Справа №2-157 2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в
складі:
головуючого: судді Рогожиної А.В.
при секретарі Мумчан Г.П.
за участю:
представника позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та визнання права власності на приміщення, -
ВСТАНОВИВ:
В січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на приміщення та визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, вказуючи, що 12 червня 2002 року він разом з ОСОБА_4 купили в рівних долях кожний по одній п"ятій приміщення магазина ІНФОРМАЦІЯ_1. Вартість 2/5 вказаного приміщення, яке було призначене для продажу, власниками приміщення - засновниками КПТ ІНФОРМАЦІЯ_1, була визначена сумою 12700 гривень. Вказана частина приміщення належала родичам ОСОБА_5- його матері ОСОБА_6 та матері його дружини ОСОБА_7, яким відповідно належали в долях 13,78% та 47,55% цього приміщення, від сплати їм грошей за свої долі вони відмовились, залишок суми вартості приміщення - 4920 гривень, сплатив позивач. Оскільки гроші ОСОБА_4 при укладенні договору не вносив, так як у нього не було грошей, за нього це зробив позивач і вони домовились, що в подальшому ОСОБА_4 поверне йому гроші, на підтвердження цього дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_2, відповідачка по справі, 12 червня 2002 року надала позивачеві розписку про те, що зобов"язується по вказаному договору передати позивачеві гроші в сумі 6500 гривень. На підставі того, що свої зобов"язання відповідачка не виконала, а ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом про визнання договору в частині придбання ОСОБА_4 частини приміщення недійсним та визнати за ним право власності на 1/5 частини приміщення, яке належало ОСОБА_4
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на ті ж обставини, що й у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, пояснила, що дійсно, 12 червня 2002 року позивач ОСОБА_5 з її чоловіком ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, оформили договір купівлі -продажу в рівних долях кожний по одній п"ятій приміщення магазина ІНФОРМАЦІЯ_1. Так як в неї з чоловіком не було грошей, які треба було сплатити по договору, гроші за чоловіка сплатив позивач, а вона 12 червня 2002 року написала на ім"я позивача розписку про те, що зобов"язується по вказаному договору передати позивачеві гроші в сумі 6500
гривень, але по цей час гроші не передала, чоловік також не сплачував гроші за це приміщення. Позивачка пояснила, що в подальшому намірювалася це зробити - тобто сплатити позивачеві гроші, але так як зараз грошей у неї немає, вона розраховувала їх віддати після переоформлення на себе спадщини і продажу частини приміщення, яке по договору купівлі-продажу було оформлене на її чоловіка.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 12 червня 2002 року ОСОБА_5
та ОСОБА_4 купили в рівних долях кожний по одній п"ятій приміщення
магазина ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується договором купівлі-продажу від 12.06.2002р.,
зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1 державним нотаріусом м. Костянтинівки
ОСОБА_8 ( а.с. 4 ). Власниками магазина ІНФОРМАЦІЯ_1 були його засновники у складі п"яти
осіб, в тому числі ОСОБА_6 - мати позивача, доля якої складала 13,78 %
приміщення, та ОСОБА_7 - мати жінки позивача, доля якої складала 47,55 %
приміщення, що підтверджується копією ІНФОРМАЦІЯ_3
Костянтинівки, затвердженого міським головою розпорядженням НОМЕР_2 (а.с. 7-11). Гроші при укладенні договору купівлі-продажу
ОСОБА_4 не вносив, що визнала у судовому засіданні відповідачка, яка, не оспорюючи цей факт, підтвердила, що як гарантію передачі грошей позивачу, вона 12 червня 2002 року надала останньому розписку про те, що зобов'язується по вказаному договору передати гроші в сумі 6500 гривень, але свої зобов'язання не виконала.
На підставі вказаного суд вважає, що ОСОБА_4 не було виконано істотну умову договору - не передані гроші власнику по договору купівлі-продажу, що свідчить про те, що цей договор був укладений неналежним чином і в зв"язку з цим він повинен бути розірваний, бо, згідно з ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Вказана угода не відповідає вимогам ст. ст. 638, 655 ЦК України 2003 року та ст. 224 ЦК України 1963 року, який діяв на момент виникнення вказаних правовідносин.
Висновок суду про необхідність визнання вказаного договору недійсним не суперечить п."є" ч.1б Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", якою встановлено, що визнання угоди недійсною може мати місце і після смерті громадянина який був її учасником. Такі вимоги можуть бути заявлені другою стороною, іншими заінтересованими особами.
У зв"язку з вищевикладеним необхідно визнати за позивачем, який один фактично виконав всі умови договору за себе і за ОСОБА_4, тобто і в частині сплати за себе і за останнього суми вартості за приміщення по договору купівлі-продажу від 12 червня 2002 року 2/5 приміщення магазина ІНФОРМАЦІЯ_1, право його власності на частину приміщенння - одну п"яту магазина ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належала ОСОБА_4
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 , виданим відділом РАЦС по м. Костянтинівка і Костянтинівського міськрайонного управління юстиції Донецької області (а.с. 20).
Керуючись ст. ст. 60, 79, 177, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 638, 651-653, 655 ЦК України 2003 року, ст. 224 ЦК України 1963 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу від 12 червня 2002 року, укладений між ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 і ОСОБА_4 про придбання в рівних частках кожним двох п"ятих приміщення загальною площею 185,1 кв.м. магазина ІНФОРМАЦІЯ_1, недійсним в частині придбання 1/5 частини вказаного приміщення ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину
приміщенння - одну п"яту магазина ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належала за договором купівлі-продажу
від 12 червня 2002 року, укладеним між КПТ ІНФОРМАЦІЯ_1
Донецької області, з однієї сторони, та ОСОБА_1 і ОСОБА_4, з другої
сторони, ОСОБА_4.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.