справа № 2-688/08

                                                                                                                      № 2-200/09

                                          Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                             І  М Е Н Е  М      У К Р А Ї Н И

    07  травня   2009  року Московський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді – Гончара   В.О.

при секретарі – Свистун  А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу   за  позовом   ОСОБА_1    до   ТОВ « САТП-2001»     про  стягнення  матеріальної    і моральної шкоди,  суд -    

                                 в с т а н о в и в :

    Позивач  посилаючись  на те  що 25.12.1991 року внаслідок дорожньо- транспортної

 пригоди  (в подальшому ДТП), яка відбулася з вини водія відповідача,  йому були спричинені тілесні ушкодження  у вигляді черепно- мозгової травми, ушиб шиї в зв*язку з чим  він вимушений був для лікування  нести затрати на придбання    медикаментів, санатарно – курортного оздоровлення,  які    рішенням  суду в  1997  році,   були  стягнуті  з  відповідача  за  період  до  2000 року.  В подальшому  стан  його  здоров*я  погіршився  і  в   грудні  1996  року  він  був  визнаний  інвалідом  2-ї  групи.  В  зв*язку  з  відмовою відповідача  добровільно  відшкодувати  йому  матеріальні  затрати  з  2000  року  по  2008  рік,  просить  стягнути  на  придбання  медикаментів  в  2000 році 115  грн.  48  коп.,  в   2001  році  52  грн.  40  коп.,  в  2002  році  337  грн.  47  коп.,  на  санаторне  лікування  в  Алушті  1194  грн.,  обстеження  90  грн.,  придбання  біодобавок  738  грн.  40  коп.,  транспортні  витрати  на  проїзд  до  санаторію  і  зворотному  напрямку  в  розмірі  139  грн.  76  коп.,  за  юридичні  послуги  30  грн.  а  всього  за вказаний  період  3469  грн.  61  коп.,  що  з  урахуванням  індексу  інфляції  становить  10445  грн.  85  коп.

  В  2002  році було  придбано  медикаментів  на  суму  421  грн.  23  коп.,  ортопедична  подушка 130  грн.,  транспортні  витрати   2  грн.  40  коп.,  юридичні  послуги  30  грн.,  а  всього  583  грн.  63  коп.,  з  урахуванням  індекса  інфляції  вказана  сума  буде  складати  917  грн.  63  коп.  Крім  того  в  2002 і  2003  роках  він  неодноразово  знаходився  на  стаціонарному  лікуванні,  яке  в  подальшому  продовжував  амбулаторно  і  вимушений  був  нести  грошові  затрати  на  придбання  ліків  в  розмірі  580  грн.  63  коп.,  оплату  послуг  лікаря – вертебролога 40  грн.,   послуги  адвоката  і  юридичні  послуги  230  грн.,  поштові  і  транспортні  витрати 6  грн.  90  коп.  а  всього  858  грн.  73  коп.,  з  урахуванням  індекса  інфляції    1247  грн.  13  коп.    В  зв*язку  з  погіршенням  здоров*я  в  2004  році  на  придбання  ліків  та  медичних  припаратів  витрачено  845  грн.  43  коп.,  з  урахуванням  індекса  інфляції  1093  грн.  63  коп.  

  Таким  чином  загальна  сума матеріальних  збитків, яка  підлягає  стягненню  з  відповідача    складає  14232  грн.  36  коп.,  а  також  моральну  шкоду  в  розмірі  16000  грн.  а  всього  30232  грн.  36  коп.,  а  з  урахуванням  інфляції  з 01.01.08 року   по  01.05.09  року  вказана  сума  буде  складати  38395  грн. 10  коп.

   Представник  відповідача  позов  не  визнав  мотивуючи  тим  що  позивач  крім отриманої   травми  в  1991  році,  яка  була  спричинена   в  результаті  ДТП,  де  повинним  в  скоєні  ДТП  був  визнаний  їх  водій  і  по рішенню суду  від  24.09.97  року    з  них,  як  власника  джерела  підвищеної  безпеки,   на  користь  позивача  були  стягнуті  матеріальні  збитки,  в  подальшому - в  липні  1996  року  отримав  побутову  травму  впавши  з  даху  будинку,  при  цьому  стався  «краєвой  перелом  остістих  відростків   С-6, С-7,  закритий  перелом  головки  лівої  пличевої  кості.  Закрита грудна  травма.  Переломи  7,8 (подвійний) і  10  ребер  справа.  Струс  головного  мозку   з  лікворно-гіпертезійним  вестибулярним  сіндромом  на  фоні  наслідків  закритої  черепної  травми  в  1991  році».   Крім  того,  позивач,  у  зв*язку  з  травмою  в  1996  році,  в  грудні  1996  року  був направлений  та   оглянутий  Харківським   обласним  центром  МСЕК  з  діагнозом  «наслідки  повторних  закритих  черепно – мозгових травм»,  де  йому  була  встановлена  3-я  группа  інвалідності  від  загального  захворювання  і,  по  висновкам  ЛКК,  рекомендоване  санатарно – курортне лікування.  

   В    направленні  ОСОБА_1     на  МСЕК   було  вказано,  що  перелом  остістих  відростків,  травма потилочної  області  голови,  з  втратою  свідомості,  він  одержав  під  час  ДТП,  в  той  час  як  вказані  травми  були  отримані  ним   під  час  падіння  з  даху  будинку,  що  і  було  враховано  експертами  під  час  проведення  комісійної  експертизи  в  липні-серпні  2004  року,  яка  визначила,  що  травма  отримана  позивачем  під  час  ДТП  не  пов*язана  з  погіршенням  його  здоров*я   в  2002-2003  роках  і  причинний  зв*язок  між  цим  відсутній,  а     після  отримання  травми  під  час  ДТП     в  1991  році,  позивач  в  2002  році,  не  потребував  санаторно - курортного   лікування.  Вважає  що  позивачем  не  надано  суду  доказів  в  частині  стягнення  матеріальної  шкоди,  пов*язаних  з  ДТП  в  1991  році,   також  як  і  в частині   спричиненя  йому   моральної  шкоди,   які  були  спричинені  йому  страждання  і  в  чому  вони  були  виражені,  як  вказано  в  Пленумі  Верховного  суду  України,     тому  вважає  що  після  проведення  комісійної  експертизи,  підстав  для  задоволення  позову  не  має  і  в  позові  необхідно  відмовити  в  повному  обсязі.  

  Заслухавши   сторони,  пояснення  експертів,  вивчивши  матеріали  справи  суд  вважає  що  в позові  необхідно  відмовити  з  наступних  підстав.

  Судом  встановлено  що  в  грудні  1991  року з  участю  позивача  і  водія  відповідача  відбулася  ДТП,  повинним   в  скоєні   ДТП  було  визнано  водія  відповідача і  постановою  від  24.01.95  року,  кримінальна  справа  була  закрита.  Позивачу  були  спричинені  середньої  тяжкості  тілесні  ушкодження  у  вигляді   перелому  малоберцової  кістки  в  нижній  третині  лівого  стегна  і  ушиб  м*якої  тканини  лоба.   На  підставі  постанови  про  закриття  кримінальної  справи   в  1995- 1996  роках   з  відповідача  частково  були  стягнені  матеріальні  збитки  на  користь  позивача.   Рішенням  суду  від  24.09.97  року  з  відповідача,  з  урахуванням  висновків  експертизи  за  лютий  1997  року  (т. 1, а.с. 91-99),  частково  були  стягнуті  матеріальні  затрати  на  придбання  медикаментів, транспотні  затрати  і  на  санаторне  лікування,  а  також  зобов*язано  відповідача  проводити  оплату  за  санаторне  лікування  при  наданні  позивачем  необхідних  документів   (т. 1 а.с.  3-4).

   Як було   вказано в  описовій  частині  експертизи  за  1997  рік,   ОСОБА_1  в  зв*язку  з  ДТП,  25.12.91  року  був  доставлений  в  нейрохірургічне  відділення  ХЛШНМД  зі  скаргами  на головні  болі,  болі  в  лівій  ступні.  При  обстеженні  було  встановлено  ушиб  м’якої  тканини на  лобі  і  встановлено  поперечний  перелом  малоберцової  кістки  без  зміщення,  було  накладено  гіпс.  При  проведенні  25.12.91  року  рентгенограми   черепа  в  двох  проекціях,  будь-яких  паталогічних  змін  не  виявлено,  після  накладення  гіпсу  він    був  виписаний  на  амбулаторне  лікування  27.12.91  року  по  місцю  проживання  в  11-у  поліклініку,  де  було  видано  лікарняний  лист  в  зв*язку  з  переломом ( т. 2, а.с. 92).

  27.07.1996  року  ОСОБА_1,  як  відображено  в  описовій  частині  експертиз  з  його  слів,  вдруге  отримав  побутову  травму  під  час  знаходження  на  присадибній  ділянці,  упав  з  даху  будинку,  в  зв*язку  з  чим  знаходився  на  лікуванні  у  відділенні  політравм  МКЛШМД  з  28.07  по  29.07.96  року,  де  у  нього  були  виявлені   множинні  ушиби  тіла,  краєві  переломи  остістих  відростків  6,7  шийних  позвонків,  закриті  переломи  лівої  плечової  і  головки  ліктєвої  кісток.    Закриту  травму  грудини.  Переломи  7,8  (подвійний)  і  10  ребер з  правої  сторони.   Ушиблені  рани сідничної  області  зліва,  стегна,  спини,  грудної  клітки,  лівої  кістки.  Після  виписки  був  направлений  на  амбулаторне  лікування  в  поліклініку  по  місцю  проживання   де  був  поставлений  діагноз  закритої  черепно – мозкової  травми,  струс  головного  мозку  з  лікворно – гіпертензійним  вестибулярним  синдромом  на  фоні  наслідків  ЗЧМТ  в  1991  році.      

  З  відповіді  голови  обласного  центру  медико – соціальної  експертизи  вбачається  що  ОСОБА_1  04.12.1996  року  був  оглянутий  обласною  МСЕК  по  діагнозу  «последствия  повторных  закрытых  черепно – мозговых  травм  (в 1991  году  по  пути  на  работу,  в  1996  году – в  быту)  і  йому  була  визначена  третя  группа  інвалідності  від  загального  захворювання   на  один  рік  і  рекомендовано  санаторне  лікування,  в  зв*язку  з  погіршенням  здоров*я.  03.12.97  року  він  був  вдруге    оглянутий  і  була  встановлена  друга  група  інвалідності  (т.  1,  а.с.  35).  

  В  2002  році  позивач  звернувся  до  суду  про  стягнення  матеріальних  збитків  з  відповідача,  посилаючись  на  відмову  останнього   у  виплаті  затрат  на  лікування,  починаючи з  2000  року,  де  в  процесі   розгляду  справи за  клопотанням  представника  відповідача,  який  не  погоджувався  з  висновками   експертиз  від  24-26  лютого  1997  року  (т 1,  а.с.  91-99)   та  від  25.09.03  року  (т.1  а.с.  138 – 142),  була   проведена  комісійна  експертиза  з  залученням  консультантів – спеціалістів,   де  під  час  вивчення  медичної   документації  ОСОБА_1    було  встановлено що лікарями,  які  надавали  медичні  висновки  на  ВТЕК,  були  неправильно  описані  медичні  факти.  В  направлені  на  ВТЕК з 11-ї  поліклініки  м.  Харкова  також  як  і  в  медичній   виписці  Українського НДІ   кліничної  і  експрементальної  неврології  і  псіхіатрії,  вказано  що  переломи  остістих  відростків,  тобто  ушиб  шиї,  з  втратою  свідомості,  ушиб  потилочної  області  голови  ОСОБА_1   отримав  внаслідок  ДТП  в  1991  році,  в  той  час  як  в медичній  справі  маються  справки  про  отримання  вказаних  пошкоджень  внаслідок  побутової  травми  в  1996  році,  що  також  підтверджується  діагнозом,  встановленим  29.07.1996  року.    

  Після  вивчення  медичної  документації  ОСОБА_1,  судово – медична  експертна  комісія   прийшла  до  висновків  що  в  зв*язку  з  травмою   25.12.91  року  мав  місце  закритий  перелом  лівої  малоберцової  кістки  в  нижній  третині  без  зміщення.  Будь – яких  даних   за  черепно – мозкову   травму  і  її  наслідків  у  ОСОБА_1  по  вивченій  документації -  не  мається.

  Між  травмою,  отриманою   ОСОБА_1  внаслідок  ДТП  в  1991  році  і  погіршенням  його  стану  здоров*я  в  2002-2003  роках,  причинного  зв*язку  не  мається,  тому  він  внаслідок  захворювання,  пов*язаного    з  ДТП,  не  потребував  санаторно – курортного  лікування  в  2002  році.  

  Фактично  висновки  комісійної  експертизи від  28.08.2004   року  ( т. 1 а.с. 203-221), спростовують  висновки  експертиз  від  24-26.02.1997  року  і  від  25.09.2003  року  в  частині  причинного  зв*язку  отриманої  ОСОБА_1   травми  в  1991   році  пов*язаної  з  ДТП  і   погіршення  його   здоров*я  в  подальшому  а  також  потребою  в  санаторно – курортному  лікуванні,  тобто,  при  надані  висновків  в  1997  і  2003  роках  експертами  була  врахована    побутова  травма  отримана  ним  на  присадибній  ділянці  в  1996  році,  тому  з  урахуванням  викладеного  суд  не  знаходить  підстав  для  задоволення  позову.                    

  Суд  також  не  приймає  до  уваги  твердження  ОСОБА_1  в  частині  того  що  на  членів  судово – медичної експертної  комісії,  при  проведені  комісійної  експертизи,  з  боку  постійної  комісії  з  питань  транспорту,  зв*язку  Харківської  міської  ради,  куди  було  направлено  звернення  адміністрації  відповідача,    було  вчинено  давлення,  тому  вони  дали  висновки  які було   необхідно  відповідачу (т. 2 а.с. 24-26).   Вказані  його  твердження  спростовуються  відповіддю  голови  вищевказаної  комісії,  на  отриманий  лист,    про  те  що  питання  порушені  у  їх  зверненні  не  входить до  компетенції   комісії  (т. 2 а.с.  27-35),  про  відсутність  будь – якого  давлення  при  проведенні  комісійної  експертизи  підтвердив  в  судовому  засіданні   експерт  ОСОБА_2,  який  також  в  присутності  сторін  по  справі  пояснив  чому  вони  після  вивчення  медичної  документації  ОСОБА_1  дійшли  таких  висновків.

  На  підставі  викладеного,  керуючись  ст..  ст..   109,110,209,212-215  ЦПК  України,  ст.. ст..  440,440-1  ЦК  України  (  в редакції 1960  року,  суд-    

                                                      ВИРІШИВ:

         В  позові     ОСОБА_1  про  стягнення  матеріальних  і  моральних  збитків  з   ТОВ « САТП-2001»     в  розмірі  38935  грн.  10  коп. – відмовити.  

Рішення може бути   оскаржене    в     апеляційний    суд    Харківської області    шляхом подачі до суду першої інстанції  у 10-денний  строк  з     дня     проголошення   рішення заяви   на   оскарження  рішення   і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.  

                              Суддя                             В.О.Гончар.