Ковпаківський районний суд м.Сум

м. Суми, вул. Першотравнева, 12, 40009, (0542) 61-11-63

ВИРОК

Іменем України

14 липня 2010 року місто Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми в складі: головуючого - судді Рунова В.Ю. при секретарі - Дегтяренко В.М. з участю прокурора - Коротких Ж.О. представника цивільного позивача - ОСОБА_1 захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справ) про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроджень : Семенівки Інсарського району Мордовії, українця, громадянина України, з вищою освітою одруженого, не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого

за ст.ст.367 ч.1, 364 ч.2 КК України, -

встановив:

ОСОБА_3, обіймаючи посаду директора ТОВ «Мінерал» та будучи службовою особою,

01.07.2008р. уклав між ТОВ «Мінерал» та ТОВ «Сумська агросервісна компанія» договір № ОХ-О-- 2008/01 відповідального зберігання з наданням послуг приймання та відвантаження товару, згідно якого ТОВ «Сумська агросервісна компанія» доручило, а ТОВ «Мінерал» прийняло на себе зобов'язання по відповідальному зберіганню належного ТОВ «Сумська агросервісна компанія» суперфосфат, амонізованого ТУ У6-14005076.048-97. Відповідно до додаткової угоди №1 до вказаного договору у липні 2008 р. ТОВ «Сумська агросервісна компанія» поставило на склад ТОВ «Мінерал» на відповідальне зберігання суперфосфат амонізований у загальній кількості 256 т. На протязі з 03.07. по 15.07.2008 р. ТОВ «Мінерал» на власному транспорті отримало на ВАТ «Сумихімпром» та завезло на склад 253,76 т вказаних мінеральних добрив, а 31.07.2008 р. - ще 2,24 т., про що був складений відповідний акт приймання-передачі від 31.07.2008 р.

Однак ОСОБА_3 через неналежне ставлення до виконання своїх службових обов’язків як директора ТОВ «Мінерал» в період часу з 01.07. по 17.10.2008 р. не забезпечив належного зберігання мінеральних добрив відповідно до укладеного між ТОВ «Мінерал» та ТОВ «Сумська агросервісна компанія» договору від 01.07.2008 p., внаслідок чого допустив їх нестачу у кількості 18 т на загальну суму 43200 грн., чим заподіяв істотну шкоду ТОВ «Сумська агросервісна компанія».

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєному при вказаних вище обставинах не визнав та суду пояснив, що дійсно 01.07.2008 р. між ТОВ «Мінерал» в його особі як директора та ТОВ «Сумська агросервісна компанія» був укладений договір відповідального зберігання належних ТОВ «Сумська агросервісна компанія» мінеральних добрив у кількості 256 т. Вказані мінеральні добрива були отримані ТОВ «Мінерал» насипом на ВАТ «Сумихімпром» та поміщені до складського приміщення ТОВ «Мінерал» по вул. Харківській, 122 в м. Суми, де були розфасовані у мішки найманими працівниками. В послідуючому вказані розфасовані мінеральні добрива були ТОВ «Мінерал» відвантажені покупцям, які придбали їх у ТОВ «Сумська агросервісна компанія». Як виникла на складі нестача належних ТОВ «Сумська агросервісна компанія» мінеральних добрив у кількості 18 т на загальну суму 43200 грн. він пояснити не може, однак ні на свою користь, ні на користь ТОВ «Мінерал» зазначені мінеральні добрива він не обертав.

Однак факт вчинення підсудним ОСОБА_3 злочину при зазначених вище обставинах повністю підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами по справі.

Так, свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що до березня 2007 р. працював разом з ОСОБА_3 і обіймав посаду заступника директора ТОВ «Мінерал», а потім по 2009 р. працював на посаді ТОВ «МАРТ­ОВ», де засновником був ОСОБА_3 ТОВ «МАРТ-CB» орендувало у ТОВ «Мінерал» частину складського приміщення по вул. Харківській, 122 в м. Суми. 10.01.2008 р. між ТОВ «МАРТ-CB» та ТОВ «Мінерал» був укладений договір поставки мінеральних добрив, згідно якого ТОВ «МАРТ-CB» придбало у ТОВ «Мінерал» суперфосфат амонізований в кількості 1000 т на загальну суму 1415000 грн. Реально було придбано лише 60 т міндобрив. Окремо 18 т мінеральних добрив ТОВ «МАРТ-CB» у ТОВ «Мінерал» не купувало, а отримало їх як залишок з раніше придбаних у ТОВ «Мінерал» 60 т мінеральних добрив. В послідуючому зазначені міндобрива були продані TUB «МАРТ-CB» покупцю ТОВ «Агроінтех» та вивезені зі складу ТОВ «Мінерал» транспортом ТОВ «Агроінтех». Вказані міндобрива знаходились у тій частині складу, яку ТОВ «МАРТ-CB» орендувало у ТОВ «Мінерал».

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що разом із ОСОБА_3 були засновниками ТОВ «Мінерал», директором цього підприємства був ОСОБА_3 У господарську діяльність товариства він не вникав і нею займався виключно ОСОБА_3 Яким чином у ТОВ «Мінерал» виникла нестача 18 т міндобрив не знає, але ОСОБА_3 може характеризувати лише з позитивної сторони. Нестача могла статись внаслідок невірно та неточного фасування міндобрив у поліетиленові мішки.

Як пояснила суду свідок ОСОБА_6 вона працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Мінерал» з 2001 р. по серпень 2008 р., після чого півтора місяця пропрацювала бухгалтером у ТОВ «МАРТ-CB». Складанням накладних, укладенням договорів, підписанням актів приймання-передач тощо займався виключно директор ТОВ «Мінерал», а вона вела лише бухгалтерський облік та звітність. Яким чином на ТОВ «Мінерал» виникла нестача мінеральних добрив не знає, оскільки отриманням, зберіганням, обліком та відвантаженням товарно-матеріальних цінностей не займалася.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працює директором ТОВ «Сумська агросервісна компанія» і 01.07.2008 р. уклав з ТОВ «Мінерал», директором якого був ОСОБА_3 договір відповідального зберігання з наданням послуг приймання та відвантаження товару, згідно якого до складу ТОВ «Мінерал» по вул. Харківській, 122 в м. Суми були завезені 256 т мінеральних добрив, про що був складений відповідний акт приймання-передач і. Вказані міндобрива були придбані ТОВ «Сумська агросервісна компанія» на ВАТ «Сумихімпром» «навалом» і вивозились згідно умов вказаного договору автотранспортом ТОВ «Мінерал» та доставлялися на склад. Далі ТОВ «Мінерал» фасувало ці міндобрива на своєму складі і вже у фасованому виді відвантажувало покупцям, які їх придбали у ТОВ «Сумська агросервісна компанія». Так, у вересні-жовтні 2008 р. зі складу ТОВ «Мінерал» було відвантажено у загальній кількості 235,3 т міндобрив. Однак в подальшому ТОВ «Мінерал» частину мінеральних добрив у кількості 20,7 т йому не повернуло і було виявлено їх нестачу на складі. Директор ТОВ «Мінерал» ОСОБА_3 з розміром нестачі міндобрив погодився, але пояснити коди вони поділися і як утворилася нестача пояснити не зміг. Куди поділись належні ТОВ «Сумська агросервісна компанія» міндобрива він також не знає.

Аналогічні показання під час досудового слідства дав і свідок ОСОБА_8 (т.4 а.с.91-93), які були оголошені в ході судового слідства.

З наказу №1 (т. 1 а.с.148) вбачається, що підсудного ОСОБА_3 01.08.2001 р. було призначено на посаду директора ТОВ «Мінерал».

Як вбачається з договору ОХ № 07-2008/01 відповідального зберігання з наданням послуг приймання та відвантаження товару від 01,07.2008р. (т.2 а.с.65-67) він був укладений між ТОВ «Мінерал» в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ «Сумська агросервісна компанія» в особі директора ОСОБА_7 Згідно умов даного договору ТОВ «Сумська агросервісна компанія» доручала, а ТОВ «Мінерал» приймало на себе зобов'язання по відповідальному зберіганню належного ТОВ «Сумська агросервісна компанія» суперфосфату амонізованого ТУ У6-14005076.048-97, зокрема ТОВ «Мінерал» зобов'язувалось прийняти на відповідальне зберігання товар ТОВ «Сумська агросервісна компанія» з оформленням всіх необхідних документів, забезпечити належне збереження товару при зберіганні та проведенні завантажувально-відвантажувальних робіт, а також відшкодувати замовнику збитки, спричинені втратою, недостачею або пошкодженням переданого на зберігання товару, а по закінченні строку дії договору передати замовнику весь залишок товару, що знаходиться на відповідальному зберіганні.

Згідно додатку №1 до договору ОХ № 07-2008/01 (т.2 а.с.68) вбачається, що у липні 2008 р. ТОВ «Сумська агросервісна компанія» поставила на склад ТОВ «Мінерал» для відповідального зберігання суперфосфат амонізований в кількості 256 тонн.

Відповідно до акту приймання-передачі від 31.07.2008 р. (т.2 а.с.69) вбачається, що на відповідальне зберігання з наданням послуг приймання та відвантаження товару згідно з договором ОХ №07-2008/01 від

01.07.2008р. у липні 2008 р. ТОВ «Сумська агросервісна компанія» передало, а ТОВ «Мінерал» прийняло на відповідальне зберігання суперфосфат амонізований у загальній кількості 256 тонн.

З актів приймання-передачі від 15.09.2008 р. (т.2 а.с.70), від 19.09.2008 р. (т.2 а.с.71) та від

17.10.2008р. (т.2 а.с.72) вбачається, що з відповідального зберігання відповідно до умов договору ОХ № 07-2008/01 від 01.07.2008 р. ТОВ «Сумська агросервісна компанія» прийняло, а ТОВ «Мінерал» передало суперфосфат амонізований: 15.09.2008 р. - в кількості 128 т; 19.09.2008 р. - в кількості 10 т; 17.10.2008 р. - в кількості 33,3 т. У п.2 останнього акту було також зазначено, що ТОВ «Мінерал» не передало з відповідального зберігання 20,7 т суперфосфату амонізованого і у зв'язку з цим зобов'язувалось в строк до

31.10.2008р. відшкодувати недостачу товару.

Згідно рахунків-фактур (т.2 а.с.30-40) ТОВ «Сумська агросервісна компанія» у липні 2008 р. перерахувало на рахунок ВАТ «Сумихімпром» за суперфосфат амонізований в кількості 256 т грошові кошти в сумі 494235,79 грн.

Як вбачається з накладних на отримання мінеральних добрив на ВАТ «Сумихімпром» (т.2 а.с - - протягом липня 2008 р. ВАТ «Сумихімпром» відвантажило на адресу ТОВ «Сумська агросервісна компанія» суперфосфат амонізований у загальній кількості 256,01 т, який за довіреністю отримав працівник - ТОВ «Мінерал» - водій ОСОБА_9

З показань свідка ОСОБА_9, даних ним в ході досудового слідства (т.4 а.с.97-99) і перевірена судовому засіданні вбачається, що він з 01.04.2005 р. по 31.03.2008 р. працював водієм у ТОВ «Мінера» і потім з кінця березня 2008 р. - у ТОВ «МАРТ-CB». Інших водіїв у ТОВ «Мінерал» і TOB «МАРТ-СВ нього не було. ТОВ «Мінерал» отримувало міндобрива тільки на ВАТ «Сумихімпром» і ці міндобрива завантажувались у його автомобіль «насипом», а вже потім на складі ТОВ «Мінерал» по вул. Харківці 122 в м. Суми їх розфасовували у мішки. Кому належали отримані ним на ВАТ «Сумихімпром» міндобрива він не знав. Коли він у листопаді 2008 р. звільнився з роботи, то будь-яких міндобрив на складі не було.

Підстав не довіряти зазначеним вище доказам у суду не має, оскільки вони будь-яких сумнівів ; належності (стосовності), допустимості, достовірності і достатності не викликають, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи підсудного ОСОБА_3 про те, що він інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1ст.367 КК України, не вчиняв і до своїх службових обов’язків директора ТОВ «Мінерал» ставився належним чином суд не може прийняти до уваги, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами.

Як було доведено під час розгляду справи несумлінне ставлення ОСОБА_3 до своїх службових обов’язків як директора ТОВ «Мінерал» виявилось у тому, що він, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагали від нього інтереси служби, виконував ці обов’язки неналежним чином, а саме неякісні, неточно, неповно, поверхово і у протиріччі з тією обстановкою, що склалася.

Зокрема, суд вважає, що ОСОБА_3 за своїми службовими обов'язками (у відсутності на ТОВ «Мінерал» службової чи іншої особи, відповідальної за отримання, облік, фасування, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей - суперфосфату амонізованого ТУ У6-14005076.048-97 у загальній кількості 256 т за договором № ОХ-07-2008/01 відповідального зберігання з наданням послуг приймання та відвантаження товару та додаткової угоди № 1, укладених між ТОВ «Мінерал» та ТОВ «Сумська агросервісна компанія») повинен був належним чином контролювати кількість отриманого ТОВ «Мінерал» на ВАТ «Сумихімпром» мінерального добрива, подальший належний його облік і фасування у відповідній кількості в мішки, належне його зберігання у складському приміщенні ТОВ «Мінерал» та його відвантаження у відповідній до накладних вазі кінцевим покупцям, які і придбали ці мінеральні добрива у ТОВ «Сумська агросервісна компанія».

Разом з тим, ОСОБА_3 знехтував тією реальною обстановкою, у якій він виконував свої службові обов’язки, належним чином не контролював рух товарно-матеріальних цінностей через несумлінне ставлення до своїх обов’язків директора ТОВ «Мінерал», внаслідок чого у зв'язку з неналежним зберіганням майна ТОВ «Сумська агросервісна компанія» утворилася нестача мінеральних добрив у кількості 18 т, що у свою чергу спричинило істотну шкоду охоронюваним законом правам ТОВ «Сумська агросервісна компанія». При цьому, вказані вище дії ОСОБА_3, на думку суду, знаходились у прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена в повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує за ч.1 ст.367 КК України, оскільки він неналежно виконував свої службові обов’язки директора ТОВ «Мінерал» через несумлінне ставлення до них, що виразилось у неналежному зберіганні майна ТОВ «Сумська агросервісна компанія», що заподіяло істотну шкоду цьому товариству на суму 43200 грн.

Прокурором, яка брала участь у розгляді справи в суді підсудному ОСОБА_3 було пред'явлено (в порядку ст.277 КПК України) також обвинувачення і за ст.364 ч.2 КК України в тому, що останній, будучи директором ТОВ «Мінерал» та службовою особою, вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисно, в особистих інтересах використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що виразилось у протиправній розтраті заставного майна, внаслідок чого банківській установі була заподіяна істотна шкода на суму 375000 грн., що спричинило тяжкі наслідки.

Разом з тим, суд вважає, що вказане вище обвинувачення не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

Зокрема, підсудний ОСОБА_3, будучи неодноразово допитаним як під час досудового, так і в ході судового слідства, пояснював, що дійсно ним були реалізовані мінеральні добрива, які перебували у банківській заставі за кредитним договором з філією «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми», але вказані міндобрива були обіговим майном і він мав права ним розпоряджатися, оскільки ТОВ «Мінерал» було їх власником. Він неодноразово продавав ці міндобрива, а потім купляв на їх місце інше, про що банк не заперечував. У якийсь час він, реалізувавши зазначені міндобрива, не зміг закупити їх знову, оскільки з ним не розрахувались продавці. Заборгованість ТОВ «Мінерал» перед іншими суб’єктами господарювання і банком у декілька разів менше, ніж заборгованість цих суб’єктів перед ТОВ «Мінерал».

Як пояснили суду свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дійсно ТОВ «Мінерал» було постійним клієнтом Промінвестбанку і мало позитивну кредитну справу. В забезпечення кредитного договору ТОВ «Мінерал» передало 832 т мінеральних добрив на загальну суму 767861 грн., а також право вимоги на грошові кошти за договором поставки між ТОВ «Мінерал» та ПФ «Вертикаль». Не заперечили право ТОВ «Мінерал» щодо реалізації заставних міндобрив, але вказали, що на день перевірки стану заставного майна ТОВ «Мінерал» зобов’язане було забезпечити наявність цих міндобрив у кількості не менше ніж 832 т. Крім того, кошти, які перерахувало ПФ «Вертикаль» до ТОВ «Мінерал», були зняті з рахунку ОСОБА_3

Крім того, як було встановлено під час розгляду справи строк дії кредитного договору скінчився

14.05.2008р., при цьому ТОВ «Мінерал» кредит за цим договором не погасило, хоча до вересня 2008 р. регулярно сплачувало відсотки за даним кредитом та комісійну винагороду за користуванням кредиту, що підтверджується кредитним договором № 2-26-466 від 25.05.2007 р. (т.2 а.с.161-164), договорами застави № 3-57-466 від 25.05.2007 р. товарів в обігу - мінеральних добрив у кількості 832 т на суму 767861 грн. (т.2 а.с.165-167) та № 7-33-468 від 25.05.2007 р. майнових прав вартістю 500000 грн. (т.2 а.с.168-170), договорами № 3/3 від 12.02.2008 р. (т.2 а.с.171) та № 4/21 від 25.04.2008 р. про внесення змін до кредитного договору № 2-26-466 від 25.05.2007 р. (т.2 а.с. 172).

Також було встановлено, що заставні мінеральні добрива у кількості 832 т під час перевірки постійно фактично були у наявності на складі ТОВ «Мінерал» аж до січня 2009 p., незважаючи на те, що строк кредитного договору скінчився 14.05.2008 р. та ТОВ «Мінерал» не сплачувало кредит за ним, і лише в січні 2009 р. при черговій перевірці працівниками банку була виявлена відсутність у ТОВ «Мінерал» заставного майна, що підтверджується відповідними актами перевірки наявності, стану та вартості заставного майна від 14.05.2007 р. (т.2 а.с.269), за 2007-2008 p.p. (т.2 а.с.270-303) та від 09.01.2009 р. про відсутність на складі ТОВ «Мінерал» заставного майна (т.2 а.с.304). При цьому, після закінчення строку кредитного договору і несплаті ТОВ «Мінерал» кредиту ПАТ «Акціонерний комерційний інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми» звернувся з відповідним позовом до господарського суду Сумської області, який своїм рішенням по справі № 9/281-08 від 07.07.2008 р. стягнув з ТОВ «Мінерал» на користь банку борг по кредиту в сумі 372983,73 грн., боргу по відсотках в сумі 1528,62 грн., витрат по державному миту в сумі 3779,37 грн. та витрат на ІТЗ в сумі 118 грн. (т.2 а.с.265-266).

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.10.2008 р. вже по іншій справі № 14/607-08 було стягнуто з ТОВ «Мінерал» на користь ПАТ «Акціонерний комерційний інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Суми» прострочені відсотки в сумі 7897,87 грн., несплачені відсотки за користуванням кредиту в сумі 1019,87 грн., пеню в сумі 27637,48 грн., витрати на ІТЗ в сумі 118 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 365,54 грн. (т.2 а.с.267).

Маючі вказані рішення суду, ПАТ «Акціонерний комерційний інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Суми» з незрозумілих суду причин так і не звернув їх до примусового виконання (не звернув стягнення на заставне майно), хоча до січня 2009 р. заставне майно - мінеральні добрива і перебували на складі ТОВ «Мінерал» і коштів від його реалізації було б достатньо для погашення кредиту. 12.01.2009 р. постановою господарського суду Сумської області по справі № 6/256-08 ТОВ «Мінерал» було визнане банкрутом та був призначений арбітражний керуючий, внаслідок чого ОСОБА_3 як директор був позбавлений можливості в подальшому розпоряджатися майном ТОВ «Мінерал». При цьому, банк був включений в реєстр кредиторів, а вимоги банку на суму 378000 грн. - до реєстру кредиторських вимог (т.4 а.с. 109-112).

Відповідно до диспозиції ст.364 КК України, об’єктивна сторона зловживання службовим становищем виявляється у діянні, яке, крім іншого, суперечить інтересам служби, заподіює істотну шкоду або тягне тяжкі наслідки і знаходиться у причинному зв'язку із зазначеними наслідками.

Викладені вище обставини, на думку суду, свідчать про те, що ОСОБА_3, діючи як директор і службова особа суб’єкта господарської діяльності, мав право на реалізацію заставного майна - мінеральних добрив у кількості 832 т, які знаходились в обігу (в тому числі й здійснити його продаж, оскільки право власності ТОВ «Мінерал» не було обмежене зазначеними вище кредитним договором та договором застави відповідно до положень ст.ст.317, 319 і 321 ЦК України), а також право на розпорядження коштами, що надійшли від ПФ «Вертикаль», тобто діяв у межах наданих йому повноважень. При цьому, має важливе значення той факт, чому (або з яких підстав) ОСОБА_3 як директор ТОВ «Мінерал» не придбав мінеральні добрива у кількості 832 т після (замість) реалізації заставного майна, а також чи взагалі він мав таку можливість, тобто чи надійшли реально кошти він проданих ним мінеральних добрив на рахунок ТОВ «Мінерал» і, якщо надійшли, то як вони були використані ОСОБА_3 в подальшому.

Таким чином, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження те, що ОСОБА_3 умисно, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використав своє службове становище директора ТОВ «Мінерал», діючи при цьому всупереч інтересам служби, зокрема всупереч будь-яких інтересів ТОВ «Мінерал», а достовірно судом був встановлений лише факт продажу ОСОБА_3 заставного майна, яке перебувало в обігу.

Разом з тим, вказані вище обставини, на думку суду, самі по собі не утворюють склад злочину передбаченого ч.2 ст.364 КК України, у вчиненні якого і обвинувачується ОСОБА_3. а лише констатують певні обставини.

Крім того, рішеннями господарського суду права банку були захищені в судовому порядку з ТОВ «Мінерал» стягнуті усі належні банку за кредитним договором платежі, а тому суд вважає, що будь-якої шкоди Промінвестбанку заподіяно не було, вказані відносини між даним банком і ТОВ «Мінерал носили цивільно-правовий характер і виникли виключно внаслідок умов кредитного договору, ш: . кримінально-карним діянням. Сам банк, як зазначалось вище, мав реальну можливість обернути стягнення за рішеннями суду на заставне майно, яке було в наявності аж до січня 2009 р., починаючи з липня 2008 р., але такою можливістю з незрозумілих причин не скористався. А той факт, що Промінвестбанк внаслідок дій ОСОБА_3 після грудня 2008 р. не зміг обернути стягнення на заставлене майно, суд не може розцінити як встановлений факт заподіяння банку реальних збитків на загальну суму 375000 грн.. свою чергу спричинило тяжкі наслідки.

Оскільки будь-яких доказів, які б з достовірністю свідчили про вчинення підсудним ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст.364 ч.2 КК України в судовому засіданні встановлено не було, то суд вважає за необхідне виправдати його за недоведеністю участі у вчиненні даного злочину. При цьому, всі наявні у даній кримінальній справі сумніви щодо доведеності обвинувачення тлумачаться судом виключне на користь підсудного ОСОБА_3, оскільки ці сумніви неможливо усунути ніяким чином ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні.

При призначенні підсудному ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин, що характеризують цей злочин, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання. Зокрема, ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується виключно з позитивної сторони.

Дані обставини суд визнає такими, що пом'якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та майновий стан підсудного, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

В даній кримінальній справі ПАТ «Акціонерний комерційний інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми» був заявлений цивільний позов до підсудного ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2-26-466 від 25.05.2007 р. в сумі 381900,68 грн. (т.3 а.с.169-170).

Відповідно до вимог ч.2 ст.328 КПК України, при виправданні підсудного через не доведення його участі у вчиненні злочину суд відмовляє в цивільному позові.

Крім того, вказаний вище позов в усякому разі не підлягає розгляду в даній кримінальній справі, оскільки вже є рішенням господарського суду з цього приводу, а ОСОБА_3 не може були цивільним відповідачем внаслідок положень ст.1172 ЦК України.

Із вказаних підстав, суд вважає за необхідне також: скасувати арешт, накладений постановами старшого слідчого прокуратури Ковпаківського району м. Суми від 19.01.2010 р. (т.4 а.с.156, 157) на особисте майно ОСОБА_3, а саме на частки квартир № 32 по вул. Боровій, 47; № 112 по вул. Калініна, 78; № 33 і 34 по вул. Охтирській, 11 в м. Суми та автомобіль Ореї Zafira 1.8 н.м. ВМ 7740 АВ.

Керуючись ст.ст. 323 і 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.367 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1200 грн.

Запобіжний захід залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_3 в пред'явленому обвинуваченні за ст.364 ч.2 КК України визнати невинним і по суду виправдати за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину.

Відмовити ПАТ «Акціонерний комерційний інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми» в задоволенні його цивільного позову до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2-26-466 від 25.05.2007 р. в сумі 381900,68 грн. у зв'язку з його необґрунтованістю.

Арешт, накладений постановами старшого слідчого прокуратури Ковпаківського району м. Суми від 19.01.2010 р. на особисте майно ОСОБА_3 - на частки квартир № 32 по вул. Боровій, 47; № 112 по вул. Калініна, 78; № 33 і 34 по вул. Охтирській, 11 в м. Суми, а також на автомобіль НОМЕР_1 (т.4 а.с.156, 157) - скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення

Головуючий - суддя В.Ю. Рунов