Справа № 2-777/2009 року

РІШЕННЯ

Ім'ям    України

28  травня  2009 року                                                            Верхньодніпровський районний суд                                                                                                      

                                                                                                             Дніпропетровської області

У складі: головуючого – судді Дунай Л.В.

при секретарі – Зубачевській О.А.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  в місті  Верхньодніпровську

цивільну  справу за позовною заявою  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2про стягнення боргу за  договором позики,-

                                                                  Встановив:

До суду звернулася позивачка ОСОБА_2. з позовом про стягнення боргу за  договором позики, посилаючись на  наступне:

03 вересня  2008 року відповідачка позичила у неї в борг гроші в сумі 4600 гривень, а в строк до 10 жовтня 2008 року відповідачка повинна була повернути гроші в сумі 6000 гривень. На підтвердження укладеного договору позики відповідачка власноручно написала розписку. У встановлений договором строк, тобто до 10 жовтня 2008 року, ОСОБА_2. борг їй не повернула, незважаючи на те, що вона неодноразово зверталася до неї з таким проханням.      Прохає стягнути з відповідачки у судовому порядку  6000 гривень, а також  відшкодувати їй  витрати, понесені при зверненні до суду, розгляді справи у суді, та за послуги адвоката. Також просить для забезпечення позову накласти арешт на рухоме та нерухоме майно або грошові суми, що належать відповідачці, де б такі не знаходились.

У судовому засіданні позивачка пояснила, що відповідачка 1100 гривень їй повернула після того, як вона звернулася до суду з позовом, залишилася не повернута сума 4900 гривень,  і прохає цю суму стягнути у судовому порядку з відповідачки. Вимоги щодо арешту не підтримує.    

Відповідачка по справі у судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, згодна повернути залишену суму боргу 4900 гривень, але зараз вона не працює і на даний час у неї не має можливості повернути борг.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача  підлягають  задоволенню з таких підстав

Матеріалами справи встановлено, що 03 вересня 2008 рокуОСОБА_2. одержала від  ОСОБА_1. борг в грошовій сумі 4600 гривень, в чому написала розписку, в якій зобов’язалася  повернути їй вказану суму боргу до 10 жовтня 2008 року.

Станом на час звернення позивача до суду -  тобто на  05 травня 2009 року, сума боргу повернута  кредиторові не була.

Факт передачі боргу грошової суми позивачем відповідачу підтверджується оригіналом розписки ОСОБА_2, копія якої приєднана до матеріалів  справи.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що факт написання боргової розписки    ОСОБА_2. мав місце. На час розгляду справи у суді  грошове зобов’язання  відповідачем частково не виконане, так як борг в сумі 1100 гривень був повернутий після подання позову до суду, а сума 4900 гривень залишена не повернута.

       У відповідності зі статтею 610 ЦК України - порушенням зобов’язання є його невиконання  або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

       Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання  ним грошового зобов’язання.

  На підставі статті 88 ЦПК України судові витрати позивача повинні бути покладені на відповідача у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач поніс витрати у вигляді  сплати  витрат на ІТЗ розгляду справи у суді у сумі 250 гривень, а також на оплату наданої їй юридичної допомоги у сумі 150 гривень.

На підставі статті 81, 88 ЦПК України на відповідачку слід покласти відповідальність за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та державного мита на користь держави.

На підставі  статей 610,625  ЦК України, керуючись ст.10, 88, 137,179,209  ЦПК України , - суд  

Вирішив:

Позовні  вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково:

Стягнути зОСОБА_2на користь ОСОБА_1 суму боргу 4900 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові  витрати у сумі 250 гривень та витрати на юридичну допомогу у сумі 150 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у сумі 53 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області  шляхом подачі заяви  про апеляційне оскарження  рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів  після подання  заяви про апеляційне оскарження.

 Головуючий: