Справа № 22-ц-445 Головуючий у 1-й інстанції- Бойко В.Б.
Категорія 27 Суддя-доповідач Ведмедь Н.І.
У Х В А Л А
іменем України
07 квітня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Ведмедь Н.І., Гагіна М.В.,
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
та осіб, які приймають участь у справі : позивача, відповідача та їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 лютого 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного комунального підприємства “Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості”
про розірвання договору , -
В С Т А Н О В И Л А:
Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 лютого 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необгрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, посилається на невідповідність рішення суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, посилається на те, що судом не перевірені обставини щодо істотного порушення відповідачем умов договору при наданні позики.
Крім того, зазначає, що висновок суду про те, що будинок введений в експлуатацію та зареєстровано право власності на нього не відповідає дійсності. Просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Судом першої інстанції було встановлено, що 24.09.1997 року між сторонами був укладений договір про надання позики на будівництво житлового будинку за № 22( а.с. 5-8), відповідно до умов якого відповідач повинен був надавати позику для будівництва будинку за адресою : АДРЕСА_1 , на 13 років, не пізніше грудня 1998 року, а позивач в ці ж терміни повинен був побудувати будинок. Останній термін повернення позики - 01.10.2010 р.
Також встановлено, що відповідач 25.09.2002 року повністю виконав свої зобов'язання за договором.
Перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін в справі, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що сторони на час укладення договору досягли згоди із зазначених умов, про що свідчить їх підписи в договорі ( а.с. 5-7).
Доводи апелянта про істотні порушення відповідачем умов договору від 24.09.1997 року, в результаті чого він був позбавлений можливості закінчити будівництво не заслуговують на увагу, оскільки п. 2.1. зазначеного договору передбачено, що кредитування наступних етапів будівництва здійснюється після завершення попереднього етапу, що засвідчується актом, при наявності коштів у Фонду на фінансування наступних етапів будівництва, а п. 6.1. цього договору при відсутності коштів у Фонді на фінансування наступних етапів будівництва, сума позики обчислюється згідно з фактично одержаними “Позичальником” коштами, тобто умови договору передбачали можливість затримки у видачі коштів позичальнику.
Із рішення апеляційного суду Сумської області від 21.07.2006 року (а.с. 40-46) вбачається, що в зв'язку з порушенням Фондом строків надання позики, за взаємною згодою сторін початок повернення коштів Овчаренком Є.В. був перенесений на 2003 рік.
Отже, з умовами договору позивач був згодний і не оскаржував їх, а також не оскаржував зазначене рішення суду і не ставив питання про розірвання договору.
Крім того, відповідач 25 вересня 2002 року повністю виконав зобов'язання по договору і позивачу Фондом надано всю суму позики в розмірі 25000 грн., що не заперечується сторонами , а позивач лише після ухвалення рішення суду від 21.07.2006 року, прийняв договір до виконання і почав сплачувати необхідні кошти .
Доводи апелянта про те, що він вже сплатив всю суму позики, а штрафні санкції, в зв'язку із знеціненням гривні є занадто великими і ставлять його в скрутне матеріальне становище, є безпідставними, так як це не є підставою для розірвання договору, оскільки в умовах договору цього не передбачено.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків рішення суду першої інстанції, яке узгоджується з доказами, наявними у справі, відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його зміни або скасування колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 лютого 2009 року у даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий : підпис
Судді : підпис
підпис
Згідно з оригіналом: суддя - Ведмедь Н.І.