№ 1-172/09                                                                                                              

                                                                В И Р О К

                                                      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      22 травня 2009 року    Смілянський міськрайонний  суд Черкаської області в складі:

                                    головуючого-судді                 Гибала О.І.

                                    при секретарі                          Водяній А.М.

                                    з участю прокурора                 Кіхтенка С.О.                                      та захисника                           ОСОБА_1

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, а жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, не працюючого, судимого 7 травня 2007 року Смілянським міськрайсудом по ч. 1 ст. 164 КК України на 2 роки обмеження волі з іспитовим строком 2 роки,-

                                                 - за ч. 2 ст.164 КК України

                                                            в с т а н о в и в:

         Підсудний ОСОБА_2 згідно рішення Смілянського міськрайонного суду від 22 травня 1998 року будучи зобов’язаний сплачувати аліменти в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 до її повноліття на користь матері дитини ОСОБА_4.

         Проте, він незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів від їх сплати злісно ухиляється, ніде не працює, на обліку в Смілянському міськрайонному центрі зайнятості не перебуває, участі в вихованні дитини не бере внаслідок чого станом на 17 квітня 2009 року створив заборгованість по сплаті аліментів утворилась заборгованість за 23 місяці 23 дні в сумі 3405.74 грн.

          Підсудний як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні свою вину визнав повністю та пояснив, що аліменти на утримання дитини сплачував нерегулярно оскільки не міг знайти роботу, а тому не мав необхідних коштів. В даний час він має роботу і борг по аліментах погасив повністю.

          Крім власного визнання вини підсудним його винність в скоєному стверджується доказами добутими в ході досудового слідства та перевіреними судом відповідно до ст. 299 КПК України.

          Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 2 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

          Призначаючи покарання підсудному суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину та особу підсудного, який в скоєному розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, наявну заборгованість по сплаті аліментів сумі погасив повністю та працевлаштувався.

         Враховуючи ці обставини справи, інтереси дитини та прохання потерпілої суд вважає за недоцільне направлення засудженого в місця обмеження волі. Проте виходячи з того, що даний злочин ОСОБА_4 вчинив під час відбування покарання за попереднім вироком то остаточне покарання йому слід призначити за сукупністю вироків зі звільненням його від його відбування з випробуванням.

          Заявлений потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов на суму 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди суд вважає за можливе задовольнити частково в розмірі 500 грн..

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                                з а с у д и в:

           Визнати ОСОБА_2  винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі.

           На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати частково невідбуте покарання згідно вироку Смілянського міськрайонного суду від 7 травня 2007 року у вигляді 6 місяців обмеження волі і остаточно визначити до відбуття 2 роки 6 місяців обмеження волі.

           Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням якщо він протягом 2-річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

          Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з’являтись в ці органи для реєстрації.  

          Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

          Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області  через міськрайсуд протягом 15 днів з моменту його проголошення.

          Головуючий: