Козелецький районний суд Чернігівської області

смт. Козелець, вул. Леніна, 7, 17000, (04646) 2-14-88

Справа №1-130/2010 р.

ВИРОК

ім’ям України

16 листопада 2010 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого –судді Короїд Ю.М.

при секретарі Бардаченко Т.М.

з участю прокурора Авраменко А.А.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, провул.Садовий, 3 Козелецького району Чернігівської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого ветеринарним лікарем ПОСП «Колос», раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

6.05.2010 року близько 16-50 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Київ-Літочки-Кіпті в напрямку с.Поліське на відстані близько 900 метрів від м.Остер Козелецького району Чернігівської області, не зберігав безпечну дистанцію та безпечний інтервал, внаслідок чого скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_3, який перетинав проїжджу з права наліво.

В результаті скоєного наїзду велосипедист ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці дорожньо-транспортної пригоди.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині не визнав і показав, що 6 травня 2010 року в світлу пору доби їхав в напрямку с.Поліське на автомобілі УАЗ. В цей час в автомобілі перебувало ще вісім чоловік. Попереду автомобіля рухався велосипедист. Автомобіль почав зближатися з велосипедистом, водій включив показник повороту і намагався обігнати велосипедиста, однак той несподівано почав повертати ліворуч, а тому відбулось зіткнення. Вважає, що зіткнення відбулось з вини велосипедиста.

Зазначені покази судом розцінюються як такі, що дані з метою уникнення встановленої законом відповідальності. Незважаючи на не визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненні злочину в повному обсязі підтверджується зібраними по справі доказами.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 6 травня 2010 року вона перебувала вдома. Близько 19 години їй зателефонували працівники міліції і повідомили, що батько загинув внаслідок ДТП. Крім того, в судовому засіданні потерпіла просить суд призначити покарання підсудному у вигляді позбавлення волі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він як слідчий виїхав на місце пригоди, де складав протокол місця огляду ДТП, схему ДТП. При цьому в присутності понятих та водія транспортного засобу були зроблені відповідні заміри. Протокол огляду та схему було підписано водієм ОСОБА_2 Крім того, ОСОБА_2 було допитано в ході досудового слідства та його покази стосовно відстані та швидкості були враховані при призначенні експертизи.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він був присутнім при огляді місця події як спеціаліст та проводив фотографування місця події. Огляд місця події проводився в присутності водія та понятих.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що вони як пасажири перебували в автомобілі під керуванням ОСОБА_2 автомобіль рухався з невеликою швидкістю. Через деякий час автомобіль почав різко гальмувати і відразу відбулось зіткнення.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 пояснив, що він проводив авто технічну експертизу. При цьому було враховано дані зафіксовані в протоколі огляду місця події, схему ДТП, а також покази водія ОСОБА_2, в тому числі і при проведенні відтворення обстановки та обставин події. З урахуванням цих даний була встановлена швидкість автомобіля, визначена безпечна дистанція та безпечний інтервал та було зроблено висновок, що водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста.

Покази свідків та експерта узгоджуються між собою та відповідають матеріалами справи, а тому судом визнані достовірними.

Крім того, вина підсудного у вчиненні злочину підтверджується іншими доказами по справі, а саме: протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 6 травня 2010 року, та схемою до нього, згідно якого виявлений слід гальмування довжиною 39,1 м. (а.с.3-8); протоколом перевірки технічного стану автомобіля від 6.05.2010 року, згідно якого автомобіль УАЗ знаходиться у технічно справному стані, маються пошкодження у вигляді деформації передньої лицьової частини правої сторони автомобіля, розбито лобове скло, передня права фара, розірвана передня декоративна решітка радіатора (а.с.9-10); протоколом перевірки технічного стану велосипеда від 6.05.2010 року, згідно якого велосипед має пошкодження у вигляді деформації переднього щитка колеса, рами велосипеда, заднього колеса, відбитий правий педаль, деформований задній щиток (а.с.11-12); висновком судово-медичної експертизи №70 від 31 травня 2010 року, згідно якого при експертизі трупа ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, множинні переломи кісток склепіння та основи черепу, забою головного мозку, крововиливи в м’які мозкові оболонки та шлуночки мозку, перелом 7-го шийного хребця та 12 –го грудного хребця, подвійних переломів 6-10 ребер та одиночні переломи 11,12 ребер зліва, забою лівої легені, відкритий перелом кісток лівої гомілки, які причинені в результаті удару частинами транспортному засобу, який рухався з послідуючим падінням потерпілого та ударами о дорожнє покриття та частини транспортного засобу (а.с.30-32); протоколом додаткового огляду місця події та схемою до нього (а.с.35-38, 43); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 3 червня 2010 року за участю подія ОСОБА_2 (а.с.44-46); висновком авто технічної експертизи від 25 червня 2010 року №209, згідно якого водій автомобіля ОСОБА_2 мав технічну можливість безпечно проїхати по даній ділянці дороги і відповідно мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста за умови дотримання вимог п.п.13.1,13.3 ПДР України (а.с.55-57).

Суд, при оцінці доказів, що добуті у справі, визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню в справі.

Аналізуючи зібрані по справі докази суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до п.п. 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.п. 1.5. ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних

збитків.

Відповідно до п.п.13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно п.п. 13.3. ПДР Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом не вибрав безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв наїзд на потерпілого.

Суд критично ставиться до показів підсудного, щодо вини у скоєному ДТП велосипедиста, оскільки його покази спростовуються матеріалами справи, поясненнями свідків та експерта, а також показами підсудного під час проведення досудового слідства, під час якого він визнавав свою вину. Посилання підсудного, щодо невірних даних у протоколі огляду місця події та схемі місця ДТП є необґрунтованими, оскільки дані документи були складе в присутності підсудного та ним підписані.

Таким чином, дії підсудного ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України.

Згідно ст. 66, КК України обставин що пом'якшують покарання не встановлено. Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжую покарання також не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність обставин, що його характеризують, особу винного, позитивні характеристики, думку потерпілої і доходить висновку, що підсудному необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 в частині стягнення матеріальної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки не підтверджений документально. Цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 50 тис.грн. При цьому судом враховано характер та обсяг фізичних страждань, яких зазнала потерпіла, характер немайнових втрат, стан здоров'я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 323 та 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 залишити запобіжний захід – підписка про невиїзд.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з дня його фактичного затримання.

Речовий доказ: автомобіль НОМЕР_1 повернути власнику.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення автотехнічної експертизи в сумі 1031 грн. 04 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди.

На вирок суду до апеляційного суду Чернігівської області може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: