Справа № 2-870, 2009р.

РІШЕННЯ

И М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     4 червня 2009 р.                                     м. Саки

     Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

     Головуючого судді:                                   О.В. Копичинського

     При секретарі:                                       Є.Ф. Кузьменко

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знаття з реєстраційного обліку,

встанови:

     ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, який згідно ч.2 ст.31 ЦПК України було уточнено вимогами про усунення перешкод у користуванні АДРЕСА_1 АРК. шляхом зняття з реєстраційного обліку.

     Позов мотивований тим, що вона є власником Ѕ частки зазначеної квартири, а власником другої Ѕ частки була ОСОБА_2 23.07.08р. вона купила у ОСОБА_2 її частку квартири. З часом їй стало відомо, що відповідачка не знялася з реєстрації після укладення договору купівлі-продажу Ѕ частки квартири. Крім того, по цій квартирі значиться зареєстрованою до теперішнього часу і її дочка ОСОБА_3 Відповідачі фактично не проживають в її квартирі і не несуть витрат по її утриманню. У зв’язку з цим факт реєстрації відповідачів по її квартирі перешкоджає їй у користуванні своєю власністю в повній мірі.

     У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, які просила задовольнити.

     Представник відповідачів в судове засідання не з'явилася з поважних причин і направила до суду заяву, в якій просила розглянути справи у її відсутності та про визнання позову, а.с.21.

     Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до ст.150 ЖК України - громадяни, які  мають в приватній власності будинок, користуються ним для особистого мешкання і мешкання членів їх сімей.

     Згідно до ст.155 ЖК України – власники житлових будинків (квартир), які є у їх приватній власності, не можуть бути позбавлені права користування житловим будинком (квартирою).

     З пояснень позивачки і матеріалів справи судом встановлено, що позивачка була власником Ѕ частки АДРЕСА_1 АРК., а власником другої Ѕ частки була ОСОБА_2

     23.07.08р. позивачка купила у ОСОБА_2 її частку квартири за договором купівлі-продажу, який було визнано дійсним рішенням Сакського міськрайсуду АРК. від 28.08.08р., а.с.17.

     Але з часом позивачці стало відомо, що відповідачка не знялася з реєстрації після укладення договору купівлі-продажу Ѕ частки квартири.

     З пояснень позивачки і матеріалів справи судом встановлено, що відповідачка не бронювала за собою зазначену жилу площу на період відсутності, її особистих речей в спірній квартирі не має, вона не несе витрат по утриманню цієї квартири і між сторонами не укладався договір найму (оренди) житлового приміщення.

     На підставі зазначеного вище суд визнає, що зазначеними діями відповідачка чинять перешкоди позивачці у здійсненні своїх прав користування, володіння і розпорядження своєю власністю, у зв'язку з чим, порушені права позивачки підлягають судовому захисту тому, що відповідно до вимог ст.ст.386,391 ЦК України - власник може вимагати усунення всяких порушень його права.

     Приймаючи до уваги зазначене вище, а також встановлений судом факт того, що відповідачка не проживає у спірній квартирі, а тільки значиться зареєстрованою в ній, суд вважає за необхідне зняти їх з реєстраційного обліку по цій квартирі.

*

     З пояснень позивачки і матеріалів справи судом встановлено, що разом з ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 АРК. зареєстрована і її дочка ОСОБА_3 як член сім’ї, а.с.10.

     Але, після укладення між сторонами договору купівлі-продажу Ѕ частки цієї квартири, яка належала на праві власності ОСОБА_2, відповідачка ОСОБА_3 не знялася з реєстрації.

     З пояснень позивачки і матеріалів справи судом встановлено, що відповідачка не бронювала за собою зазначену жилу площу на період відсутності, її особистих речей в спірній квартирі не має, вона не несе витрат по утриманню цієї квартири і між сторонами не укладався договір найму (оренди) житлового приміщення.

     Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16,386,391 ЦК України.

     Відповідно до вимог ст.ст.379,382 ЦК України - об’єктом власності особи може бути, зокрема, житло – житловий будинок, садиба, квартира.

     Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст.383 та ст.150 ЖК України, які передбачають, що  громадяни, які мають в приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей, інших осіб, і розпоряджаються своїм житлом на власний розсуд.

     Обмеження чи втручання у право власності можливо лише з підстав, передбачених законом.

     Відповідно до вимог ч.1 ст.156 ЖК України з урахуванням положень ч.1 ст.405 ЦК України – члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

     Аналіз змісту зазначених правових норм свідчить про те, що право члена сім’ї власника будинку користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.

     Із зазначеного слід дійти висновку, що виникнення права членів сім’ї власника будинку на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а відтак – припинення права власності особи на будинок припиняє право власності членів її сім’ї на користування цим будинком. Тобто права членів сім’ї власника будинку на об’єкт власності є похідним від права самого власника.

     Також, передбачаючи право власника житлового будинку на відчуження цих об’єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов’язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім’ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (на відміну від договору найму (оренди) житла – ст.ст.810,814 ЦК України).

     Частина ж 4 ст.156 ЖК України передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім’ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.  

     На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що зазначеними діями відповідачка чинить перешкоди позивачці у здійсненні своїх прав користування, володіння і розпорядження своєю власністю, у зв'язку з чим, порушені права позивачки підлягають судовому захисту тому, що:

     -згідно до ст.155 ЖК України – власники житлових будинків, які є у їх приватній власності, не можуть бути позбавлені права користування житловим будинком;

     -відповідно до ст.ст.386,391 ЦК України – власник може вимагати усунення всяких порушень його права.

     Приймаючи до уваги зазначене вище, а також встановлений судом факт того, що відповідачка не проживає у спірній квартирі і тільки значиться зареєстрованою в ній, суд вважає за необхідне зняти її з реєстраційного обліку по цій квартирі.

*

     Таким чином, визначення відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

     У зв’язку з цим суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі при проведенні попереднього судового засідання тому, що:

     - Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України – при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України;

     -Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України – в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

*

      На підставі ст.ст. 150,155 ЖК України, ст.ст. 386,391,405 ЦК України, і керуючись ст.ст. 10,11,60,130,174,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

     Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

     ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованих по ІНФОРМАЦІЯ_2 АР Крим у паспортному відділу по справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Сакського МВ ГУ МВС України в АР Крим - зняти з реєстраційного обліку.

*

     Копії рішення направити за адресою реєстрації відповідачів.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

     Суддя: