Справа № 2-589/2009 рік                                  

                                     РІШЕННЯ

  Ім'ям      України

28 травня 2009 року                                                        Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                   Дніпропетровської області

У складі: головуючого судді – судді  Дунай Л.В.

                         при секретарі – Зубачевській О.А.

з участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Верхньодніпровську

цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про стягнення аліментів, -

                                                              Встановив:

         До суду звернувся позивач з позовом про стягнення аліментів з відповідачки на утримання непов-нолітньої дитини, посилаючись на наступне: в період з 1991 року по 2008 рік він перебував в зареєстро-ваному шлюбі з відповідачкою. Від сумісного шлюбу мають одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. На даний час син проживає з ним, знаходиться на його повному утриманні, матеріальної допомоги на утримання дитини у добровільному порядку відповідачка не надає.

В судове засідання позивач не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі, просить стягнути з відповідачки аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму на  дитину відповідного віку.

Відповідачка в судовому засіданні пояснила, що з 6 листопада 2008 року син не живе з нею, батько зірвав його з навчання в технікумі і повіз в глухе село, в школу син ходить в інше село. Вона віддала позивачу меблі та речі, нажиті сумісно. 19 квітня 2009 року вона їздила до сина в гості, під час спілкування син відмовився від грошей. Батько з сином ходять по найомним роботам, із-за чого син пропускає навчання. Син прописаний у м.Верхньодніпровську, але на військовому обліку ніде не стоїть. Син заляканий батьком, боїться її. Вона ніде не працює, тому згодна платити аліменти у розмірі ј частини.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав:

Матеріалами справи встановлено, що  в період з 1991 року по 2008 рік він перебував в зареєстро-ваному шлюбі з відповідачкою. Від сумісного шлюбу мають одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. На даний час син проживає з ним, знаходиться на його повному утриманні, матеріальної допомоги на утримання дитини у добровільному порядку відповідачка не надає.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

 Згідно з вимогами статті 182 Сімейного кодексу України – при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, які мають істотне значення.

 Тому, враховуючи стан здоров’я та матеріальне становище відповідачки, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення аліментів можуть бути задоволені частково, і з відповідачки підлягає стягнути аліменти у розмірі ј частини від усіх видів заробітку, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму на  дитину відповідного віку.

У відповідності зі статтями 81, 88 ЦПК України – витрати на інформаційно-технічне забезпечення, а також державне мито повинні бути покладені на відповідача.

Керуючись ст. 84 Сімейного кодексу України, ст.ст.10,137,179 ЦПК України, суд -

Вирішив:

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, аліменти на користь ОСОБА_2  на  утримання однієї неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження  у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму на  дитину відповідного віку,  щомісяця, починаючи з 23.03.2009 року, по день досягнення дитиною повноліття

Стягнути з  ОСОБА_3  на  користь  держави  державне мито у розмірі по 51 гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.  

Рішення суду згідно статті 367 п.1 ЦПК України в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.  

Рішення  суду  може  бути  оскарженим до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі заяви про  апеляційне оскарження  рішення суду першої інстанції на протязі десяти днів після оголошення рішення та подання апеляційної скарги на протязі  двадцяти днів після подання заяви.

 Головуючий: