а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2009 р. Справа № 2-а-1448/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сторчака Володимира Юрійовича,
При секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
За участю представників сторін:
позивача : Тушевська Л.Г.
відповідача : не з`явився
прокурор: Жовмір І.І.
розглянувши матеріали справи
за позовом: прокурора Калинівського району Вінницької області в інтересах держави-Міністерства транспорту та зв`язку України в особі головної державної інспекції на автомобільному транспорті та її структурного підрозділу-територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: ОСОБА_1
про: стягнення штрафу в сумі 2210 грн.
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Калинівського району Вінницької області звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій.
У своєму позові прокурор зазначив, що постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 079371 від 03.11.2008 року до відповідача застосована фінансова санкція у розмірі 1700 грн., за порушення вимог п.3 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”та 510 грн. відповідно до Постанови № 079342 від 03.11.2008 року, за порушення вимог п.4 ч.1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1. зазначені постанови не оскаржив, в строки встановлені законом, на добровільну сплату застосованих фінансових санкцій, не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету держави, прокурор вимушений звернутись до суду.
Представник Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області у судовому засіданні просила задовольнити позов.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, жодних заперечень відповідно до ухвали суду від 13.03.2009 року не надав. Відповідно до ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідачу надсилались повістки про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчить реєстр листів, але повідомлення від адресата не повернулося. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.
Дослідивши позовну заяву, пояснення представників позивача, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.10.2008 року та 03.10.2008 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області проводились перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки, що проводилась 01.10.2008 року, складено Акт № 091896 про перевірку транспортного засобу марки ВАЗ 211140 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуваннямОСОБА_1, згідно якого виявлено порушення експлуатації легкового автомобіля облаштованого, як таксі, без ліцензійної картки.
Постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 079342 від 03.11.2008 року за порушення законодавства про автомобільний транспорт до ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію в сумі 510 грн. (тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт”(далі -Закон).
Згідно положень частин 1, 4 та 7 статті 9 Закону ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.
Ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження в установленому порядку відповідності його облаштування вимогам визначення “таксі”, викладеним у статті 1 цього Закону де визначено, що “таксі”- це - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
За правилами встановленими статтею 39 Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Пунктом 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції. За експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винесенню постанови про застосування штрафних санкцій передував акт перевірки, до висновків якого суд ставиться критично.
В акті перевірки відсутні підтвердження того, що даний автомобільний транспорт відповідав вимогам встановленим для “таксі”, а саме, був обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, встановленим на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків.
Тобто наявні в справі докази не дають підстав стверджувати, що автомобіль марки ВАЗ 211140, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 відповідав визначенню “таксі”та призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку, а тому рішення про порушення відповідачем статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”та накладення штрафу передбачену пунктом 4 частини 1 статті 60 цього ж Закону є передчасним.
В результаті перевірки від 03.10.2008 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області було складено акт № 091912 про перевірку транспортного засобу марки ВАЗ 211140 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуваннямОСОБА_1.
На підставі цього акту, начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, було прийнято постанову № 079341 від 03.11.2008 року про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1700 грн. (ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена п. 3 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Ця постанова не відповідає чинному законодавству, оскільки за порушення п. 3 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”передбачена інша відповідальність, а саме, штраф у розмірі 510 грн.(тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Також суд звертає увагу на те, що у повідомленні № 02-3/6299 від 10.10.2008 року позивачем некоректно заповнена дата розгляду комісією справи щодо порушення ОСОБА_1. законодавства про автомобільний транспорт, що унеможливлює оцінювати дане повідомлення як доказ.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ч.2 ст.3 КАС України, судом встановлено, що позивач, діяв необґрунтовано, не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений законами України.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач не довів правомірності своїх дій та рішень по стягненню штрафу, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС) України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за свої внутрішнім переконання, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За правилами встановленими статтею 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
У позові прокурору Калинівського району Вінницької області в інтересах держави-Міністерства транспорту та зв`язку України в особі головної державної інспекції на автомобільному транспорті та її структурного підрозділу-територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області - відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено відповідно до ст. 160 КАС України.
Суддя Сторчак Володимир Юрійович