Справа № 2-а-1486/11

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 року смт. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Сибільова О.В.,

при секретарі - Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Липова Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в Липоводолинському районі Сумської області щодо не нарахування та не виплати пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності з чинним законодавством.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 30 листопада 2011 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в Липоводолинському районі Сумської області щодо не нарахування та не виплати пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності з чинним законодавством.

Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інвалідом 3-ї групи, яка наступила внаслідок роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. має право на отримання 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової щомісячної пенсії, як інваліду 3-ї групи за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи це необгрунтованістю та незаконністю вимог позивача та відсутністю коштів.

02 грудня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі.

Ухвалою суду від 09 грудня 2011 року на підставі ч. 4 ст. 183-2 КАС України справу призначено ло судового розгляду за загальними правилами КАС України.

Сторони в судове засідання не з'явились, просили справу розглянути без їх участі.

Суд дослідивши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, де мається вказана відмітка (а.с. 7).

Як було встановлено під час розгляду справи, позивач належить до інвалідів 111 групи внаслідок аварії на ЧАЕС та відповідно до ст.ст. 50 та 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” ( а.с. 8-9).

18 листопада 2011 року позивачу надійшов лист про відмову з Управління пенсійного фонду України в Липоводолинському районі ( а.с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх і разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та і інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” у редакції Закону України від 06 червня 1996 року, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 111 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 50 даного Закону, у редакції Закону України від 06 червня 1996 року, передбачено, що особам віднесеним до 1 категорії, інвалідам III групи призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України статті 50, 54 та 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” були змінені, встановлювалися нові розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Проте згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10- рп/2008 зміни, внесені Законом України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ до статей 50, 54 та 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнано неконституційними.

Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони, що визнані

неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність,.

За таких обставин, позивач саме з 22 травня 2008 року має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Ці вимоги законодавства відповідачем порушено стосовно заявника, що підтверджується запереченням проти позову ( а.с. 18).

Відповідач, при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії, повинен був керуватися саме вимогами ст.ст. 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не приписами окремих постанов КМУ, на які відповідач посилався у відгуку на позов.Кабінету Міністрів України не наділений правом звужувати права позивача та в одноособовому порядку змінювати визначений Законом розмір пенсій.

Не може бути підставою для невиконання відповідачем свого обов'язку і відсутність коштів з огляду на те, що згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Окрім того, Конституцією України визначено, що людина в Україні визнана найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за їх основу береться мінімальна пенсія за віком, мінімальний розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратила працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки пенсія позивачу має визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Вищевикладене свідчить про те, що на відповідачеві лежить обов'язок здійснити перерахунок заявнику пенсії по III групі інвалідності, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії з 01 червня 2011 року у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06 червня 1996 року та статтею 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року, а також у відповідності до ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 та обов’язок провести відповідні виплати.

Згідно Закону України від 14 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», постанови Кабінету Міністрів України № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, вимоги позивача щодо періоду перерахунку пенсії підлягають задоволенню з 01 червня 2011 року по 22 липня 2011 року (Інформаційний лист Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого Адміністративного Суду України від 06 вересня 2011 року № 1080/0/4-11, № 1400/1/6/13-11).

23 грудня 2011 року адміністративний позов в частині визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду в Липоводолинському районі Сумської області щодо не нарахування та не виплати пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності з чинним законодавством за період з 02 квітня 2011 року по 31 травня 2011 рік, залишено без розгляду.

Згідно п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судові витрати віднести на рахунок держави.

На підставі ст.ст. 9, 11,19, 159-163,4.4 183-2, 186 КАС України, ст.ст. ІЗ, 48-50, 53-54, 67, 70-71 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 19,64,124,152 Конституції України, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду в Липоводолинському районі щодо не нарахування та не ввжати йому пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інваліду 3-ї групи.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії по III групі інвалідності, пов'язаної з

Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії з 01 червня 2011 року по 22 липня 2011 року у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06 червня 1996 року та статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року, а також у відповідності до ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № І0-рп/2008 та провести відповідні виплати з урахуванням фактично проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду.

Суддя: О.В.Сибільов