АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/2189/2012 Головуючий 1-інстанції –Шишкін О.В.

Справа № 2-547/11 Доповідач –Зазулинська Т.П.

Категорія – договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

суддів колегії - ОСОБА_1, ОСОБА_2С

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства банк «Меркурій», ОСОБА_4, ОСОБА_5, Дзержинського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції, третя особа –Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договору недійсним, визнання права власності, скасування заборони на відчуження, звільнення майна з-під арешту,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2009 року позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним іпотечний договір № 16-03-548 від 25 грудня 2009 року, укладений між АКБ «Меркурій»та ОСОБА_4, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 та визнати за ним права власності на вказану квартиру.

В обґрунтування позову посилався на те, що між ним та ОСОБА_4 укладений шлюб, про що свідчить актовий запис у книзі реєстрації актів цивільного стану № 10 від 11 квітня 1977 року.

Від шлюбу мають двох синів: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Оскільки в 2004 році молодший син загинув у автомобільній катастрофі, його батьки вирішили подарувати єдиному онуку ОСОБА_8 квартиру в місті Харкові. Гроші на придбання квартири у розмірі 35 тис. доларів США були передані йому батьками. У день укладення договору купівлі-продажу квартири 11 червня 2005 року син не зміг приїхати, а позивач рідко буває в містіХаркові, тому вирішили оформити квартиру на ім'я дружини, попередньо домовившись, що у подальшому квартира буде переоформлена на сина.

На підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9В, придбали квартиру АДРЕСА_2 на ім’я дружини.

На теперішній час в квартирі мешкають дружина з сином, однак в порушення всіх домовленостей дружина на сина квартиру не переоформила.

Згодом йому стало відомо, що 25 грудня 2006 року між АКБ «Меркурій та ОСОБА_4 укладений іпотечний договір № 16-03-548, за яким в забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 18-06-289 від 25 грудня 2009 року, укладеного між АКБ «Меркурій»та ОСОБА_5, передана в іпотеку квартира, що належала їм на праві сумісної власності, а фактично йому.

Згоди на передачу квартири в іпотеку, як її власник, не давав тому вважає недійсним договір іпотеки.

У червні 2010 року позивач доповнив позов вимогами про виключення з акту опису та арешту майна серії АА № 789156 від 25 березня 2010 року, де боржником є ОСОБА_4, квартири АДРЕСА_1 заарештовану державним виконавцем Дзержинського відділу ДВС Харківського МУЮ ОСОБА_10 з примусового виконання виконавчого напису № 1600, виданого 14 квітня 2009 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 про задоволення вимог АКБ «Меркурій»у розмірі 895050,02 грн. за рахунок накладення стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 73,8 кв.м.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 грудня 2011 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину АДРЕСА_4. Визнано недійсним іпотечний договір № 16-03-548 від 25 грудня 2109 року, укладений між ПАТ Банк «Меркурій» і ОСОБА_11, предметом якого є АДРЕСА_4. Виключено з акту опису та арешту майна серії АА № 789156 від 25 березня 2010 року АДРЕСА_5, яка була арештована Дзержинським ВДВС Харківського МУЮ. Скасована заборона на відчуження квартири АДРЕСА_6, накладена приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 за іпотечним договором № 16-03-548 від 25 грудня 2009 року укладений між ПАТ банк «Меркурій»та ОСОБА_11

В апеляційній скарзі ПАТ Банк «Меркурій» просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування cкарги посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а саме вважає, що позивачем недоведений факт знаходження його у шлюбі з ОСОБА_11 станом на 11 червня 2005 року, тобто на дату укладення договору купівлі-продажу спірної квартири.

Зазначає, що надане свідоцтво про укладення шлюбу лише підтверджує факт його укладення, а не факт знаходження у шлюбі станом на 11 червня 2005 році.

Вказує, що перед укладенням договору купівлі-продажу квартири та договору іпотеки ОСОБА_11 подала нотаріусам відповідні заяви про те, що в зареєстрованому та цивільному шлюбі не перебуває, осіб з якими веде спільне господарство не має. Копії заяв знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, в перекладі українською мовою свідоцтва про укладення шлюбу прізвище дружини зазначено як ОСОБА_12. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію ФОП –прізвище ОСОБА_4. Вважає, що в свідоцтві про шлюб вказана інша особа, а тому воно не є належним доказом.

Згідно ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував; представник приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_6 скаргу визнала. Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, справу просили розглянути без їх участі. Представник Дзержинського ВДВС ХМУЮ до суду апеляційної інстанції також не з»явився.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню .

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи.

                              Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив з того, що квартира АДРЕСА_7 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_3, а тому договір іпотеки , укладений між ОСОБА_4 і АКБ «Меркурій»без згоди її чоловіка є недійсним і відповідно квартира підлягає виключенню з акту опису та арешту.

З таким висновком суду судова колегія не погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_4 і АКБ «Меркурій»25 грудня 2006 року укладено договір іпотеки в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором укладеним між ОСОБА_13 і АКБ «Меркурій» за умовами якого вона передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_8 (а.с.145).

При цьому, ОСОБА_4 25 грудня 2006 року надала приватному нотаріусу заяву в якій свідчила, що в зареєстрованому та цивільному шлюбі не перебуває, осіб з якими веде спільне господарство не має. Квартира АДРЕСА_9 є її особистою приватною власністю набутою за її власні кошти (а.с.26).

На підтвердження своєї особистості нею було надано паспорт громадянки ОСОБА_14 (а.с.141).

Відповідно до ст..ст. 525,526,530 ЦК України , зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст..575 ЦК України іпотека є різновидом застави.

Відповідно до п.2.1.3. договору іпотеки у разі невиконання Позичальником умов Кредитного договору Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на ОСОБА_15, в тому числі достроково, та задовольнити за рахунок ОСОБА_15 свою вимогу за Кредитним договором у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 порушив умови кредитного договору, не виконував належним чином у обумовлені строки зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків.

14 квітня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру.

24 грудня 2009 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спірну квартиру, визнання договору іпотеки недійсним і виключення квартири з акту опису і арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Сторони зобов’язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження своїх позовних вимог позивачем було надано до суду першої інстанції дві копії свідоцтва про шлюб грузинською мовою і переклад одного з них українською мовою ( а.с.4,12,13).

До суду апеляційної інстанції позивач на підтвердження своїх позовних вимог надав паспорт громадянки СРСР ОСОБА_4 який містить відомості про реєстрацію нею шлюбу з позивачем, копію свідоцтва про укладення між ними шлюбу, довідку щодо відсутності актового запису про розірвання шлюбу ОСОБА_12 після 2008 року, а також заяву громадян ОСОБА_16 і ОСОБА_15, які стверджують що шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_11 не розірвано.

З огляду на ч.2 ст.59 ЦПК України, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, вище перелічені докази не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.

Зі змісту копії свідоцтва про шлюб грузинською мовою (а.с.4) вбачається, що воно видано 19 жовтня 1989 року, зі змісту іншого свідоцтва в перекладі української мовою убачається, що воно видано 6 травня 1997 року (а.с.12,13), а зі змісту копії свідоцтва (а.с.200-201) убачається , що воно видано 29 червня 2010 року.

При цьому згідно свідоцтва про шлюб (а.с.4,12,13) після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_11 , а згідно свідоцтву, наданому до апеляційного суду дружині присвоєно прізвище ОСОБА_3 (а.с.200-201).

Жодне із свідоцтв не містить найменування органу запису актів цивільного стану в якому відбулась реєстрація шлюбу, а лише зазначено найменування населеного пункту.

Наявність трьох свідоцтв про реєстрацію шлюбу які містять протиріччя, а саме різні прізвища дружини після реєстрації шлюбу, різні дати видачі і відсутність місця реєстрації шлюбу дає суду підстави для сумнівів в їх достовірності.

Крім того, шлюб було укладено громадянином ОСОБА_3 з громадянкою ОСОБА_12, тоді як договір іпотеки уклала громадянка ОСОБА_4

Із ксерокопії паспорту вбачається, що ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 знята з реєстрації в с.Обча 27.07.1994 р.

На час видачі паспорту в 1994 році їй виповнилось 38 років, в 2000 році по досягненню нею 45 років паспорт повинен був містити відповідне фото, але воно відсутнє, що свідчить про недійсність паспорту і те, що з 2000 року ОСОБА_11 ним не користувалась (а.с.196-199).

Довідка від 13.04.2012 року з ВДРАЦСРС Харківського міського управління юстиції про відсутність актового запису про розірвання шлюбу ОСОБА_12 з 2008 року не має правового значення для вирішення справи, оскільки відсутність актового запису про розірвання шлюбу з 2008 року не виключає її наявність до 2008 року. З»ясуванню в суді підлягають обставини до грудня 2006 року, а не після 2008 року. Крім того, довідка стосується ОСОБА_12, тоді як особою що уклала договір іпотеки і стороною у справі є ОСОБА_4.

Що стосується пояснень громадян ОСОБА_16 і ОСОБА_15, то виходячи з приписів ч.2 ст.59 ЦПК України вони не можуть бути прийняті як доказ існування зареєстрованого шлюбу між сторонами.

Факт знаходження подружжя у шлюбі сторони повинні підтвердити з обох сторін. Підтвердження факту знаходження одного з подружжя в шлюбі печаткою у паспорті не виключає можливість, що інший з подружжя оформив розірвання шлюбу в органах РАЦСу.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів які б свідчили , що позивач ОСОБА_3 на час укладення договору купівлі-продажу спірної квартири в 2005 році перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4

Позивач не надав доказів стосовно себе особисто, а саме свій паспорт, витяг з реєстру актів цивільного стану . Суду не надано безспірних доказів перебування позивача з відповідачкою у шлюбі.

Відповідно до п.2, 4 ч.1 ст..309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

За таких обставин, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем АКБ «Меркурій» за розгляд справи в суді апеляційної інстанції сплачено судові витрати: судовий збір в сумі 47 грн.05 коп. (а.с.162) і 802 грн. 95 коп. (а.с.174), всього 850 грн. , які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача АКБ «Меркурій».

Керуючись ст. 525,526,530,546,575 ЦК України, ст. 10,11,15,59,213,214,303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

          Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» -задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 грудня 2011 року-скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства банк «Меркурій», ОСОБА_4, ОСОБА_5, Дзержинського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції, третя особа –Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договору недійсним, визнання права власності, скасування заборони на відчуження, звільнення майна з-під арешту,- відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства банк «Меркурій» судові витрати в сумі 850 (вісімсот п»ятдесят ) грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

          Головуючий суддя –підпис

          Судді колегії –підписи

Копія вірна. Суддя -