Копія                                                                                                              

                                                                                                                            Справа № 2-а-377/09

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 25 травня 2009 року.     Локачинський районний суд Волинської області    

в складі: головуючого – судді Вознюк І.І.,

з участю: секретаря – Марчук Н.Я.,

                 позивача –  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах

справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ взводу №2 ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,  

                                                                     ВСТАНОВИВ:

Позивач  10 квітня 2009 року звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи позовні вимоги тим, що вважає постанову інспектора ДПС про накладення на нього адміністративного стягнення від 23.03.2009 року за ч.1 ст.122  КпАП України такою, що не відповідає  вимогам законодавства  і порушує його конституційні права.

Так, прилад «Візир» не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації і керується працівником ДАІ.  Фото не засвідчує того, що було зроблено саме в населеному пункті,  і між двома фотографіями відстань у часі 15 секунд. Отже, така фіксація не відповідає вимогам законодавства.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і пояснив, що  отримав постанову  4 квітня 2009 року. Під’їжджаючи до села Холопичі, він зменшив швидкість руху автомобіля до 60 км/год. Фотографії не відповідають вимогам Закону –  на першій видно лише частину його автомобіля, а друга зроблена через 15 секунд, за цей час він міг зменшити швидкість руху.  

Згідно  ст. 14-1 КпАП України  прилад «Візир»  повинен працювати в автоматичному режимі, але він керувався безпосередньо інспектором, отже не працював в автоматичному режимі. Коли вони їхали назад з Луцька, то бачили таксі,  в якому  перебували чоловіки з відеокамерою.  Вважає, що фотографії не відповідають вимогам законодавства і з них не можна зробити висновку, де саме вони зроблені.

 Крім цього, даний прилад повинен бути сертифікований, а він таких документів не має і не може бути використаний в Україні.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що  23 березня 2009 року перед в’їздом у с. Холопичі позивач зменшив швидкість руху його автомобіля. Працівники міліції їх не зупиняли.  

Свідок ОСОБА_4 вказала, що в с. Холопичі позивач їхав автомобілем з невеликою швидкістю.

 Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що постановою АС без номера від 23 березня 2009 року, винесеною  інспектором взводу ДПС №2 ДАІ ОСОБА_2 на позивача було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн. за перевищення швидкості руху в населеному пункті, а саме в с. Холопичі, за ч.1 ст.122 КпАП України. Швидкість фіксувалась приладом «Візир» (а.с.4).

Відповідно до ч.6 ст.258 КпАП України в разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вимірювач швидкості «Візир» відповідає вимогам Держстандарту  України  і зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки (свідоцтво про визнання, затвердження типу засобів вимірювальної техніки, видане 11.10.2006 року).

Цими доказами спростовуються твердження позивача  про   невідповідність приладу  вимогам Держстандарту та у тому, що відсутні докази, що  фото було зроблено  у с. Холопичі.  У протоколі інспектор вказав, де саме особою, яка притягається до відповідальності, було перевищено швидкість руху.  

Позивач вказав, що фіксація  приладом «Візир» не відповідає вимогам законодавства, проте не вказав вимоги якого саме закону порушені.

Показання свідків суд до уваги не приймає, оскільки вони не могли точно вказати, з якою швидкістю  рухався автомобіль позивача в с. Холопичі того дня.

Позивач не навів доказів порушення його конституційних прав,  протиправності дій інспектора ВДАІ,  різниці в часі фіксування швидкості руху автомобіля в с. Холопичі, а також  того, що  прилад «Візир»  працював не  в автоматичному режимі, і що фото невірно зафіксувало швидкість руху його автомобіля в даному населеному пункті. Тому, на підставі викладеного суд вважає, що у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 6,7 ,159-163 КАС України, ст.ст.258, 283 КпАП України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

 У позові  ОСОБА_1 до  інспектора ДПС ДАІ взводу № 2  ОСОБА_2  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення  відмовити.  

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Заяву про апеляційне оскарження може бути подано до Львівського апеляційного адміністративного суду через Локачинський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови, апеляційну скаргу – 20 днів з дня подання заяви.

Суддя  підпис

Оригіналу відповідає

Суддя Локачинського районного суду                                                                             І.І.Вознюк