Справа № 2-931/2008 рік                                                  

                                                        РІШЕННЯ

Ім'ям   України

18  серпня  2008 року                                       Верхньодніпровський районний суд                                                                                                  

                                                                                     Дніпропетровської області

У складі: головуючого – судді Дунай Л.В.

при секретарі – Зубачевській О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті  Верхньодніпровську

цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради народних депутатів про визнання права власності, -

                                                            Встановив:

До суду звернувся позивач з позовом про визнання права власності, посилаючись на  наступне:

         ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_2.

          Після смерті матері він має намір прийняти спадщину – жилий будинок з надвірними спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці розміром 0,063 га, у зв»язку з чим він, у встановлений законом строк звернувся до державної нотаріальної контори Верхньодніпровського району.

         У 1975 році його мати самовільно, без відповідного дозволу, на території домоволодіння побудувала сарай розміром 1,92м.х2,70м., який у встановленому порядку в БТІ не узаконила.

05 травня 2008 року він звернувся в БТІ Верхньодніпровського району з заявою про реєстрацію домоволодіння та видачі виписки із реєстра, але рішенням реєстратора КП «Верхньодніпровське БТІ» йому було відмовлено у зв’язку з тим, що при обстеженні домоволодіння було виявлено самовільна будова - сарай В-1.

          Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримує в повній мірі та просить визнати за його померлою матір»ю право власності на самочинно збудований сарай, та зобов»язати КП «Верхньодніпровське БТІ» зареєструвати в реєстрі прав власності нерухомого майна за матір»ю право власності на сарай.  

Відповідач – представник Верхньодніпровської міської ради народних депутатів до судового засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності та про визнання  позовних вимог.

Третя особа – представник КП «Верхньодніпровське БТІ» до судового засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню з таких підстав:

        З наданої суду копії договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального жилого будинку, від 18.10.1971 року, судом встановлено, що  ОСОБА_2 надано в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального жилого будинку на право особистої власності, за адресою:  АДРЕСА_1, Дніпро-петровської області, на земельній ділянці розміром 600 кв.м.

З наданої суду копії технічного паспорту на жилий будинок індивідуального житлового фонду, оформленого КП «Верхньодніпровське БТІ», судом встановлено, що на території домоволодіння є господарські побудови - сарай В-1, розміром 1,92х2,70м.,  самовільно збудований.

Згідно повідомлення КП «Верхньодніпровське БТІ» від 08.05.2008 року – власником було самовільно збудовано сарай В-1.

Виходячи з рішення реєстратора про відмову у реєстрації – ОСОБА_1 не оформлені самовільно збудований сарай В-1, у відповідності з вимогами законодавства.

Тому вказану забудову можна визнати самочинною.

Згідно статті  376 частини 2 ЦК України -  особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

 Згідно частини 3 цієї статті закону, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно пункту 5 вказаної статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як встановлено у судовому засіданні, на земельній ділянці, розміром 0,065 га., було збудовано самочинно: сарай В-1, розміром 1,92х2,70м., без оформлення у встановленому законом порядку.

Вказана споруда, згідно акту обстеження самовільної забудови з метою визначення відповідності будівельним нормам від 11 серпня 2008 року, виданого Верхньодніпровським архітектурно-проектувальним бюро – сарай В-1, розміром 1,92х2,70м. - відповідає ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України».

У відповідності з вище наведеними вимогами Закону, суд має право визнати за ОСОБА_2 право власності на самовільне будівництво.

 У частині зобов»язати КП «Верхньодніпровське БТІ» зареєструвати в реєстрі права власності нерухомого майна за матір’ю позивача право власності на нерухоме майно - сарай – відмовити, оскільки такі правовідносини регулюються КАС України.

На  підставі  статті  376 ЦК України, керуючись статтями 10, 88, 137, 179 ЦПК України,  суд -                                                          

                                                          Вирішив:

Визнати за ОСОБА_2, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на самочинно збудований сарай В-1, розміром 1,92х2,70м.,  розташований на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, Дніпропетровської області.  

Рішення  суду може бути  оскаржене до Апеляційного  суду   Дніпропетровської області  шляхом подачі заяви  про апеляційне оскарження  рішення суду  протягом десяти днів  з дня проголошення рішення  . Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом двадцяти днів  після подання  заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: