14 березня 2003 року від закритої травми грудної клітки та черевної порожнини. Дружиною померлого є ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, (а.с.25).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: 0 своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, в разі його смерті, виплачуючи особам, які перебували на його утриманні; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної пРацездатності або смерті потерпілого; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; є) грошову суму За моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому; 2) організувати Поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до МісДевих умов. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються ^страхованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, 3ареєстровано підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального СтРахування від нещасних випадків чи ні.

Згідно п. 7 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне СтРахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні. В силу п.9. ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого члени його сім'ї мають право на одержання від Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв'язку із втратою годувальника) та послуг, пов'язаних з похованням померлого.

Відповідно Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної на 2003 рік" від 26 грудня 2002 року розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2003 року встановлено в сумі 185 гривень. Відповідно наданих в судове засідання відомостей про заробітну плату, ОСОБА_4, працюючи у ТОВ "ДОРІС", отримував менше встановленої мінімальної заробітної плати, (а.с. 6), що вказує на порушення вимог чинного законодавства. Таким чином, розрахунок одноразової допомоги повинен проводитись виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством. В зв'язку з цим сума одноразової допомоги на момент звернення позивачки до суду становила 11 100 гривень, (185 грн. х 12 місяців х 5 років - 11 100 грн.)

Крім того, згідно ст. 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю підлягає індексації на підставі рішення суду. Враховуючи той факт, що нещасний випадок стався 14.03.2003 року, але до цього часу позивачкою не отримано будь-якої матеріальної допомоги, суд першої інстанції правильно враховував індекс інфляції, встановлений Мінстатом України, внаслідок затримки виплати відповідачем суми шкоди, заподіяні збитки, суд також правильно вважав, що позивачка, що повинна отримати одноразову допомогу в сумі 21829,60 грн., вказане підтверджується проведеними судом першої інстанції розрахунками.

Також, згідно п.9 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого суми страховий виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати. Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.

Відповідно до вимог ст.95 КЗпП України «У разі коли працівникові, який виконав місячну (годинну) норму праці, нарахована заробітна плата нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, підприємство провадить доплату до її рівня». Аналогічна норма закону міститься і в ст. З Закону України «Про оплату праці». В зв'язку з чим, суд першої інстанції правильно вважав, що при розрахунку розміру щомісячної пенсії потрібно керуватись мінімальною заробітною платою, яку ТОВ "ДОРІС" повинно було сплачувати ОСОБА_4 На утриманні ОСОБА_4 перебували двоє неповнолітніх дітей, отже, щомісячно на кожну неповнолітню дитину повинно виплачуватися 185 грн.: З = 61,67 грн. Таким чином сума щомісячної-допомоги станом на 2003 рік 61 грн. 67 коп. Враховуючи індекси інфляції, встановлені Мінстатом України, сума не отриманої пенсії неповнолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_5 J1.A. складає 5179,50 грн. на кожну дитину, що підтверджується наданими розрахунками. Вказаними розрахунками також підтверджується, що сума щомісячного відшкодування на утримання дитини на даний час повинна становити 121, 92 грн. ОСОБА_2, дочка загиблого на даний час навчається, а тому в силу ст. 33 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» щомісячну пенсію по втраті годувальника на її користь необхідно стягувати на час її навчання, до досягнення нею 23 річного віку. Пунктом 8 статті 34 вищезазначеного закону у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального врахування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Мініст ' України. Таким чином, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування А нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку організувати поховання померлого та відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов. Позивачкою в серпні 2003 року була придбана огорожа для пам'ятника вартістю 156,1.4 грн., (а.с.96), а в жовтні 2003 року в м. Яготині вона придбано пам’ятник вартістю 2355,0 грн., (а.с.95,96). Середня вартість пам'ятників по м. Яготину складає 2550 грн * що підтверджується відповідною довідкою, (а.с.83).

Враховуючи той факт, що позивачці до цього часу не відшкодована вартість пов'язаних з похованням ритуальних послуг, та враховуючи індекс інфляції, встановлений Мінстатом України, сума вказаного відшкодування повинна становити 4938,04 грн..

З таким висновком погоджується і судова колегія.

Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.

При таких обставинах судом першої інстанції повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві - відхилити.

Рішення Яготинського районного суду Київської Області від 26 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді